• Home
  • Статтi
  • У Полтавській облраді жінки складають лише 11%
Статтi

У Полтавській облраді жінки складають лише 11%

Про присутність жінок у вищих органах влади говорили в полтавській «Місцевій Кав’ярні» під час публічної дискусії «Майже рівні: як забезпечити жінкам рівний доступ до політики в Полтаві».

Перегукуються з цією темою роботи 5-го міжнародного конкурсу «Стоп цензурі!», який відбувся за підтримки громадської організації «Центр UA», Програми розвитку ООН в Україні та міністерства закордонних справ Данії. Цьогоріч він має назву «Жінки. Рівність. Політика».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Привернути увагу до чоловічого домінування: про що робили постери на конкурс «Стоп цензурі»

У Полтаві показали лише частину з 600 робіт, презентованих на конкурсі. До ініціативи долучилися громадяни 19 країн. Така увага до конкурсу свідчить про те, що у світі чимало проблем зі свободою слова й дотриманням прав жінок зокрема.

«Кожного року ми фокусуємося на темах, які стосуються цензури й актуальні для локальної української ситуації. Цьогоріч такою стала «Жінки. Рівність. Політика», – розповідає Аксіня Куріна, координаторка конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за країни». – Ми це, звісно, робили з прицілом на парламентські вибори-2019 в Україні, але також вона в тренді феміністичної революції, яка зараз відбувається в усьому світі, адже жінки знову почали активно боротися за свої права».

У дискусії, яку модерувала медіаекспертка Надія Бабінська-Вірна, узяли участь депутати міської й обласної ради, представники громадських організацій та журналісти. Зокрема говорили про проблеми доступу жінок до вищих органів влади, а також про те, чому деякі жінки бояться брати на себе повноваження депутаток.

Жінки у владі

Наразі жінки у Верховній Раді становлять лише 12,3%, розповідає Олександра Кузіва, координаторка кампанії громадського руху «Чесно». Значний поступ помітно неозброєним оком, адже в першому скликанні працювало лише 3% жінок. Втім якщо проаналізувати, більшість жінок потрапила до Парламенту не за мажоритарною системою, а за партійними списками. На переконання пані Олександри, тільки перехід до пропорційної системи виборів може покращити ситуацію презентації жінок у Верховній Раді.

У Полтавській обласній раді протягом останніх трьох скликань працюють близько 11% жінок, – каже Оксана Черкас, керуюча справами Полтавської обласної ради. Багато в чому присутність у політиці залежить від самих жінок, бо законодавчих перепон цьому пані Оксана не бачить. І додає, що коли вона очолювала міський осередок партії «Відродження», то мала можливість формувати списки. За її словами, досить складно переконати жінку йти в політику.

– Питання в тому, які в нас у країні канали входу до топу політикинь. Я не політикиня, але припускаю, що бізнес і великі гроші дають можливість туди потрапити. Як на мене, у жінок менше в принципі таких ресурсів, щоб потрапити в політику, тому особисте бажання – це добре, але ми говоримо про справедливіший суспільний устрій, який допомагає реалізуватися, – каже соціологиня, гендерна дослідниця Олена Стрельник.

На думку Світлани Нестулі, депутатки Полтавської міської ради, громадські організації мають працювати в цьому напрямку та виховувати культуру й бажання в жінки брати на себе відповідальність за розвиток суспільства.

Про те, у якому стані до громадської організації «Світло надії» потрапляють жінки, розповіла Олена Чикурова, «Світло надії». Пані Олена каже, що це здебільшого пригнічені психологічно особи, які залежать від стереотипів і яких роками виховували у форматі «Ти повинна коритися чоловікові», «ти не повинна працювати, бо твоє місце на кухні» тощо. Директорка кризового центру зазначає, що важливо правильно виховувати дівчат, доносити їм із дитячого садка, зі школи, що неприпустимо, коли чоловік заносить на тебе руку.

Гендерні квоти

Нагадаємо, 8 жовтня 2015 року в українській політичній системі вперше запрацювали гендерні квоти. За статтею 175 Закону України «Про політичні партії», якщо партія за результатами виборів має у своєму складі не більше двох третин однієї статі, їй надають додаткове фінансування – 10% від щорічного державного фінансування статутної діяльності політичних сил. Це означає, що в Україні щонайменше третину обраних депутатів у партіях мають складати жінки – прим. авт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В парламенті мало жінок, бо партії ставлять їх у непрохідні частини списків – гендерна експертка

– Соціальний порядок такий, на нього треба впливати, зокрема через квотування, – каже Марина Бардіна, співзасновниця ГО «Час рівності», помічниця народного депутата України.

Жінкам треба створити відповідні умови, щоб вони мали шанси потрапити в міську, обласну раду, Парламент тощо.

– Останні вибори до міських рад відбувалися вже з квотами 30%, але не всі їх виконали, адже немає санкцій. Це перша проблема. Інша – те, що є квота, то потрібні жінки. І не завжди основний критерій – професійність. Це неправильно, адже потім таких жінок починають обговорювати медійно й звинувачувати їх у некомпетентності, – підкреслює пані Марина.

Наразі в Парламенті єдина партія, яка отримала додаткове фінансування завдяки виконанню гендерної квоти (31%), – це «Самопоміч».

Проблема в тому, що не люди визначають, скільки жінок буде у владі, адже наразі партійні списки закриті, і партія вирішує, хто буде нагорі списку, – говорить Олександра Кузіва.

Якщо аналізувати роботу у Верховній Раді, то, за результатами моніторингу громадського руху «Чесно», жінки працюють ефективніше. Загальна кількість законопроектів, які ініціюють жінки – 30%.

– Але жінки перетворюють кожен четвертий проект на закон, а чоловіки – лише кожен шостий. Таким чином ми робимо висновок, що робота жінок збалансованіша, – каже пані Олександра.

Серед прогульників у Верховній Раді зафіксовано на 5% менше жінок, ніж чоловіків. Серед «кнопкодавів» – 17% жінок і 37% чоловіків.

Звернули увагу учасників дискусії й на роботу комітетів Верховної Ради. Жінкам здебільшого віддають такі галузі як культура та соціальна політика. Бюджетний, агарний, антикорупційний комітети залишаються наразі ж винятково чоловічою територією.

Ця проблема існує на місцевому рівні теж, – переконана організаторка заходу Альона Гончаренко. – Адже якщо проаналізувати, на що виділяють кошти обласного та міського бюджетів, то ми побачимо, що це спортивні майданчики, а на яких тренуватимуться здебільшого хлопчики, ремонт доріг (за кермом переважно чоловіки) тощо, у той час, як жінки ходять пішки на підборах невідремонтованими тротуарами.

– Чому важливо, щоб жінок в органах влади було більше? Щоб вони долучалися до процесу ухвалення рішень. Тому що бути просто представницею, депутаткою – це точно не жіноча самоціль, – підкреслює пані Альона.

Учасники і учасниці дискусії дійшли спільної думки, що жінка може отримати простіший доступ до політики, якщо гендерні стереотипи долатимуть завдяки відповідним освітнім програмам, у країні відмовляться від мажоритарної системи виборів та дотримуватимуться балансу під час формування комітетів у Верховній Раді. Також паралельно треба досліджувати особливості жіночого стилю в політиці, а громадським організаціям працювати в цьому напрямку з медіа на регіональному рівні.

Наталка Сіробаб

Схожі записи

Рожево-блакитне споживання

admin

Чи йдуть жінки у Парламент-2014. Огляд зараєстрованих кандидаток-мажоритарниць станом на 19 вересня

Клименко Марина

Повага запрошує на тренінг: «Як комунікувати з медіа, аби тебе чули?»

admin

Залишити коментар