Олена Зеленська ініціювала приєднання України до «Партнерства заради миру Біарріц». Про це перша леді заявила на 3-ому Українському жіночому конгресі. Її намір підтвердив віцепрем’єрміністр України Дмитро Кулеба.
Про реформи та міжнародні тренди політики рівних можливостей під час першої дискусійної платформи говорили також голова Верховної Ради Дмитро Разумков, голова Верховного суду України Валентина Данішевська, спецпредставниця Генсека НАТО з питань жінок, миру та безпеки Клер Хатчінсон, сенаторка Канади Донна Даско та спецпредставник Генсека Ради Безпеки Режіс Брійя. Модерує дискусію віцеспікерка Верховної Ради, співголова МФО «Рівні можливості» Олена Кондратюк.
Олена Зеленська ініціювала приєднання України до міжнародної організації «Партнерство Біарріц», метою якої є впровадження прогресивних законодавчих меж щодо гендерної рівності.
«Я звертаюся із закликом до президента і Кабінету Міністрів, — сказала Зеленська. — Координатор робочої групи підготує лист на ім’я президента з проханням уповноважити віцепрем’єрміністра Дмитра Кулебу здійснити процес приєднання».
Перша леді зазначає, що вже 17 грудня в Парижі в рамках робочого візиту Дмитро Кулеба передасть лист особисто міністру з питань гендерної політики Франції. Після цього відповідні органи в Україні розроблять план дій і конкретних обов’язків у рамках підтримки приєднання.
Олена Зеленська назвала Український жіночий конгрес великим кроком для України в її сучасній історії.
«Неможливо перебувати у світовому контексті, не приділяючи гідної уваги та не роблячи конкретних кроків на шляху до гендерної рівності, — каже перша леді. — Мені дуже подобається вислів Маргарет Тетчер: якщо треба добре сказати, варто кликати чоловіка, якщо ж треба добре зробити, треба кликати жінку. Тільки у взаємодії чоловіків та жінок можна досягти справді великих успіхів».
Олена Зеленська зазначила, що, все життя працюючи у чоловічому колективі, не зазнавала дискримінації за гендерною ознакою, проте знає, що багато жінок стикаються з утисками у суспільному, побутовому та професійному житті.
Перша леді відмітила серед досягнень останніх років визнання важливості гендерної політики на урядовому рівні, скасування заборони для жінок працювати у сфері безпеки та оборони, а також прийняття законодавства щодо протидії насильству, проект Нацполіції України «Поліна» та багато інших.
«Жінки завжди приймали рішення»
«Жінки завжди приймали рішення та брали участь у великій політиці, — каже голова Верховної Ради Дмитро Разумков. — Збільшення кількості жінок у новому парламенті з 12% до 21% — це дуже добре».
Дмитро Разумков наголосив на тому, що в політиці не має значення стать, натомість важливі професійні навички.
«Я думаю, що частіше за все жінки відповідальніші, аніж чоловіки, — посміхається голова Верховної Ради. — Іноді робота з депутатками стримує в емоційному плані та додає конструктиву».
На питання, як досягти рівного представлення чоловіків та жінок у парламенті, Дмитро Разумков каже, що пропорційна виборча система — ефективніша, аніж мажоритарна.
«У виборчих списках багатьох політичних сил, у тому числі «Слуги народу», співвідношення було 70% на 30%, — каже Разумков. — Але зрештою в парламенті представництво трохи інше, тому що багато залежало від мажоритарних списків».
Права жінок — права людини
Перша жінка в історії України — голова Верховного Суду України Валентина Данішевська вважає, що не можна говорити про права людей без прав жінок.
«Не може бути верховенства права, коли суд не може захистити уповні права жінок, — каже Валентина Данішевська. — Судова система в Україні вигідно виглядає порівняно з іншими гілками влади».
Данішевська каже, що жінок більшає на керівних посадах. А в апараті суду загалом працює понад 80% жінок.
Наразі ведеться робота над визначенням маркерів, за якими можна спостерігати за тим, як судова система забезпечує гендерну рівність.
«Миру у світі не буде без включення у це жінок»
Спецпредставниця Генсека НАТО з питань жінок, миру та безпеки Клер Хатчінсон працювала з місіями у Лівані, Косово та Кот-д’Івуар. В Україні вона втретє, свій виступ почала з привітання чоловіків.
«Дуже радує, що в залі є також чоловіки. І сама дискусія гендерно-паритетна, адже ми не так часто бачимо, як чоловіки з жінками разом розмовляють про гендерну рівність, — каже вона. — Не буде стабільності у світі, не буде миру, без включення в цей процес жінок».
Клер Хатчінсон додає, що гендерного балансу не досягти просто збільшенням кількості. Тому в НАТО навмисно залучають жінок з активними феміністичними поглядами, здатних боротися за рівність.
«Вам треба підтримувати гендерний аспект у політиці від початку впровадження реформ, — каже Хатчінсон. — Ми заохочуємо кожну країну не забувати про рівність у жодній зі сфер».
Спецпредставниця акцентує: важливо і працювати над гендерною чутливістю всередині. До прикладу, у політику НАТО включили документ про подолання сексуальних домагань.
«Слово головному феміністу в уряді Гончарука»
Головним феміністом віцепрем’єрміністра Дмитра Кулебу назива Олена Кондратюк.
«Я вперше беру участь в Українському жіночому конгресі, — сміється на це він. — Але лайкав усі дописи у фейсбуці з попередніх двох конгресів».
Кулеба наголошує: питання гендерної рівності має стати не щоденним подвигом, а нормою, буденністю будь-якого органу влади, будь-якої людини.
Акцентує також на тому, що від залучення жінок країна лише виграє.
«Мільярди доларів заховані у рівних можливостях, — каже він. — Гендерна рівність в економіці має величезний потенціал».
Віцепрем’єр заохочує чоловіків долучатися до боротьби за рівність.
«Хочу, щоб на Жіночому конгресі з кожним роком ставало все більше чоловіків, адже тільки у партнерстві можна досягти результату», — каже він.
Підтверджує слова Олени Зеленської про намір України приєднатися до міжнародного «Партнерства заради миру Біарріц». «Біарріц» та зміни, які це партнерство принесе, планує перетворити на інструмент досягнення гендерної рівності в Україні.
«Із залученням жінок краще працює демократія»
Сенаторка Канади Донна Даско розповідає, що в уряді Канали чоловіків та жінок рівна кількість: по 18. У Верховному суді 4 з 9 суддів жінки.
«Навіщо більше жінок? Тому що тільки так можлива справжня демократія, — каже вона. — Адже нас, жінок, — половина населення, стільки ж має бути й у парламенті та уряді. Голоси половини населення мають бути почутими на вищому рівні».
Донна Даско розповідає, що сенаторкою стала лише минулого року. До того працювала у бізнесі та була активісткою. Її дід — українець, переїхав до Канади у 1909 році. Сама Донна не розмовляє українською, проте її батьки розмовляли «своєю секретною мовою».
Донна Даско наголошує: Україна уже досягла позитивних змін, зокрема запровадила гендерні квоти.
«Але Україна може посилити систему покарань за недотримання квот, — каже сенаторка. — Безліч різноманітних досліджень по всьому світу свідчать про те, що для досягнення гендерного балансу найкраще поки працюють два елементи структурних змін: пропорційна виборча система та квоти. Як приклади наводить Швецію, Фінляндію та Норвегію.
«Гендерна рівність має стосуватися і чоловіків»
Спецпредставник Генсека Ради Безпеки Режіс Брійя погоджується з Дмитром Кулебою: довгостроковий результат вимагає, аби гендерна рівність стосувалася також і чоловіків.
«Не може бути мови про демократію, коли 50% населення не бере участь у прийнятті рішень на рівні країни. Не може бути мови про верховенство права, якщо ми не говоритимемо про права жінок. І одним з таких прав є політичне представництво», — каже Режіс Брійя.
Спецпредставник нагадує: жінок безліч, всі вони різні та з різними потребами. Зокрема, в Україні треба зважати на проблеми жінок національних меншин, жінок з інвалідністю, жінок, які живуть в зоні конфлікту на Донбасі та внутрішньо переміщених осіб.
«Ви рухаєтеся у правильному напрямку, але я бажаю вам швидше ратифікувати і Стамбульську конвенцію з протидії домашньому насильству», — каже він.
На необхідності ратифікації Стамбульської конвенції наголошує кілька разів підряд.
3-ий Український жіночий конгрес зібрав 700 учасників, успішних жінок і чоловіків, 69 топ-спікерів і 9 дискусійних платформ.
Ключові теми дискусій: рівний доступ до політичної та економічної участі, залучення жінок у сектор безпеки та миробудування, боротьба з гендерно обумовленим насильством, а також подолання стереотипів та посилення гендерної освіти і виховання.
Текст, фото: Ана Море
