Повага
Жіночий активізм Статтi

В парламенті мало жінок, бо партії ставлять їх у непрохідні частини списків – гендерна експертка

Сьогодні жінки вийшли до Верховної Ради України з вимогою включити до нового виборчого законодавства 50-відсоткову гендерну квоту.

Кількість жінок у нинішньому складі українського парламенту серед європейських країн найнижча – лише 12%. Це менше за середньосвітовий показник на 23%, і навіть менше, ніж у низці мусульманських країн: Йорданії (близько 16%) та Єгипті (15%). За кількістю жінок у парламенті Україна стоїть поряд із такими країнами як Гана, Гватемала та Чад.

Саме тому окремі активістки та представниці громадських організацій сьогодні вимагали обов’язкового запровадження у виборчому законодавстві санкцій проти тих політичних сил, які порушують квотний принцип формування виборчих списків.

Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” прийшла підтримати акцію та роздати листівки “Жінкам владу, жінок в Раду!”. На її думку, для України є доцільним виконання взятих зобов’язань у чинному законодавстві.

“В нас є Закон “Про забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків”, якому більше 10 років. Там маємо так звані “позитивні дії” для різних структур влади. Натомість ми бачимо, що за двадцять з гачком років незалежності у Верховній Раді України ми мали ледь-ледь більше 10% жінок. Наразі маємо 12%”, – говорить вона.

За словами науковиці, жінки присутні в органах місцевого самоврядування, у політичних партіях і рухах. Однак, якщо говорити про так звану “серйозну політику”, то ми маємо низький рівень представництва жінок.

“Я вважаю, що мають бути запроваджені в законодавство гендерні квоти. Міжнародний досвід свідчить, що це доволі ефективний механізм”, – підкреслює Тамара Марценюк.

“Партії ставлять жінок у непрохідні частини списків і в результаті в нашому парламенті жінок, як у парламенті Саудівської Аравії – на рівні 12%, – говорить Марія Дмітрієва, гендерна експертка, засновниця групи “Фемінізм УА”, – хоча рівень освіти жіноцтва в нашій країні один із найкращих у світі. Це просто сором і з цим треба терміново щось робити”, – додає Марія Дмітрієва.

Олександра Мельник з Українського жіночого фонду також прийшла на акцію. Вона підкреслює, що представляє не лише думку фонду, у якому працює, а також і свою громадянську позицію.

“У парламенті має бути більше жінок, тому що жінки мають право приймати важливі рішення в цій країні. Жінки є виборцями, і я впевнена, що жінки мають бути тими, кого обирають”, – вважає Олександра Мельник.

Катерина Задоєнко із ГО “Соціал-демократична платформа”, яка також прийшла на акцію, підтримує гендерні квоти, як тимчасову міру, щоби вирівняти дисбаланс. У її  організації є жіноче крило, що проводить багато освітніх тренінгів і заходів для посилання участі жінок у процесах прийняття рішень.

“Це жіноче лобі має на меті підвищити професійну якість активних і прогресивних жінок”, – говорить вона.

Представниці жіночих громадських організацій та учасниці Громадської ради з гендерних питань при МФО “Рівні можливості” закликали всіх жінок спільно покласти край застарілій практиці обмеження права жінок представляти у владі інтереси більше, ніж половини українського суспільства.

Єлизавета Кузьменко

Схожі записи

Особливий акцент на очі та груди: видання «Коментарі» заявило про пошук кореспондентки модельної зовнішності

Рада попередньо підтримала зменшення застави на місцевих виборах: як це допоможе жінкам-кандидаткам

«Політикиню варто критикувати по суті, а не по статі»: правозахисниця про лукізм щодо Юлії Тимошенко