Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Як пройти гендерний моніторинг контенту? Чекліст для медіа
Статтi

Як пройти гендерний моніторинг контенту? Чекліст для медіа

Нещодавно Нацрада з питань телебачення та радіомовлення отримала новий інструмент – методологію гендерного моніторингу контенту. Презентація нової методології відбулася на сторінках кампанії “Повага”. На відео можна більше про це дізнатися

“Повага” пропонує вашій увазі короткий чекліст, що допоможе під час самоперевірки. Ще один порадник, на який можна спиратися, ми публікували раніше.

  • найпростіший спосіб самоперевірки – reversibility test. Перевірте матеріал у “дзеркалі” (наприклад, усі згадки про жінок замініть на згадки про чоловіків). Якщо після такої вправи матеріал виглядатиме кумедно, абсурдно, недолуго – це означає, що в матеріалі є проблема, його варто доопрацювати.
  • перевірте, як у публікаціях названо жінок і чоловіків. Не варто вживати штампи “прекрасна стать”, “сильна стать”, “жіночка”, “панночка” тощо. Найкращий варіант – нейтральні слова “жінка”, “чоловік”.
  • так само варто уникати недоречних характеристик зовнішності: у розмові про експертку не має значення колір волосся, у розмові про експерта не має значення його лисина чи інші особливі ознаки.
  • для перевірки вжитих слів також можна використовувати. reversibility test: якщо хочете вжити слово “жіночки”, перевірте чи доречно звучить його дзеркальне відображення – “чоловічки” чи “мужчинки. Якщо звучить не дуже – слово варто замінити.
  • перевірте, як у матеріалі поданий індивідуальний досвід героїв. Якщо його узагальнено стереотипними “всі жінки” чи “всі чоловіки” – варто внести правки. Не варто приписувати певні поведінкові характеристики тільки жінкам або тільки чоловікам. І жінки, і чоловіки дуже різняться між собою.
  • уникайте стереотипного протиставлення нібито “жіночих” і нібито “чоловічих” якостей (слабкі жінки та сильні чоловіки, емоційні жінки та раціональні чоловіки, жертовні жінки та звитяжні чоловіки тощо – це все відтворення стереотипів). Реальні жінки та реальні чоловіки бувають і сильними, і слабкими, і емоційними, і раціональними.
  • перевірте, які саме герої та героїні є в матеріалі – чи віддзеркалюють вони різні життєві досвіди? Варто урізноманітнювати представлені в матеріалі голоси: запрошувати до слова і жінок, і чоловіків, людей із інвалідністю, людей різних професій, представників різних громад, мешканців і мешканок сіл і міст. Сила саме в різноманітності представленого досвіду.
  • один зі способів урізноманітнення голосів – залучення до слова експертів і експерток, жінок і чоловіків. Ідеально, якщо баланс запрошених до слова жінок і чоловіків буде близьким до 50%.
  • уникайте еротизації, об’єктивації та інших видів зображення, що відображають людину як об’єкт, підкреслюють пасивність, підлеглість тощо. Уникайте фрагментації, тобто показу певних (часто  сексуалізованих) частин тіла особи (губи, груди, сідниці тощо).
  • подумайте про те, як працювати з історіями минулого. Не весь спадок безпроблемний із перспективи 21 століття. Не всі традиції варто брати з собою. Для пошуків рішення спробуйте “віддзеркалити” матеріал: якщо це історія про жінку, яка покинула все заради домашнього господарства й турботи про видатного митця, то чи можемо запропонувати аудиторії аналогічну історію, але про чоловіка? Якщо не можемо – то чому?
  • перевірте інші ознаки. Можливо, жінки в матеріалі представлені лише в образах молодих і привабливих, а чоловіки – лише як старші та досвідчені й компетентні. Це стереотипне зображення. Надайте можливість висловитися різним жінкам і різним чоловікам (різного віку, типів зовнішності, соціального походження, професій). 
  • важить контекст репрезентації. Уникайте ситуацій, коли жінку й чоловіка в матеріалі показано чи названо з акцентом на стереотипних ознаках (як-то – жінка-красуня, чоловік-експерт, жінка-господиня, чоловік-спортсмен тощо).
  • зверніть увагу на стереотипно “жіночі” та стереотипно “чоловічі” царини: готуючи матеріали про такі сфери, зверніть увагу, чи надано там слово і жінкам, і чоловікам.
  • перевірте антураж і загальний контекст зображених ситуацій. На що звернути увагу? На стереотипи: можливо, всі героїні матеріалу представлені у стереотипно “жіночих” ситуаціях, а всі герої – у стереотипно “чоловічих”. Створіть у своєму матеріалі простір різноманітності: і про публічну, і про приватну сферу дайте слово і жінкам, і чоловікам. 
  • проаналізуйте, чи є у публікації місце для змішаних груп, де й жінки, і чоловіки взаємодіють разом?
  • важить повнота створених образів. Історії і жінок, і чоловіків можуть враховувати і професійне життя, і сімейне коло. Проблемою є стереотипне представлення: коли саме жінки представлені через домашній простір і саме чоловіки – через професійний.
  • перевірте свій матеріал на гендерну асиметрію: чи не сталося так, що жінок зображено як некомпетентних, недосвідчених, обслуговуючий персонал або виконавиць доглядової праці, а чоловіків – як фахівців, керівників, господарів, компетентних працівників? Гендерна асиметрія притаманна також антуражу: перевірте, чи не сталося так, що жінок зображено в закритих приміщеннях, які асоціюються з домашньою цариною, а чоловіків – на відкритому просторі, у публічному просторі.
  • зверніть увагу на різноманітність у колі ведучих, репортерів, експертів тощо – дбайте, щоби в кадрі були присутні й жінки, і чоловіки. Тут так само важить уникнення стереотипних образів (наївна жінка, досвідчений чоловік тощо).

Ірина Славінська

Схожі записи

Опції статі, або Жінка у пастці свого тіла

Жінки у виборчому процесі: якою буде наступна Верховна Рада та що їй залишилося від попередників?

Мар’яна Садовська: «Моя професія асоціюється з жіночою»