Це був насичений подіями рік, і вже традиційно Повага підводить свої підсумки зрад і перемог. Мета цього рейтингу — нагадати про деякі помітні події у сфері гендерної рівності та жіночого руху в Україні у 2018 році. Список складений у довільному порядку, а не за релевантністю впливу.
#Перемоги року
1) Відкриття першої в Україні магістерської програми “гендерні студії” Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Влітку цього року факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у співпраці із Лундським університетом (Швеція) відкривав першу в Україні фахову магістерську програму із гендерної проблематики. Лише 20 місць, із них 10 – бюджетних.
2) Вперше в Україні жінка отримала військове звання генерала.
Генерал-майором медичної служби стала Людмила Шугалей. Зараз звання полковника мають близько 70 жінок в українських збройних силах. Більше про Людмилу Шугалей в інтерв’ю Радіо Свободі.
Після того, як Уряд відкрив доступ до 458 професій, що донедавна були заборонені для жінок, у Державній службі з надзвичайних ситуацій вже з’явилися водолазниця та рятувальниця від хімічного забруднення.
3) З’явилася Асоціація представниць правоохоронних органів.
Мета Асоціації – забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у правоохоронних органах України. Очолила об’єднання заступниця начальника Департаменту патрульної поліції Катерини Павліченко.
4) Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко — увійшла до тoп-100 найвпливовіших людей світу з питань гендерної рівності.
Рейтинг створений міжнародною організацією Аpolitical. У списку — 94 жінки та 6 чоловіків. Україна потрапила до рейтингу гендерної впливовості та ввійшла до підгрупи “Державна служба” завдяки Катерині Левченко.
5) Бізнес став чутливішим до критики щодо сексизму та гендерної нерівності.
Так компанія P&G, якій належить торгова марка “Gala”, погодилася прибрати з упаковок прального порошку сексистське звертання “Шановна пані! Ви – гарна господиня…”. Саме такою була реакція бізнесу на звернення правозахисника Максима Буткевича.
6) Промова Порошенка під час другого Українського Жіночого Конгресу.
У своїй промові Президент звернув увагу, що терміном “гендер” намагаються маніпулювати. Крім того, на його думку, Україна — це місце, де термін «women’s power» дуже доречний.
Він також закликав спрямувати всі зусилля на те, щоби завершити внутрішньодержавні процедури й ратифікувати Конвенцію Ради Європи по запобіганню насильства щодо жінок (Стамбульська конвенція).
Петро Порошенко також підкреслив, що всі шість основних напрямків стратегії гендерної рівності Ради Європи є зараз актуальними для України.
Однак, варто відзначити, що Президент все ще дозволяв собі «доброзичливий сексизм» до народиних депутаток України.
7) Уперше в цьому році на параді до Дня Незалежності крокував загін військовослужбовиць.
Парадний розрахунок йшов у складі курсанток Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.
8) За ініціативою народної депутатки України Ірини Суслової проведено парламентські слухання «Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп»
Однозначно перемога цього року, оскільки часто жінки страждають від множинної форми дискримінації, коли дискримінація за ознакою статі посилюється такими додатковими ознаками, як вік, місце проживання, наявність інвалідності, національності чи етнічного походження, ВІЛ-статус тощо.
Однак ще є над чим працювати в цьому напрямку, оскільки тема ЛБТ-жінок не прозвучала в парламенті. Про це Леся Ганджа написала окрему колонку “Парламентські слухання: Гендер без ЛГБТ”.
9) У цьому році вийшло ще більше змістовних науково-популярних книжок щодо фемінізму, гендерної рівності, жіночого лідерства.
Наприклад, книга “Чому не варто боятися фемінізму” Тамари Марценюк, двотомник “Це зробила вона” і “Це теж зробила вона” видавництва “Видавництво”, книга “Гендерне тяжіння” Катерини Левченко, книга “Дівчата зрізають коси” Українського інституту національної пам’яті про спогади військовослужбовиць, які стали на захист України від російської військової агресії на Донбасі, та багато інших. А ще “Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків” і “Казки на ніч для дівчат-бунтарок” видавництва “Книголав”.
10) Гендерний рух та низовий активізм в Україні став ще більш видимим і потужним. Однак сама тема гендерної рівності стала політизованішою, що породжує багато маніпулювань, які, очевидно, тільки посиляться й у новому 2019 році.
#Зради року
-
Посилення антигендерних рухів, зрив правозахисних та феміністичних заходів, збільшення погроз активісткам
«Ми візьмемо в руки зброю! І не будемо приходити зривати ці збіговиська просто промовами. Ми будемо по вас стріляти!»
«Ви – загроза українському народу!»
Саме з такими словами 26 березня цього року праворадикальні рухи перешкоджали проведенню Дискусії “Права людини: проблема поширення ультраправих рухів в Україні” в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Також, коли в центрі Ужгорода жінки вийшли на акцію проти домашнього насильства “8 Березня — Міжнародний день прав жінок”, група невідомих облила учасниць акції червоною фарбою та розкидала листівки з написом “Націоналізм”.
У листопаді в Рівному представники громадських організацій планували провести тренінг на тему «Більше Рівності! Фемінізм у повсякденному житті». Однак захід не відбувся.
Крім того, минулої зими невідомі в масках напали на «Гендерний клуб» на території Київського педагогічного університету ім. Драгоманова.
2) Щонайменше трьом жінкам відмовили у вступі на курси офіцерів через стать
Зокрема, українська прес-офіцерка мотопіхотної бригади Поліна Кравченко у серпні опублікувала на Facebook пост про те, що їй відмовили у прийомі на курси з підготовки офіцерів Національної академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. Єдиною причиною відмови стало те, що вона жінка.
3) Серія блогів Ганни Турчинової на Цензорі раз і два і три та колонка Олександра Турчинова на Лівий Берег.
У блогах сім’ї Турчинових прекрасно все. Якщо ви хочете відчути, як виглядає мракобісся та гонитва за відьмами, це точно варто прочитати. Зрада це тому, що Ганна Турчинова – чинна викладачка університету Драгоманова і впливає на навчання студентів та студенток, а пан Турчинов – чинний політик, Секретар РНБО.
4) «Жінка не може бути футбольною журналісткою, бо в неї щомісяця проблеми», – спікер Львівського медіафоруму.
Один зі спікерів панелі «Футбольна журналістика» Львівського медіафоруму Артем Франков заявив, що жінка не може бути спортивною журналісткою, оскільки в неї «щомісяця проблеми», а також додав, що пріоритетом для жінки має бути сім’я, а не робота.
5) Депутати Івано-Франківської та Хмельницької облрад просили владу захистити їх від гендеру та геїв
7 грудня на сайті Івано-Франківського видання «Курс» з’явилася новина про те, що місцеві депутати просять президента, Верховну Раду, Кабінет міністрів та РНБО “захистити інституції сім’ї в Україні”. Це повідомлення одразу передрукували місцеві та загальнонаціональні медіа. Почалося широке обговорення громадськими активістами й активістками.
Крім того, депутат Хмельницької обласної ради Артем Ромасюков також опублікував звернення щодо «захисту інституції сім’ї в Україні». Він пропонує заборонити гендерну політику і спроби ратифікувати Стамбульську Конвенцію. У зверненні міститься маніпуляція термінами, правові помилки, підміна понять та гомофобія.
6) Кількамісячний тиск та цькування в соцмережах Аксани Філіпішиної
Саме Аксана Філіпішина домоглася зняття з сайту Президента України дискримінаційної петиції про захист сімейних цінностей.
Філіпішина з 2012 року займала посаду Уповноваженої з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності офісу Омбудсмана. Після цього тиску її відділ переформували та запропонували посаду Представника із дотримання прав дитини і сім’ї.
Таким рішенням новопризначена Омбудсман Людмила Денісова по-суті виключила тему “гендеру” і “недискримінації” із робочого плану свого офісу.
7) “Дорогенька…”
Під час своєї прес-конференції 28 лютого Порошенко запросив журналістку видання “Детектор Медіа” Марину Баранівську провести з ним день, щоби подивитися, як він живе. При цьому президент застосував до журналістки звернення “дорогенька”: “Проїдьте, будь ласка, подивіться… Ключова позиція, дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну”.
Після цього з’явилася акція “Я тобі не дорогенька”, у якій Порошенку нагадали, що сексизм – неприпустимий.
8) Публічна лайка Москаля на Уляну Супрун
Коментуючи слова Міністерки охорони здоров’я України Уляни Супрун про вакцини від кору, які передала Угорщина Закарпаттю, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль обізвав Супрун привселюдно нецензурною лайкою.
9) Захід під керівництвом Ольги Богомолець та за участі Ганни Турчинової, який відбувся в Комітеті з питань охорони здоров’я Верховної Ради України
У листопаді Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я провів засідання круглого столу щодо гендерних питань. Офіційно захід був анонсований Комітетом з питань охорони здоров’я як “Науково-медичні підходи до проблеми гендерної рівності”. У своїх виступах учасники і учасниці дискусії дозволяли собі псевдонаукові, сексистські й гомофобні вислови.
10) Шквал маніпуляцій та критики щодо антидискримінаційної експертизи шкільних підручників
Розгортався влітку 2018 року і супроводжувався гнівними публікаціями, коментарями в соціальних мережах, акціями під МОН України та Кабміном.
Критика антидискримінаційної експертизи стосувалася “знецінення повноцінної сім’ї, батьківства і материнства” та “гомодиктатури”.
У відповідь МОН пояснило, чому потрібна експертиза та хто до неї залучений.
Що би ви назвали серед важливих подій року? Просимо долучатися у до дискусії на сайті povaha.org.ua та на нашій сторінці у Фейсбук.
Ліза Кузьменко
