Минає насичений подіями рік, і вже традиційно Повага підводить свої підсумки зрад і перемог. Мета цього рейтингу — нагадати про деякі помітні події у сфері гендерної рівності та жіночого руху в Україні у 2019 році. Список складений у довільному порядку, а не за релевантністю впливу.
#Перемоги року
1) Шість із сімнадцяти. Саме стільки жінок призначено Верховною Радою в новообраний уряд
За часів Азарова в Кабміні не було жодної жінки, в Уряді Гройсмана їх було п’ять, а в новообраному – вже шість.
Крім того, у нинішньому складі Верховної Ради 21% жінок, на противагу попередньому – тоді було лише 12%.
2) У новому виборчому кодексі закріпили гендерні квоти
Тепер при формуванні виборчих списків кандидатів партія повинна забезпечити у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і т.д.) кожного виборчого списку кандидатів присутність як чоловіків, так і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).
3) В Українському правописі з’явилися фемінітиви
Шах і мат усім, хто вперто не хотів визнавати фемінітиви та говорив, що вони не властиві українській мові. Кабінет Міністрів України 22 травня затвердив нову редакцію «Українського правопису», у 32-му параграфі якого йдеться про суфікси, за допомогою яких утворюються іменники на означення осіб жіночої статі. Як утворювати фемінітиви, дивіться від в уроках від Поваги.
4) Уперше українські медійниці об’єдналися в боротьбі з сексизмом політиків
Приводом заяви стали сексистські й образливі слова щодо журналістки видання НВ Ольги Духнич від обраного народного депутата партії “Слуга народу” Максима Бужанського, а також реакція на скандал партії “Слуга народу”. У своїй заяві, яку ініціювала мережа “Жінки в медіа“, підписантки згадали й інші випадки сексизму від політиків щодо журналістів та журналісток.
5) Нацрада оголосила про створення співрегуляторного акту щодо протидії сексизму в ЗМІ
Нацрада з питань телебачення і радіомовлення за ініціативи першої заступниці голови Ольги Герасим’юк 6 листопада оголосила про створення підгрупи з питань гендерної рівності в медіа. Найбільші комерційні мовники сіли за стіл переговорів щодо питання гендерної рівності.
6) Мери Чернівців і Вижниці призначили радницями жінок, які мають інвалідність
Міський голова Чернівців Олексій Каспрук та міський голова Вижниці Олексій Чепіль призначили своїми радницями Любов Свіріденко та Олену Балешко – жінок, які мають інвалідність.
7) У Києві пройшов Третій Український Жіночий Конгрес
Вже традиційно він став майданчиком для обговорення політики рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Третій Український Жіночий Конгрес – це 700 учасників/ць, успішних жінок і чоловіків, 69 топ-спікерів/ок і 9 дискусійних платформ.
8) Україна приєднається до Міжнародного партнерства Біарріца за гендерну рівність
Про це оголосила перша леді України Олена Зеленська, відкриваючи Третій український жіночий конгрес у Києві.
9) Комітет міністрів Ради Європи на рівні міжнародного акту дав визначення явищу «сексизму»
Тепер поняття «сексизму» закріплене в Рекомендації CM/Rec(2019)1 «Запобігання та боротьба із сексизмом». Що це означає для України? Україна – член Ради Європи (РЄ) з 1995 року. Набувши членства в РЄ, Україна взяла на себе низку зобов’язань у сфері реформування чинного законодавства на основі норм та стандартів РЄ, зокрема – прийняти відповідні закони та приєднатися до ряду конвенцій.
10) Президент України Володимир Зеленський уперше призначив у керівництво розвідки жінку
Своїм указом він призначив Катерину Сляднєву заступницею голови Служби зовнішньої розвідки.
11) В Україні запустили сайт для жінок, які страждають від насильства
Сайт Stop Violence Against Women доступний шістьма мовами та розроблений як практичний інструмент для посадових осіб, правоохоронних органів, громадських організацій та широкого загалу в Україні, Боснії та Герцеговині, Чорногорії, Північній Македонії та Сербії, а також Молдові та Албанії.
12) Ірину Венедіктову призначено тимчасово виконуючою обов’язки Директора Державного бюро розслідувань. Жінка очолить правоохоронний орган в Україні, це є досягненням для всього жіночого руху.
#Зради року
1) Президент України Володимир Зеленський назвав українських жінок одним із «брендів» країни
Це дискримінаційне висловлювання щодо жінок під час виступу на найбільшому в світі кампусі стартапів «Station F» у Франції. В Україні реакцією стала акція #ятобінебренд
2) Депутати-сексисти
Деякі нардепи продовжують дозволяти собі сексистські вислови щодо жінок.
Народний депутат IX скликання Микола Тищенко в інтерв’ю одному з інтернет-порталів серед іншого назвав депутатку Ірину Геращенко “занадто злою для блондинки”. В МФО “Рівні можливості” вважають висловлювання глузливого характеру щодо зовнішності і поведінки особи сексистськими, які завдають шкоду діловій репутації, посягають на честь і гідність людини.
Максим Бужанський, народний депутат України, відомий тим, що обізвав журналістку видання “Новое время” Ольгу Духнич “тупою вівцею з одіозного ЗМІ”.
Олександр Дубінський, депутат від “Слуги народу”, опублікував у фейсбуці фото з підписом “Выбираем помощниц. Прошу ниже 175 см не беспокоить”.
3) Скандал із Владиславом Марченком
Заступник голови обласної ради Запорізької області, та ще й уповноважений із гендерної політики Владислав Марченко висловився, що жінки, які ходять у коротких спідницях, – то повії. І взагалі існує лише два типи жінок – королеви і проститутки. У відповідь виник флешмоб #забуласпитатьуМарченка
4) Оновлена статистика: 67% жінок в Україні пережили насильство
67% жінок в Україні зазнали насильства, тільки 17% знають, куди звертатися в таких випадках. Про це свідчать результати дослідження ОБСЄ з питань добробуту та безпеки жінок в Україні. Крім того, Міністерство соцполітики за 10 місяців 2019 року зафіксувало близько 95 000 звернень з приводу домашнього насильства, що на 11 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
5) Президент Федерації велоспорту (нині колишній) образив спортсменку
Нагадаємо, цьому передувала перемога Ганни Соловей на II Європейських іграх із велоспорту на треку. На офіційній сторінці Федерації велосипедного спорту України в пості привітали не саму Ганну, а голову Київської міської федерації велосипедного спорту Олександра Башенка. Спортсменка здивувалася: чому вітають людину, яка, за її словами, ніяк не дотична до її перемоги, ба більше – якої вона особисто не знає? У відповідь Башенко почав погрожувати Ганні виключенням зі збірної, писати, що її форма й велосипед – це його власність, і назвав чемпіонку «принцесою».
6) У Львові жінку відмовилися прийняти на роботу пожежницею через стать, мотивуючи це тим, що не облаштовані казарми і спальні місця»
Пізніше начальник Головного управління ДСНС України у Львівській області Юрій Кагітін особисто зустрівся з жінкою й вибачився за прикрий інцидент.
Що би ви назвали серед важливих подій року? Просимо долучатися до дискусії на сайті povaha.org.ua та на нашій сторінці у Фейсбук.
