Повага
Жінка в історії Статтi

Юлія Здановська: математикиня, учителька, волонтерка

Легко писати про роль жінки в історичній ретроспективі, поглядаючи з іншої епохи, коли минуло хоча б кілька десятиліть. Ніби розглядаєш картину, ступивши кілька кроків убік, охоплюючи поглядом усю композицію. Набагато важче писати про сучасницю. І особливо боляче, коли розумна, талановита, амбітна, молода дівчина вже є «жінкою в історії».

***

Щоб потрапити на останній, міжнародний, етап олімпіади, потрібно ввійти в першу «дванадцятку». Юлія Здановська дуже-дуже хотіла пройти далі. Вона багато працювала для цього, витратила купу сил, старалася. І таки була дванадцятою у списку. Таки проходила. Поглянувши на аркуш із завданнями, побачила, що журі помилилося, оцінюючи одну із задач. Помилилося на її користь. І тому вона проходить. Але ж так не чесно. Навіщо така перемога? Юлія звернулася до суддів щодо перегляду балів. Замість семи балів за виконання задачі їй поставили п’ять. Дівчина стала тринадцятою й не потрапила на наступний етап. Хтось дивувався, хтось ледь не крутив пальцем біля скроні, але рудоволоса дівчина точно знала, що чинить правильно. Бо справедливість важливіша. 

Вам часто трапляються люди, які вчинили б так само?..

Ілюстрація — Olga Wilson
Ілюстрація — Olga Wilson

Перемоги одна за одною

Юлія народилася 4 травня 2000 року в Харкові в родині Олени Винник та Яна Здановського. Тато — талановитий програміст, мама — фінансистка, волонтерка, співзасновниця благодійного фонду «Станція «Харків», що з 2014 року допомагає постраждалим від війни.  Дівчинка з юного віку проявляла здібності до точних наук. У шкільні роки брала участь в олімпіадах із математики та фізики на всеукраїнському рівні. 

Коли Юлії було 14 років, її помітили й запросили на навчання в Київ — до Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка. Саме там розквітнув її математичний геній. Перемоги одна за одною. Юлія брала участь в олімпіадах із математики та інформатики та отримувала визнання. 

Після завершення 10 класу Юлія Здановська активно включилася в педагогічну та виховательку діяльність. Її різнобічні захоплення та бажання надавати якісну освіту виявилися неймовірно корисними для молоді, яка потребувала поглибленого вивчення математики та програмування. Юлія стала викладачкою і тренеркою в літній школі з математики «Мудрамакітра», а також — у математичному гуртку «Кванта». Згодом цей гурток став не лише платформою для вивчення математики, а й центром розвитку програмування для тих, хто бажали отримати більше знань, ніж передбачено шкільними програмами.

З ініціативи Юлії та її колег під час пандемії гурток «Кванта» перейшов на онлайн-формат, відкриваючи можливість дітям із усієї України брати участь у заняттях із математики та інформатики. Дівчина власноруч складала програми для цих онлайн-занять, надаючи дітям можливість не лише вивчати предмет, але й розвивати навички у сфері програмування. Назви для навчальних груп, які вона вигадала («Електроніки», «Термінатори» та «Кіборги»), стали не лише назвами, а й елементами виховання та стимулювання інтересу до математики серед дітей.

2017 року вона у складі команди України стала переможницею Європейської математичної олімпіади серед дівчат. В інтернеті можна знайти фото Юлії з цієї олімпіади — худенька усміхнена дівчинка з довгим рудим волоссям тримає в руках прапор України і дивиться в камеру трохи з-під лоба. 

«Не хочу бути професоркою в Гарварді, а от міністеркою освіти України стати згодна»

Того ж року Юлія склала ЗНО з математики на 200 балів і вступила на спеціальність «комп’ютерна математика» механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На першому курсі ініціювала заснування клубу програмування для учнів 6 класу, який переріс у олімпіадний проєкт під назвою «Кванта-програмування». А вже на другому курсі була єдиною студенткою, яка отримала кваліфікацію для роботи в Samsung R&D Institute Ukraine.


Читайте також: 5 науковиць: історії жінок, які змінюють світ науки та технологій


Закінчивши бакалаврат, Юлія Здановська ухвалила несподіване рішення. Дівчина, яку були б раді бачити серед своїх студентів найкращі університети світу, відмовилася вступати на магістерську програму і приєдналася до проєкту «Навчай для України/ Teach For Ukraine». Так вона стала вчителькою інформатики в Юр’ївському ліцеї на Дніпровщині. Прагнула змінити українську систему освіти. «Не хочу бути професоркою в Гарварді, а от міністеркою освіти України стати згодна», — казала Юлія. Її педагогічний підхід був спрямований на те, щоб не просто передавати знання, але й розвивати інтерес до математики та інформатики серед своїх учнів. 

У Юр’ївці Юлія змогла пропрацювати лише півроку. За цей час налагодила роботу не лише старого класу інформатики, але й знайшла спонсорів, які фінансували шкільні обіди для дітей із бідних родин і родин у кризі. Коли через Covid-19 проведення уроків перевели на дистанційний режим, вона вдосконалила систему, а потім навчила інших учителів, як нею користуватися. Це дало змогу зробити онлайн-викладання та навчання значно ефективнішим. Одному з учнів Юлія подарувала свій смартфон, щоб він міг учитися з дому. А в своєму робочому столі тримала з десяток навушників, які діти використовували для навчання (ні школа, ні спонсори коштів на них не виділяли). Не вміла лишатися осторонь. І була гарною подругою для своїх учнів та учениць, переймалася їхніми негараздами, підтримувала у складні моменти і просто грала з ними у настільний теніс на перервах. 

«Я залишаюся в Харкові до перемоги»

Повномасштабне вторгнення застало Юлію в батьківському домі в Харкові. Місто було під ударом російських ракет, обстановка ставала все небезпечнішою. Дівчина мала змогу виїхати в інше місце, але залишилася там, де була потрібною. З 26 лютого вона працювала волонтеркою у штабі оборони міста в Харківській обласній державній адміністрації. 

Із 28 лютого через постійні обстріли та активність ворожих диверсійних груп пересуватися містом і ночувати вдома стало вкрай небезпечно. Тоді всі волонтери й волонтерки змушені були для себе вирішити — залишатися в штабі цілодобово чи повернутися додому. Юлія вирішила залишитися. Відтоді вона не розповідала рідним, чим саме займається. 

3 березня 2022 року о 18:43 російська ракета прилетіла в двір Харківської ОДА, влучивши у групу волонтерів та волонтерок. Серед них була і Юлія Здановська. Вона загинула у віці 21 року. В одному з останніх повідомлень написала друзям: «Я залишаюся в Харкові до перемоги».

«Коли помирає хтось такий, як Юлія, — це ніби помирає майбутнє», — сказала українська науковиця Марина В’язовська, отримуючи одну з найпрестижніших нагород у математиці – премію Філдса.

«Ти живеш на вулиці Юлії Здановської»

Минулої весни в Києві на будинках колишньої вулиці Ломоносова можна було бачити постери з таким написом: 

«Ти живеш на вулиці Юлії Здановської.

Юлія Здановська – 21 рік, волонтерка, вчителька, українська математикиня, лауреатка українських та міжнародних олімпіад із математики та інформатики, переможниця Європейської математичної олімпіади серед дівчат, випускниця механіко-математичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Трагічно загинула 3 березня 2022 року під завалами Харківської міської адміністрації, поруч із якою розірвалася російська ракета».  

У роки навчання Юлія жила на цій вулиці в гуртожитку. Тут разом із однокурсниками вона поспішала на пари. Мабуть, як і всі студенти та студентки, ходила на прогулянки в Голосіївський парк. І в найближчий супермаркет по продукти. 

10 листопада 2022 року Київська міська рада, продовжуючи процес дерусифікації, перейменувала вулицю Ломоносова на вулицю Юлії Здановської. Це не просто формальна зміна назви, але й визнання Юлії Здановської як символу сучасного героїзму та мудрості. 

На згадку про Юлію

Це не єдиний приклад ушанування пам’яті талановитої дівчини, яка так багато встигла і ще більше не встигла зробити. 

Факультет математики Массачусетського технологічного інституту оголосив про організацію безкоштовного освітнього проєкту для талановитих старшокласників і старшокласниць із України на честь Юлії Здановської. Ідеться про ініціативу «Мрія Юлії/Yulia’s Dream», яка допомагає зробити перші кроки в науці. Це не лише можливість навчання, але й визнання вагомості її внеску в розвиток науки та освіти.

Міжнародний конкурс з інформатики «Бебрас» у Новій Зеландії встановив почесні відзнаки імені Юлії Здановської для переможців та переможниць. І це не лише про почесне звання, але й пам’ять про виняткову особистість, яка своїм прикладом надихала інших.

На факультеті математики та інформаційних технологій Ягелонського університету є стипендіальний фонд імені Юлії Здановської для талановитих студентів та студенток із України.

Гурток «Кванта» продовжує свою діяльність і досі — завдяки зусиллям молодих математикинь та математиків, які викладають та допомагають учням та ученицям готуватися до олімпіад чи до вступу на профільні факультети. Чи просто дарують їм радість вивчення математики. Навчальні методики Юлії досі застосовують у процесі викладання.

Їй назавжди 21 рік. Ім’я Юлії Здановської стало символом сили, самопожертви та нескореності перед обличчям війни. 

Олена Кузьмова

Схожі записи

«Опора» вибачилася перед львівською депутаткою через некоректну оцінку її роботи

Канонізована феміністками: що ми знаємо про Лесю Українку?

Історії про здобутки й неслухняні кульки: як «Повага» відзначала своє десятиліття

Олена Кущенко