Повага
  • Головна
  • Статтi
  • У міжнародному законодавстві закріпили визначення «сексизму». Що це означає для України?
Статтi

У міжнародному законодавстві закріпили визначення «сексизму». Що це означає для України?

Що сталося?

Комітет міністрів Ради Європи на рівні міжнародного акту дав визначення явищу сексизму. Тепер поняття «сексизму» закріплене в Рекомендації CM/Rec(2019)1 «Запобігання та боротьба із сексизмом».

Що таке сексизм згідно з цими рекомендаціями?

Сексизм – це будь-який акт, жести, візуальна репрезентація, сказані чи написані слова, практика чи поведінка, які базуються на ідеї, що особа чи група осіб є малозначимими через їхню стать. Йдеться про дії і визначення, що виникають у публічній чи приватній сфері, онлайн чи офлайн, з метою чи які мають наслідком:

  • порушення гідності або прав людини чи групи людей
  • спричинення фізичної, сексуальної, психологічної, соціально-економічної шкоди або страждання людині чи групі людей
  • створення ворожого, принизливого середовища
  • створення бар’єрів у реалізації прав для людини чи групи людей
  • підтримка і закріплення гендерних стереотипів.

Сексизм – прояв історично нерівних владних відносин між жінками й чоловіками, що веде до дискримінації та перешкоджає повному поліпшенню становища жінок у суспільстві.

Де може проявлятися сексизм?

Сексизм і сексистська поведінка зустрічаються в усьому діапазоні людської діяльності, зокрема в кіберпросторі (Інтернет і соціальні мережі).

Вони бувають індивідуальними або колективними, можуть транслюватися від однієї людини або групи людей. Часто випадки сексизму є непрямими, тобто ретранслюються на нас через рекламу або при розміщення фотографій оголених жінок на робочому місці.

Існує три рівні прояву сексизму:

– Індивідуальний

– Інституційний (наприклад, сім’я, робота чи освітнє середовище)

– Структурний (наприклад, через соціальну гендерну нерівність, соціальні норми поведінки).

А як у нас? Чи є визначення «сексизму» в українському законодавстві?

Не зовсім. Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків», прийнятий ще у 2005 році, містить поняття «дискримінація за ознакою статі».

Це дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків.

Також у 2014 році прийняли Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Однак прямого визначення сексизму в цих законах немає.

Що це означає для України?

Україна – член Ради Європи з 1995 року. Набувши членства в РЄ, Україна взяла на себе низку зобов’язань у сфері реформування чинного законодавства на основі норм та стандартів РЄ, зокрема прийняти відповідні закони та приєднатися до ряду конвенцій.

Рада Європи, прийнявши визначення «сексизму», також рекомендує урядам держав-членів, тобто й Україні:

  1. Вживати заходів щодо запобігання та боротьби з сексизмом та його проявами в державному і приватному секторах та заохочувати зацікавлені сторони до впровадження відповідного законодавства, політики та програми.
  2. Контролювати хід виконання цієї Рекомендації та інформувати РЄ щодо вжитих заходів та прогресу, досягнутого в цій сфері;
  3. Забезпечити, щоб ця Рекомендація, включаючи додаток, була перекладена та розповсюджена (у відповідних органів та зацікавлених сторін).

Чому сексизм у ЗМІ небезпечний?

У рекомендації наголошується, що сексизм у ЗМІ сприяє терпимості оточення до «повсякденного» сексизму, що проявляється через:

– зневажливе або тривіальне повідомлення про зовнішній вигляд, одяг і поведінку жінок, а не про збалансоване та інформоване обговорення їхніх поглядів та думок;

– зображення жінок та чоловіків у стереотипних ролях у сім’ї та громаді;

– незбалансоване представництво та відсутність змістовної участі жінок як коментаторок та експерток.

– відтворення та закріплення гендерних стереотипів щодо жертв гендерного насильства.

Підготувала Єлизавета Кузьменко

Ілюстрація: Надія Міцкевич

Схожі записи

Снайперка Юлія Матвієнко («Білка»): «Мені дуже захотілося стати тією, кого б наш ворог боявся»

«Печерні стереотипи»: держава закупила для бібліотек книгу Марини Ланге

Чому в Україні жінці легше будувати кар’єру, ніж у США? — держслужбовиця Олена Трегуб