Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Стереотипи та сексизм: навіщо медіа транслюють упередження щодо жінок?
Статтi

Стереотипи та сексизм: навіщо медіа транслюють упередження щодо жінок?

Сексизм, дискримінація, хейтспіч, осуд та поширення приватної інформації — це короткий перелік, від чого страждають жінки різних вікових категорій лише тому, що вони народжені жінками. Згадки про жінок зустрічаються у матеріалаз із забобонами, стереотипами та антинауковими твердженнями. Це короткий опис того, що зафіксували експерти Інституту масової інформації в травні 2023 року в 25 найпопулярніших українських медіа.

Читайте також: Регіональні медіа рідко залучають жінок як експерток — моніторинг

Дослідники ІМІ фіксують:

  • 9 із 25 найпопулярніших українських медіа вживають дискримінаційну лексику та вдаються до стереотипних зображень жінок;
  • матеріали стосовно здоров’я, хвороб або побуту ілюструють лише жінками. Навіть якщо ці питання стосуються не лише їх;
  • найчастіше медіа вдаються до сексизму, лукізму, бодішеймінгу та стереотипів щодо жінок;
  • у медіа є проблема з етичним висвітленням жінок, які мають дітей: вживання некоректної лексики та поширення чутливої інформації.

ТСН та «Телеграф»найзавзятіші порушники прав жінок

У 36% медіа, які ввійшли до моніторингу, зафіксовано сексистські або дискримінаційні матеріали. Ще 2021 року цей показник був на 8% менший і становив 28%.

Цьогорічний антирейтинг сексистських, стереотипних або дискримінаційних меседжів щодо жінок очолила редакція ТСН (61% загальної кількості сексистських матеріалів, які ввійшли до моніторингу), на другому місці — «Телеграф» (12%).

Значно менше дискримінаційного контенту (по 6%) подає УНІАН та «Главред», по 5% на сайтах «Обозреватель» та «Політека» (хоча під час минулих моніторингів цей сайт очолював антирейтинг). І поодинокі випадки на сайтах «24 канал», «Апостроф» та «Главком».

Що таке сексизм та що з ним не так? 

Сексизм — це меседжі, новини, словосполучення та лексеми, які знецінюють і дискримінують осіб за гендерною ознакою. Сексистські матеріали, які розміщуються в новинних стрічках медіа, не мають нічого спільного з реальністю. Це лише суб’єктивна думка автора (юридично це відповідальність медіа), яка не має нічого спільного ані з героїнями, про яких ідеться в тексті, ані з реальною атмосферою.

Читайте також: Гендерні стереотипи у бізнесі: доброзичливий сексизм, упередження і поблажливість

Якщо розглянути матеріали, які публікують медіа, то чітко простежується, що текст писався за принципом «побачили в інстаграмі — допишемо своє». Відомі жінки публікують фото у своїх персональних акаунтах у соцмережах. Жінки можуть бути в сукнях, у чадрі чи навіть оголені. Бо це їхнє тіло, їхній вибір, які фото публікувати. А ось уже медіа ліплять сексизм до цих фото і публікують новини, висмоктані з пальця.

Водночас жінки в жодному разі не розраховують, що автори сексистських медіа еротизовано описуватимуть деталі їхніх тіл та придумуватимуть принизливі словосполучення. Окрім цього, медіа, які публікують дискримінаційні новини, порушують журналістські стандарти, етику журналістів та принижують жінок. 

Коли жінки будуть людьми для українських медіа?

Із сексизмом в українських медіа завжди було сумно. Найчастіше жінок описують словами на кшталт «кішечка», «міні», «сексі», «засвітила груди», «персики», «грайлива», «без ліфчика». Крім сексистських описів, жінкам намагаються дорікати щодо їхнього емоційного стану або стосовно ваги, зовнішнього вигляду, відсутності чи, навпаки, «занадто яскравого» макіяжу.

Медіа акцентують на віці, стані шкіри та наявності чоловіка, можуть  порахувати, скільки блискіток на жакеті, та визначити, наскільки свіжий манікюр. Утім, ніколи читачі не натраплять на матеріали, які так детально описують, засуджують, акцентують на зовнішності, одязі або стані шкіри, про чоловіків. Ці подвійні стандарти дискримінують жінок та дівчат і в майбутньому погіршують якість їхнього життя, навіть якщо матеріал їх прямо не стосується. 

У моніторинговий період зафіксовано найтиповіші дискримінаційні меседжі, які засуджують жінок через їхній одяг, детально описуючи елементи одягу та навіть фантазуючи про його розмір і додаючи слова «міні», «крихітне». На другому місці — дискримінація та осуд жінок за їхнє тіло. Журналісти акцентували на вазі, волоссі та тілі, результатах пластичних операцій і косметичних процедур.

Жінок засуджують за їхній вік. Начебто жінки лише певного віку можуть ходити без бюстгальтера чи мати молодших бойфрендів.

Читайте також: Геть ейджизм: 5 книжок про виклики для жінок

Мамуся vs горе-мати

Помітно, що в медіа складні стосунки з етичним висвітленням жінок, які мають дітей. Якщо в подружжя є дитина і, приміром, це дитя захворіло, то в медіа напишуть: У Наталки Денисенко захворів 5-річний син. Хоча в цієї ж Наталки Денисенко є чоловік, який є батьком цієї дитини й так само є відомим актором. Виходить, що в нього теж захворів син. Втім, коли діти хворіють — це ж усе-таки жіночі турботи. 

Жінку як маму згадуватимуть навіть у матеріалах, які не стосуються дітей. До прикладу, в матеріалі про раптову смерть жінки, який не стосувався її материнства, та в матеріалі, де інша жінка ділиться досвідом відмови від туалетного паперу. Звичайно, цей матеріал теж не стосувався дітей, втім героїню згадали як маму «двох дітей».

Читайте також: «У вас є діти? Рекомендую завести»: мер Харкова вдався до сексизму

І класичне, на жаль усе ще живуче, — матеріали, які стосувалися »горе-матерів». Найчастіше медіа вживають цю інсконструкцію в матеріалах, які стосуються кримінальної  хроніки або надзвичайних ситуацій. 

Цей стереотип такий міцний, що деякі редакції навіть створюють хештег «горе-мати», до прикладу так зробили кілька редакцій: ТСНПолітекаРБК-Україна. Вживання цього стереотипного словосполучення є етичним порушенням щодо висвітлення стосовно жінок — героїнь матеріалів. До речі, в медіа ніколи не можна натрапити на конструкцію «горе-батько», втім чоловіки так само припускаються протиправних дій або неналежного догляду за дітьми.

Не обійшлося без поширення чутливої інформації про жінку. У моніторинговий період потрапили матеріали, які оприлюднили приватну інформацію з порушенням етики й конфіденційності про жінку та її доньку. Медіа також не дотримувалися правил щодо коректної анонімізації дитини, зокрема публікували особисту інформацію дівчинки, її повні дані та незаблюрене фото малолітньої дитини.

Цей кейс стосувався дівчинки, яка опублікувала пост у соцмережі, що їй не подобається жити з мамою, бо та з неї знущається. Журналісти ідентифікували, що це дитина найстаршої української породіллі. Ясна річ, що медіа публікували всю чутливу інформацію на основі інстаграму, не перевіривши її, а також не взяли коментар в іншої сторони конфлікту (мами дівчинки). На сайті «24 канал» також створити хештег Скандал з найстаршою матір’ю України.

Господинька-берегинька. Як медіа підсилюють стереотипи фотографіями?

Що може бути спільного між цінами на часник, болем у горлілупою, смердючою шафою, магнітними бурями та брудними вікнами? Здається, це просто набір слів, утім в українських редакціях вирішили, що матеріали, присвячені цим темам, які назагал можна окреслити як тему хвороб та догляду за господарством, можна проілюструвати світлинами жінок. Бо це ж начебто жіночі теми.

Насправді таке зухвале ілюстрування цих тем лише посилює стереотип про те, що жінка — це господиня-берегиня і займатися доглядом та прибиранням будинку — це лише жіноча справа. Згадані матеріали щодо хвороб та поліпшення здоров’я стосувались обох гендерів, однак для ілюстрації цих матеріалів обиралися зображення, де жінки були кволими, засмученими та хворобливими.

Сексизм у медіа. Колаж - ІМІ
Сексизм у медіа. Колаж — ІМІ

Втім, якщо знайдеться хоч один (а він реально один) матеріал, де журналісти використовують зображення чоловіка стосовно теми здоров’я та хвороб, то чоловік буде зображений стереотипно маскулінний та здоровий. Хоча в матеріалі, власне, йшлося про хворобу акне, а не про те, як підкачати м’язи. Це стереотипний світ, де жінки кволі та хворобливі, а чоловіки здорові та сильні, проте однаково йдеться про хвороби.

Окрім фото, які посилюють стереотип про жінку як господиню чи берегиню, у медіа розміщувалися матеріали з рецептами, якими начебто поділилися мами та бабусі. Ясна річ, що це політ фантазії редакції і використання стереотипних кліше про те, що в бабусі та мами смачна їжа. Втім, такими матеріалами редакція вдається до посилення стереотипу, що лише жінка може готувати їжу смачно. І жодного рецепта від діда чи тата.

Сексизм у медіа. Колаж — ІМІ

Хто грається в антинаукові прогнози?

Окрім брудного сексизму та огидних стереотипів, українські редакції бавилися в антинаукові та астрологічні прогнози, які начебто викривають правду про жінок. Насправді всі ці матеріали, окрім повної антинаукової нісенітниці, мають також стереотипні твердження, що начебто жінкам із певними іменами неможливо створити щасливу сім’ю або ж що, маючи певне ім’я, можна бути привабливішою для чоловіків. 

Єдине — шкода, що редакції не публікують справжніх імен своїх журналістів, хто вигадує та розміщує всі ці стереотипні та мерзотні тексти, які дискримінують жінок, а згодом впливають на якість їхнього життя.

Що робити, якщо дратує сексизм, стереотипи та знецінення жінок у медіа?

Комісія з журналістської етики — орган саморегуляції роботи журналістів та редакцій, який дозволяє обговорювати та пропонувати шляхи розв’язання конфліктних ситуацій, базуючись на Кодексі етики українського журналіста. 

Медіачек — ініціатива, яку організували ІМІ та «Детектор медіа». Скаргу можна залишити в електронній формі. Розгляд проводитиметься на предмет порушень законодавства, а також базових професійних стандартів журналістики та журналістської етики.

Схожі записи

Майя Москвич – єдина дівчина, яка представлятиме Україну на «Іграх нескорених»

Міст над Дніпром підсвітять помаранчевим — 16 днів проти гендерно зумовленого насильства. Що потрібно знати?

Підрив Каховської ГЕС: як реагують українські мисткині