Image default
Статтi

Легалізувати не можна криміналізувати: соцмережі про листування нардепа із жінкою про секс-послуги

Жартують, обурюються та дискутують. Оприлюднення журналістами фотографій діалогу нардепа від “Слуги народу” Богдана Яременка із жінкою щодо секс-послуг сколихнуло український сегмент Facebook.

Зокрема, до обговорення інциденту фігурантом якого став обранець від пропрезидентської партії підключилися і колеги-парламентарі.

Нардепка від партії “Європейська солідарінсть” Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала подію “ударом по репутації держави”.

“Я знаю Богдана Яременка як професійного дипломата і переконана, що Яременко єдиний у партії «Слуга народу», хто міг би виконувати обов`язки, покладені на нього як на голову Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.Однак за свої вчинки треба нести відповідальність, особливо публічним особам. А його вчинок і подальша «антикризова комунікація» – це удар уже не по репутації пана Яременка, а по репутації держави, яку він представляє на міжнародних майданчиках”, — написала обраниця.

Міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості» у Facebook назвали таку поведінку нардепа Яременка неприйнятною.

“МФО «Рівні можливості» хоче нагадати, що комерційний секс в Україні є проявом системної експлуатації жінок та чоловіків, що зокрема впливає на імідж нашої держави у світі.Таким чином, випадок за участі депутата Яременка піднімає не тільки проблему депутатської етики, але має стати приводом до розгортання суспільної дискусії щодо посилення механізмів захисту прав людини та ролі парламенту у цьому процесі”, — йдеться у заяві об’єднання.


Інцидент також став каталізатором обговорення у мережі питання легалізації проституції. Думки у дописувачів — різні.

Зокрема, ще один народний обранець Борислав Береза написав, що на тлі скандалу “виглядатиме логічно”, якщо Яременко ініціюватиме такий проект закону.

До обговорення легалізації секс-роботи долучилася і колишня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Вона відзначила, що працівників секс-індустрії в Україні близько 80 тисяч і залишати ситуацію у нинішньому форматі небезпечно.

При цьому, за словами Супрун, при розгляді цього питання важливо розуміти різницю між легалізацією і декриміналізацією.

“Важливо розрізняти поняття легалізації та декриміналізації проституції. Перше означає регулювання з боку уряду та визнання роботи в секс-індустрії законною лише за певних визначених державою умов. Регулювання може включати низку методів — від вимог щодо зонування місцевості, де такі послуги можна отримати, та обмеження реклами до обов’язкових та часом примусових медичних оглядів працівників індустрії. Натомість декриміналізація — це зняття законів та регулювання. За цією моделлю проституція трактується так само, як і будь-яка інша діяльність. Незалежно від методів, прихильники декриміналізації та легалізації мають одну і ту ж мету: гарантувати громадянські права секс-працівників і забезпечити їхню безпеку та соціальну рівність”, — написала Супрун.

Також Супрун, наводячи приклади Австрії, Нової Зеландії та Нідерландів, відзначила, що світовий досвід показує — виведення проституції на легальний рівень дає позитивні наслідки.

Проте, користувачі мережі відзначають, що вирішити цю проблему не вдасться ухваленням одного закону, бо ситуація потребує комплексного підходу.

“Я довго стримувалася, щоб не лізти в цей срач з перепискою Яременка. Але коменти чоловіків під постами на тему “давайте легалізуємо проституцію” мене просто добивають. Ви що, правда думаєте, що проституція – це про бізнес? Ні, це про торгівлю тілом жінок, про примус, про безвихідь, про соціальне дно. Рібята, ви навіть не уявляєте, який це складний оберемок тем. Тут не можна махнуть чарівною паличкою, ухвалити закон і хопа, тепер все “в білу” буде”, — пише журналістка Анастасія Багаліка.

Серед коментарів допису думки прихильників та противників легалізації.

“А я обома руками за легалізацію. Без неї безвиході, примусу і незахищеності набагато більше – все просто роблять вигляд, що повій та їхніх проблем не існує. Легалізація дозволить їм мати права, зараз у них прав немає взагалі”, — зазначає Юлія Нікітіна.

Натомість гендерна експертка Марія Дмитрієва зазначає, що легалізації навпаки стимулюватиме примус до секс-роботи.

“Коли знімаються обмеження на попит — сутенери і трафікери вже не можуть забезпечити усіх бажаючих чоловіків жінками на зґвалтування (бо ж ті чоловіки постійно вимагають свіжого м”яса, нових практик — які вони часто вперше бачать у порнографії, нових вивертів — вагітна жінка, неповносправна жінка, дівчинка, жінка з інвалідністю) — і туди тягнуть ошуком, примусом, прямим насильством все більше і більше жінок. На один легальний бордель припадає кілька нелегальних — і в жоден з них поліція по факту зайти не може. Так сталося в Німеччині — і вони вже прямо визнали, що це рішення було помилкою”, — написала Дмитрієва.

Зазначимо, у Німеччині секс-послуги легальні з 2002 року. Ним хотіли гарантувати соціальний захист жінкам, задіяним у секс-індустрії. Однак досягти цього не вдалося, кажуть експерти, бо від змін “виграли” перевано борделі, а для жінок мало що змінилося, писало DW, аналізуючи 10 років роботи закону.

Довідка: Заняття проституцією в Україні – адміністративна відповідальність, карається штрафом від 85 до 255 гривень, залежно від того, уперше чи ні затримали людину. Чим більше затримували – тим вищий штраф.

Нагадаємо, раніше Повага аналізувала, що каже законодавство про проституцію сьогодні і як суспільство бачить способи змінити ситуацію, і найголовніше – чим живуть проституйовані жінки/секс-працівниці та що думають про потенційні зміни.

Підготовула Анастасія Горпінченко

Схожі записи

Церква має визнати багатовікове домінування чоловіків — Папа Римський

admin

Що Порошенко, Гройсман та Геращенко думають про гендерну рівність в Україні

admin

4 випадки дискримінації чоловіків та стереотипи, що їх породжують

admin

Залишити коментар