Сексистські висловлювання — досить поширене явище у політиці. Хтось із посадовців дозволяє собі вкрай образливі закиди в бік опоненток, інші ж розмірковують про те, який вигляд повинна мати жінка і де її місце в суспільстві. А хтось любить сексистські жарти. Не подобається? Та це тому, що у вас немає почуття гумору, переконані політики.
Перша антипремія за сексизм
У 2019 році низка громадських організацій («Жінки в медіа», Кампанія проти сексизму в медіа та політиці «Повага», «Інститут масової інформації», Центр прав людини ZMINA, «Детектор медіа», «Українська Гельсінська спілка з прав людини») започаткували антипремію «Це яйце». Видається вона, звісно, не за якісь досягнення, а за сексизм.
Так, окрема номінація була присвячена сексистським висловлюванням, які дозволяють собі політики та інші публічні особи. Тоді, в 2019 році, «нагородили» аж чотирьох кандидатів. Наприклад, президент Володимир Зеленський став переможцем за сумнівне висловлювання в бік українок. Під час промови на кампусі стартапів StationF у Франції він назвав жінок одним із брендів держави.
Відзначився також колишній президент Федерації велоспорту Олександр Башенко. Він дозволив собі хамські закиди в бік велосипедистки Ганни Соловій. Усе тому, що спортсменка «посміла» висловити своє невдоволення в соцмережах. Справа в тому, що з перемогою на Європейських іграх привітали не саму Соловій, а голову Київської міської федерації велосипедного спорту. Який, за словами спортсменки, ніяк не дотичний до її золотої медалі. Реакція Бебешка була вельми агресивною. Він назвав Соловій «принцесою», заявив, що її форма та спорядження належить йому, а також пригрозив виключенням зі збірної, якщо та не перестане «смердіти».
Третім переможцем (тільки зацініть іронію!) став уповноважений із гендерних питань Запорізької обласної ради Владислав Марченко. Він вирішив трохи поморалізувати з приводу зовнішності жінок. Марченко написав пост, у якому обурювався через шанувальниць відкритого одягу:
«Багато в інтернеті, навіть серед моїх знайомих, жінок, що публікують власні фото у купальниках, мінісукнях і спідній білизні, — бідкався посадовець. — Найцікавіше, що при цьому кожна продовжує думати, що має високу вартість, і до неї мають ставитися як до королеви».
Також нагорода знайшла тодішнього кандидата від «Слуги народу» Максима Бужанського. Він у своєму Telegram-каналі вирішив висловитися щодо журналістки «Нового времени» Ольги Духнич:
«Чергова тупа вівця, що представляється журналісткою одіозного ЗМІ, в інтерв’ю з представником «Слуги народу» заявила, що я ностальгую за СРСР і «часами Януковича». Розумію, що деякі колеги занадто стримані, щоб називати речі своїми іменами, тому прийду їм на допомогу. Тупа вівця з одіозного ЗМІ».
Сама Духнич згодом повідомила, що перед нею таки вибачились. Щоправда, це зробив не сам Бужанський, а тодішній очільник «Слуги народу» Дмитро Разумков. У партії висловлювання Бужанського назвали «надмірними і неетичними». Проте додали, що реакція на «оціночні судження» журналістки була «достатньо зрозумілою».
«Корабельна сосна»
«До повномасштабного вторгнення це були досить часті випадки, на які ми реагували ледь не щомісяця», — розповідає співорганізаторка антипремії «Це яйце» Ірина Виртосу.
За її словами, оргкомітет часом реагував на огидну лайку, яку навіть як «сексизм» трактувати було занадто великою розкішшю для «творців» цих висловлювань.
«А ось у 2020 році ми відзначали Олександра Корнієнка та Давида Арахамію, які під час візиту до Миколаєва втрапили в сексистський скандал. Вони обговорювали свою колегу Ірину Аллахвердієву: «Така піддута, звичайно, трохи. Чуть-чуть тюнінг too much». А також висловилися про Тетяну Домбровську, кандидатку в мери міста Миколаєва від «Слуги народу»: «Баба робоча, як корабельна сосна. Вона тут від***рить триста зустрічей за чотири місяці. І виграє. Енергетика», — пригадує експертка.
До речі, стався цей інцидент під час пресконференції. Обидва політики не знали, що трансляція вже почалася, тому не стримували себе. А коли ця розмова стала відомою широкому загалу, їм довелося якось реагувати.
Так, Корнієнко вибачився за свої слова, хоча без спроб виправдатися не обійшлося. Він заявив, що «запис був змонтований, відповідно фрази вирвані з контексту». А прізвище Аллахвердієвої буцімто з’явилося завдяки монтажу. Сама ж депутатка назвала цей запис фейком. За її словами, Арахамія та Корнієнко нічого про неї не говорили. «Мова йшла про потенційних кандидатів в мери та до списків партії на місцевих виборах», — наголосила політикиня.
Читайте також: «Робоча баба»: що не так із діалогом між нардепами Корнієнком та Арахамією?
Згодом Корнієнко пояснив, що перша частина обговорення стосувалася його колеги по фракції. Але «корабельною сосною» була не Аллахвердієва, як багато хто подумав, а вище згадана Тетяна Домбровська. Ніби це кардинально змінювало ситуацію.
«Найбільше зло – це допустити жінок і дітей до ухвалення важливих рішень»
Також відзначився тодішній кандидат на посаду міського голови Одеси Євген Червоненко. У програмі «Урядовий квартал» він дозволив собі вкрай принизливі закиди в бік депутатки «Слуги народу» Галини Янченко. Називав опонетку «Галочкою», закидав, що вона з чоловіком «живе на гроші Сороса» та наголошував, щоб «дівчина» не сміла «базікати». Сама депутатка покинула студію після слів: «Ваш уровень — научиться правильно, сдвинув ноги, сидеть на ток-шоу, девушка».
А от начальник Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в Кривому Розі Павло Дабіжа вирішив поділитися своїми нехитрими думками про рівноправ’я. Під дописом депутатки Криворізької міської ради від «Самопомічі» Людмили Бурман він написав таке:
«Найбільше зло — це допустити жінок і дітей до ухвалення важливих рішень, наприклад до голосування, який би вигляд не мали ці люди. Саме тому загальне виборче право і рівність чоловіків і жінок – це нісенітниця».
Звільнений через сексизм
У 2021 році переможцем антипремії став секретар Коростишівської міської ради Юрій Сарапійчук. Також за образливі та сексистські висловлювання — але вже в бік депутатки Юлії Юзефович. У виразах секретар себе не стримував: «Дебілка, ідіотка, не людина…Пішла вон, у тебе висохлі мозгі… Ти скандалістка, інтригантка… Але я вас поважаю як жінку».
Координаторка з гендерних питань проєкту «Кампанія проти сексизму в медіа та політиці «Повага» та платформа «Жінки — це 50% успіху України» Анастасія Багаліка розповіла, що кейс Юрія Сарапійчука настільки прозорий, що отримав не лише широкий осуд суспільства і громадських організацій, а й завершився звільненням фігуранта.
«Уперше посадовця звільнили за сексистські висловлювання. Те, що Юрій Сарапійчук публічно говорив депутатці Юлії Юзефович — за межею. Не лише через сексизм. Ці слова взагалі порушують усі допустимі правила поведінки і висловлювань чиновника на посаді. Не знаю, чи говорив би пан Сарапійчук щось подібне чоловікові з депутатським мандатом, але я переконана, що системність його поведінки щодо Юлії Юзефович не в останню чергу продиктована стереотипами і сексизмом», — каже Анастасія Багаліка.
І в кого тут погане почуття гумору?
Звісно, «вручити яйце» за кожне сексистське висловлювання — задача взагалі нереальна. Тим більше, що в нашому політичному житті такого «добра» вистачає.
Наприклад, можна ще згадати колишнього нардепа та проросійського політика Олександра Дубінського. Відзначився він не лише хамством у бік політичних опонентів та журналістів, а й сексизмом. Якось на своїй сторінці в фейсбуку він виклав оголошення про пошук помічниці. Щоправда, його пріоритетом була не освіта чи досвід роботи, а зовнішність.
У відповідь на критику нардеп заявив, що його фотографія «розірвала пукани порохоботів і соросят». Незадоволених він назвав «дебілами» без почуття гумору, а також звинуватив їх у тому, що вони всюди бачать зраду та сексизм. Звісно, не обійшлося без пересмикувань і пояснень, що «це був такий жарт».
Читайте також: Сексизм неприпустимий для публічного діяча
Своїми жахливими манерами прославився одіозний екс-нардеп Ілля Кива, який дуже любив принижувати журналісток. То він гордо назве себе сексистом, то порадить записатися до фан-клубу свого статевого органу. Так, журналістці проєкту «Соромно» Кива відмовив у коментарі зі словами «Вас не вчили спілкуватися з чоловіками з глибокою повагою». Також він заявив: «Ви – дівчина, я – чоловік. Ви ж пам’ятаєте, що я сексист? Знайте своє місце, жінко».
«Бабі — квіти, спортсменам — медалі»
До речі, жінки також не застраховані від потрапляння в сексиситські скандали. Нардепка від «Слуги народу» і колишня кандидатка в мери Києва Ірина Верещук в інтерв’ю Дмитрові Гордону якось вирішила поділитися своїми поглядами на фемінізм:
«Я коли слухаю про ці «рівні можливості», «феміністичні рухи», «як політик-жінка має відрізнятися від політика-чоловіка», я їм кажу: «В армію. І все стане на свої місця».
А подекуди політики потрапляють в скандали через так звані жарти. Так, під час виступу на ток-шоу «Право на владу» Дмитро Разумков вирішив пожартувати про зґвалтування. На запитання «чи варто ґвалтувати Верховну Раду?» він відповів: «Іти на зґвалтування точно не треба, та й «дівчина» так собі».
Також невдало пожартував однопартієць Разумкова, спортсмен Жан Беленюк. На своїй сторінці в Instagram він опублікував фото з квітами та медаллю. І підписав: «Бабі — квіти, спортсменам — медалі! Дивись, не переплутай, Кутузов».
Не тільки українська проблема
Звісно, не тільки українські політики хизуються зневажливим ставленням до жінок. Наприклад, в сексистські скандали неодноразово потрапляв колишній президент США Дональд Трамп. У жовтні 2016 року, якраз під час передвиборчих перегонів, газета «Washington Post» оприлюднила відеозапис 2005 року. На ньому Трамп хизувався тим, що він зірка, а отже може мацати красивих жінок. Після публікації близько десяти жінок звинуватили Трампа в домаганнях. Політик у свою чергу заявив, що поважає жінок як ніхто, а от людей, які його звинувачують, він ніколи не зустрічав. Також Трамп обіцяв подати в суд на кожну жінку, яка «помилково та необґрунтовано» звинуватила його в сексуальних домаганнях.
Крім того, політик неодноразово дозволяв собі агресивні та принизливі закиди в бік політичних опонеток та журналісток:
«У неї немає зовнішності. У неї немає витримки, я вже казав, що у неї немає витримки» (про екс-держсекретаркиу Гілларі Клінтон); «Вона нечупара. Як вона взагалі потрапила на телебачення? Якби я керував передачею, я б її вигнав. Я б просто в це товсте, потворне обличчя сказав: «Розі, ти звільнена» (про комедійну акторку і телеведучу Розі О’Доннелл); «Дурна Елізабет Уоррен, одна із найменш продуктивних сенаторів США, має брудний рот» (про сенаторку-демократку Елізабет Уоррен).
Але й представниці його політичного табору також не були застраховані від подібних образ. Наприклад, Трамп прокоментував зовнішність колишньої претендентки на висування в президенти від Республіканської партії Карлі Фіоріни: «Та подивіться на це обличчя! Хтось голосуватиме за таке? Ви можете собі уявити, що це обличчя нашого наступного президента?»
Також він публічно принизив колишню помічницю Омарозу Ньюман: «Ось так даси божевільній плаксі з соціальних низів шанс у житті, роботу в Білому домі, а це все одно не допомагає».
У сексистські скандали також потрапляв колишній прем’єр Італії Сильвіо Берлусконі. Зокрема через свою схильність обговорювати чужу зовнішність. Наприклад, політик заявив, що вважає «правих» жінок красивішими. За його словами, «ліві» не мають смаку, навіть коли мова йде про жінок». А коли Берлусконі представляв ділові інтереси країни на Нью-Йоркській фондовій біржі, то наголосив, що «гарні секретарки — це додаткова причина інвестувати в Італію».
Також політик у прямому ефірі заявив очільниці Демократичної партії Розі Бінді, що вона «більш красива, ніж розумна». А про боротьбу зі зґвалтуваннями він висловився так: «Нам доведеться послати стільки солдатів (для захисту), скільки є красивих дівчат».
Після повномасштабного вторгнення сексизм нікуди не подівся
На жаль, після повномасштабного вторгнення подібні інциденти нікуди не зникли. Так, колишній позаштатний радник керівника Офісу президента Олексій Арестович неодноразово дозволяв (і дозволяє) собі сексистські висловлювання.
Читайте таокж: «Це мої дівчатка»: сексизм у ТікТок-відео паспортного сервісу
Нещодавно він прокоментував скандал, що не був пов’язаний з політикою. Під час зустрічі «Українська книга: після війни, геть від Москви» генеральний директор «Yakaboo» Іван Богдан вирішив висловитися про власну аудиторію. Він заявив: «Я думаю, що розповідати в форматі «45% чоловіків» або «55% жінок» нікому не цікаво. У цілому більше купують (книжки) жінки, як завжди витрачають кошти, які заробляли чоловіки».
У соцмережах розкритикували позицію гендиректора, після чого він звільнився з посади. Хоча випадки, коли публічна особа несе якусь відповідальність — хоча б у формі вибачень — досить рідкісне явище. Ба більше: може виникнути враження, що чимало політиків взагалі не соромляться демонструвати свій сексизм публічно.
Читайте також: Радник із сексизму: ще раз про ницість висловлювань Арестовича
Арестовича ця ситуація «надихнула» і він написав мізогінний допис російською мовою про те, як «важко бути жінкою». У дописі в принизливій сексистській формі він перерахував усе, що, на його думку, «роблять» жінки.
Як це — пишатися статусом сексиста?
Цього року Арестович став номінантом антипремії від ресурсу «Гендер у деталях». Політик гордо оголосив про номінацію на своєму Telegram-каналі:
«Коли я у березні казав, що буду єдиною людиною, яку не нагородять, все ж таки я помилявся. Ось — отримав престижну премію в номінації «Людина року». Сподіваюсь — не остання. Дякую, працюю для вас!».
Як повідомляє «Гендер у деталях», після цього допису їхній канал атакували боти. А тим часом Арестович явно пишається статусом відомого сексиста:
Сексизм — це рівень культури українського політикуму
За словами Ірини Виртосу, політики досі вдавалися до сексизму перш за все через безкарність.
«А по-друге, це про рівень культури українського політикуму. Сексизм — це ж як лакмусовий папірець: розумієшся на цінностях прав людини, чи ні, підтримуєш права і рівні можливості для жінок і чоловіків, чи ні, протидієш дискримінації, чи це просто «красиві слова до чергового візиту представництва ЄС». Я глибоко переконана: якщо для депутатів і депутаток в цілому «ок» у приватному житті висловлюватися по-сексистськи, то рано чи пізно ми це почуємо публічно. Бо людина, розділяючи такі цінності, неодмінно їх озвучить. Безкарність — це те, що «дозволяє» публічним людям говорити образливі слова і не робити висновків, чому це погано. Бо просто тобі за це нічого не буде — ані тіні на репутації, ані втрати голосів виборців, ані засудження з боку колег. Так було ще років 3-5 тому. Наразі я бачу просто колосальні зрушення», — запевняє Ірина Виртосу.
Бо коли спільнота починає реагувати на сексистські чи образливі висловлювання, то починають лунати вибачення, зазначає експертка. Нерідко вони лунають недолуго, як у випадку з тим самим Олександром Корнієнком, але все ж лунають.
Коли політики зазнають суттєвих репутаційних втрат
Однак політики зазнають суттєвих репутаційних втрат. Хоча дехто змінює свою публічну риторику. За словами Ірини Виртосу, Зеленський ще на початку свого президентства дозволяв собі сексистські висловлювання. Але сьогодні став використовувати фемінітиви та говорити про рівність прав і можливостей для чоловіків і жінок.
«Стереотипи, які ще чіпляються за нас, родом із радянського минулого та застарілої гендерної соціалізації. Вони залишаються у вигляді жартів та слизьких фраз, які регулярно потрапляють у публічне поле. Не соромно, адже не відрефлексовано. Тому у нас з’являються «неякісні діти» у «неякісних батьків», «дорогенькі» та образливі характеристики підлеглих чи колег. Під час війни публічних висловлювань було набагато менше. Але це зовсім не говорить про те, що вони зникли. Яскравим прикладом є публічна комунікація блогерів — екс-радника Офісу президента Олексія Арестовича та політтехнолога Володимира Петрова. У промовах, які готують консультанти чи спічрайтери, зазвичай сексизму не повинно бути, адже спеціалісти мають прораховувати реакцію суспільства», — зазначила проєктна менеджерка ВГО «Всеукраїнська жіноча єврейська організація «Проект Кешер» Еліна Кац.
До речі, реакція суспільства — це той фактор, який здатен вплинути на поведінку багатьох політиків. Адже перспектива втратити прихильність аудиторії — а отже, і потенційних виборців — змушує хоча б якось замислитися над власними словами та поведінкою. Так, завжди знайдуться особи, які будуть раді черговому скандалу. Але все ж таки несприйняття сексизму з боку суспільства має змусити політиків переглянути свої пріоритети.
Юлія Гуш
