Повага
  • Головна
  • Статтi
  • 5 науковиць: історії жінок, які змінюють світ науки та технологій
Статтi

5 науковиць: історії жінок, які змінюють світ науки та технологій

Наука та технології досі залишаються територією, де присутність жінок значно менша, ніж чоловіків. За даними ЮНЕСКО, жінки становлять менше третини вчених у світі. Попри це, є чимало науковиць, чиї досягнення та відкриття впливають на наші уявлення про світ та наше майбутнє. 

Liga.Tech розповідає історії жінок, які вже зараз змінюють світ науки та технологій. Серед них — українська математикиня, нобелівська лауреатка та техдиректорка компанії-розробника штучного інтелекту.

Нікола Фокс — головна науковиця NASA

Непростий кар’єрний шлях жінок в NASA описаний в чималій кількості книжок та фільмів. І навіть зараз їх призначення на ключові позиції в агенції стає подією. 27 лютого 2023 року Ніколу Фокс призначили асоційованою адміністраторкою Управління наукових місій NASA, тобто головною науковою співробітницею агентства. Докторка Фокс стала лише другою у світі жінкою на цій посаді. Вона відповідатиме за понад 100 місій агентства та бюджет у майже $8 мільярдів.

Коли перша людина ступила на Місяць, Нікола Фокс була дев’ятимісячним немовлям. Але за сімейною легендою, бачила цей момент, тому що батько підніс її до екрана телевізора та у майбутньому зробив все, щоб закохати доньку в космос. 

Пані Фокс закінчила Імперський коледж науки, технологій і медицини в Лондоні. Має ступінь докторки філософії фізики космосу та атмосфери.  Зсередини 1990-х розпочала кар’єру у США, де, зокрема, працювала у Центрі космічних польотів імені Годдарда. Працювала над проєктами для NASA, займалася популяризацією науки як редактор спеціалізованих видань. 

Докторка Фокс приєдналася до NASA у 2018 році як наукова директорка відділу геліофізики. Вона була провідною науковою співробітницею місії Parker Solar Probe і була присутня на запуску в серпні 2018 року. 

Читайте також: Саудівська Аравія вперше відправить астронавтку в космічну місію

Науковиця керувала роботою NASA з вивчення ключових космічних явищ і покращення ситуаційної обізнаності про них. Її портфоліо також включає дослідження космічної погоди NASA, які допомагали уряду США краще передбачати космічну погоду, яка може заважати радіозв’язку, впливати на точність GPS і навіть — у екстремальних випадках — впливати на електричні мережі на Землі.

Як ідеться на сайті NASA, вона має створити збалансоване портфоліо місій і дослідницьких цілей, що забезпечить глибоке наукове розуміння Землі, інших планет, Сонця та Всесвіту. Це стане інтелектуальною основою для роботизованих і людських експедицій майбутнього, водночас задовольняючи сучасні потреби в науковій інформації. 

У NASA її цінують за лідерство та вміння робити науку зрозумілою широкій аудиторії.

«Це найкраща робота на планеті», — говорить Фокс.  

Синтія Кеніон — молекулярна біологиня, яка хоче зупинити старіння

Синтія Кеніон — молекулярна біологиня. Її мета — потенційно продовжити життя людей на 100 років.

Разом із іншими дослідниками Кеніон прийшла до думки, що на старіння та пов’язані з ним захворювання можна впливати через генетичну мутацію або пряме втручання (наприклад, обмеження в харчуванні) еволюційно збереженого сигнального шляху інсуліну. 

20 років тому вона провела експеримент, який показав, що зміна однієї літери ДНК лабораторної аскариди дозволила їй прожити шість тижнів замість трьох. Подібні результати пізніше були відтворені на плодовій мушці й миші. Наступна логічна гіпотеза полягає в тому, чи можна те саме зробити з людьми.

За свої відкриття Кеніон отримала багато нагород, зокрема Міжнародну премію короля Фейсала з медицини, премію Асоціації американських медичних коледжів за видатні дослідження. Вона є членкинею Національної академії наук США та Американської академії мистецтв і наук. У 2003 році вона була президенткою Генетичного товариства Америки.

Читайте також: 5 жінок, у яких поцупили «свої» відкриття відомі вчені

У 2013 році Кеніон приєдналася до компанії Calico, яку фінансує Google. Це анонсували як довгостроковий проєкт, який намагатиметься з’ясувати причини старіння та що з ними можна робити. Попри те, що на дослідження Calico виділили понад 1,5 млрд, про їхні результати відомо не дуже багато. Calico залишається суперсекретною компанією, яка не відповідає на запити журналістів, а вчених просить підписувати договір про нерозголошення. 

Марина Вязовська — українська лауреатка «нобелівки» для математиків 

Марина Вязовська — українська математикиня, яка у 2022 році отримала  медаль Філдса. Це престижна нагорода для молодих науковців, її називають «нобелівкою» для математиків. Українка стала лише другою жінкою, яка отримала цю премію за 86-річну історію її існування.

38-річна науковиця народилася в Києві, у родині інженерів. Вона закінчила  механіко-математичний  факультет Київського національного університету імені Шевченка, захистила кандидатську в Інституті математики НАН України, а згодом зробила успішну міжнародну наукову кар’єру. 

Читайте також: Як українки підкорюють Антарктиду: історії Марії Павловської та Оксани Савенко

Нині Марина — професорка, завідувачка кафедри теорії чисел Федеральної політехнічної школи Лозанни. 

«У нас на факультеті десь 25 професорів, серед них — шість жінок. Для математичного інституту це досить велика кількість, і ми цим пишаємося», — розповідала Марина в інтерв’ю «Суспільному». 

Свою медаль Філдса Марина отримала за елегантне розв’язання частини 18-ї проблеми Гільберта — задачі про пакування куль у 8-вимірному просторі. 

Задача про пакування куль під час укладання гарматних ядер на кораблях британського військового флоту, поставлена в кінці 1500-х англійськими математиками та лишалася недоведеною протягом кількох століть. Її не змогли розв’язати Йоганн Кеплер та Ісаак Ньютон, вона була у списку з 23 невирішених математичних задач, складеного у 1900 році Давидом Гільбертом. 

Марина працювала над її вирішенням кілька років. Свою нагороду за розв’язання задачі ($15 000) Марина витратила на підтримку України.

Міра Мураті — творчиня технології штучного інтелекту ChatGPT

Міра Мураті — технічна директорка компанії OpenAI, яка займається розробкою ChatGPT. Вона приєдналася до OpenAI у червні 2018 року, а в травні 2022 її підвищили до нинішньої посади. У зв’язку з шаленим успіхом нової технології жінка стала однією з найбільш впливових персон у своїй галузі.

Мураті має албанське походження, але народилася та виросла в Сан-Франциско в родині вчителів середньої школи з містечка Вльора. Майбутня tech-менеджерка закінчила Дартмутський коледж зі ступенем бакалавра інженерії у галузі машинобудування. 

Вона продовжила кар’єру як інженерка передових концепцій у французькій аерокосмічній компанії Zodiac Aerospace, була старшою менеджеркою із продукції в Tesla для їх автомобіля Model X. Після цього Мураті протягом двох років працювала віцепрезиденткою із продуктів і розробок у Leap Motion. Ця компанія виробляє контролери, які дозволяють користувачам керувати цифровими об’єктами рухами рук під час підключення до ПК або Mac.  

У 2018 році Мураті приєдналася до OpenAI як віцепрезидентка із прикладного штучного інтелекту та партнерства. А десять місяців тому стала головною технічною директоркою компанії. З моменту призначення Мураті на посаду технічної директорки OpenAI випустила деякі зі своїх найпопулярніших ігор зі штучним інтелектом, як-от DALL.E 2 і ChatGPT. До останнього часу tech-менеджерка була абсолютно не публічною персоною. Проте після успіху останніх продуктів компанії її все частіше запрошують обговорити їхній вплив на людство.

«Ми не впевнені, чи штучний інтелект замінить нас повністю, чи розширить те, що ми робимо. Але я думаю, що в цілому це може мати дуже позитивний вплив у тому сенсі, що ШІ може вирішити дуже складні проблеми реального світу, такі як зміна клімату або медичне лікування хвороб», — каже Мураті про майбутнє використання технологій, над якими вона працює.

Дженніфер Даудна — нобелівська лауреатка, яка може врятувати людство 

Дженніфер Даудна — американська біохімікиня, лауреатка Нобелівської премії з хімії 2020 року (з Емманюель Шарпантьє) за розвиток методу редагування геному. 

У 2012 році вона з Емманюель Шарпантьє у науковій праці озвучили думку, що механізм CRISPR/Cas9 може використовуватися для запрограмованого редагування генів. Це оцінюється як одне з найбільш значних відкриттів в історії біології. У майбутньому  генетичні ножиці CRISPR/Cas9 можуть привести до нових наукових відкриттів, кращого врожаю та допомогти створити нову зброю в боротьбі з раком і генетичними захворюваннями.

Даудна росла в родині американських інтелектуалів. На полицях її будинку було чимало наукових книжок, а у шостому класі їй до рук потрапив примірник книги Джеймса Вотсона 1968 року про відкриття структури ДНК «Подвійна спіраль». Ця книжка стала для неї головним джерелом натхнення. Дарма що їй казали, що «жінки не йдуть у науку». Вона знала, що хоче стати вченою, попри все.

Читайте також: Наука і любов: долі науковиць в «Уроках хімії» та «Гіпотезі кохання»

Свою кар’єру науковиця розпочала у 1989 році, коли здобула ступінь докторки філософії з біохімії в Гарвардській медичній школі – під керівництвом Джека Шостака, згодом нобелівського лауреата 2009 року. Її докторські дослідження фокусувалися на РНК.

Із 2002 року працює в Каліфорнійському університеті в Берклі, де нині — професорка хімії, молекулярної та клітинної біології.

Схожі записи

На Київщині за підозрою у зґвалтуваннні затримали двох поліцейських

З 13 липня стартує онлайн-школа «Політика + Медіа»

ООН закликала Україну прискорити ратифікацію Стамбульської конвенції