Статтi

Що б я зробила, якби не боялась?

Страх не сподобатися, зробити неправильний вибір, переоцінити власні сили. Страх критики. Страх не впоратися. Нарешті, страх бути поганою дружиною, матір’ю, донькою. Щоб почати розхитувати свої внутрішні бар’єри, Шерил Сендберг, операційна директорка компанії Facebook, у своїй книзі “Включайся! Жінки, робота та воля вести за собою” просить поставити собі питання: «Що б ти зробила, якби не боялася?».

Прочитавши цю книгу, п’ять українських дівчат об’єдналися та відкрили в цьому році перший креативний простір для жінок у Києві Creative Women Space.

«Ми зрозуміли, що наші мрії мають спільні точки перетину, і що воно страшно починати, але разом вже не так страшно», – говорить співзасновниця простору, письменниця, головна редакторка серії “Теплі історії” Слава Світова.

Щоби допомогти подолати цей страх іншим жінкам і дівчатам, Creative Women Space запустити флешмоб #якбинебоялась, закликавши поділитися своїми мріями і страхами.

Флешмоб швидко став вірусним у соціальній мережі Фейсбук, кілька десятків жінок написали про свої переживання.

Чому жінки часто бояться бути голосними, відкрито не погоджуватись зі старими системами і впливати на рішення чиновників, розмірковує у своєму дописі учасниця флешмобу Наталія Карбовська.

“За останні 2–3 роки я бачила кілька ініціатив жінок, які могли б стати доволі потужними місцевими рухами, але так ними й не стали. Тому що частина жінок злякалися. Бачила також жінок, які йшли з цих ініціатив і створювали нові, починали все спочатку. Тому що вірили і тому що НЕ БОЯЛИСЬ. Я дуже хочу щоб ми перестали боятись. І тоді ми будемо сильніші”, – пише Наталія.

Стилістка, засновниця проекту Be_inspired Інна Максимець, на підтримку флешмобу, поділилась своїми мріями:  “Цей флешмоб для мене – можливість стати ближчою до самої себе і сказати таким же дівчатам, як я: бійся, але роби! #якбинебоялась, я раніше змінила б професію, запустила проект, поїхала за кордон, сіла за кермо, почала ділитися своїми інсайтами в мережі, почала бігати, більше мріяти…”

Олена Бараненко, інженерка з Інституту геології та геохімії горючих копалин НАН України розповідає, що якби не боялася, то поїхала б автостопом по всьому світу.

«Спакувала б лише найнеобхідніше до валізи. І документи. І кожному по наплічнику. І автостопом у будь-якому керунку – туди, де багато чистого повітря і мало слів. На невизначений термін»

Ще одна учасниця флешмобу під псевдонімом Алі Алі зазначила, що якби не боялась, то влучно й гостро відповідала би тим, хто заходив далі її власних меж. Крім того, просила би про допомогу та більше думала про свої потреби.

Ірина Малішевська, перекладачка, психологиня та мандрівниця, під хештегом #якбинебоялась  зізнається про свої страхи, пов’язані з роботою:

«Якщо б я не боялася, то хоч раз спробувала попрацювати в офісі, сходила би на тридцять три інтервю, на які побоялася сходити, і почала вести тревеллекції пять років тому, коли почала активно подорожувати.  Можливо, сьогодні на них би збиралося більше людей. Якщо б я не боялася невизначеності, то швидше звільнялася з неулюблених робіт і швидше знаходила улюблені» 

Засновниці простору Creative Women Space розповідають, що він був створений із мрій, тому що одного разу вони наважилися розповісти про них одна одній.

Можливо, коли ми будемо розповідати про свої мрії, то станемо на один крок ближчими до них.

Розкажи, що б ти зробила #якбинебоялась.

Єлизавета Кузьменко

фото: Be_inspired

Схожі записи

Фемінізм у Східній Європі: як живуть феміністки у Грузії, Вірменії, Молдові, Росії та Україні

admin

«Хочу заміж» та жіночі груди — огляд української реклами

admin

Не лише чоловіки можуть влучати в цілі — перша жіноча збірна зі стрільби на Донеччині

admin

Залишити коментар