Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Регіональні медіа рідко залучають жінок як експерток — моніторинг
Статтi

Регіональні медіа рідко залучають жінок як експерток — моніторинг

Кількість публікацій, які тією чи іншою мірою стосуються життя країни у стані війни, порівняно з лютим знизилася на 8%. Кількість жінок як експерток (тих, хто коментує, чию думку та висловлювання поширюють) не змінилася і становить усього 26%. Такими є дані гендерного моніторингу матеріалів локальних медіа 24 областей України (підконтрольних), який провів Волинський прес-клуб 10-16 квітня цього року.

Гендерна чутливість регіональних медіа України, квітень 2023

Найбільше висвітлюють тему війни прифронтові медіа

Кількість публікацій, які стосувалися війни (це не лише бойові дії, а й волонтерство, культура в час війни, політичні процеси в країні та у світі щодо України тощо), коливається від 17% до 85%. Найвищий відсоток їх — у медіа з регіонів, які найбільше потерпають від війни: харківських (64%), луганських (85%), донецьких (85%), херсонських (84%) і миколаївських (65%).

Переважна більшість публікацій — це інформація про бойові дії, обстріли і загибель військових. Про них говорили речники підрозділів ЗСУ, командири частин, голови обласних військових адміністрацій, обласних, сільських і селищних рад (на нижчій ланці — це переважно жінки). Також усі медіа «облетіла» інформація про «злив» засекречених документів Пентагону, яку коментувала прессекретарка Сабріна Сінгх, і страту українського військовополоненого, на що відреагували як політики вищого рівня України, так і країн світу.

Читайте також: Більше фемінітивів, але менше експерток: що показав моніторинг регіональних медіа?

Велика кількість публікацій — про допомогу ЗСУ від волонтерок і волонтерів, благодійні акції митців і мисткинь, освітянок, громадських активісток, мешканок громад. І чудово, що медіа розуміють, наскільки важливо висвітлювати підтримку армії всією країною, значну частину якої роблять жінки.

Ключові експертки у медіа — Наталія Гуменюк, Ганна Маляр та Ірина Верещук

Писали медіа про обмін полонених, повернення доплат бійцям, вимушених переселенок/переселенців, обговорення програм реабілітації військових, освітній процес в умовах війни.

Ключовими постатями серед жінок стали: керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк, заступниця міністра оборони Ганна Маляр, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко, прессекретарка Пентагону Сабріна Сінгх, міністерки іноземних країн / представниці міжнародних організацій і структур / амбасадорки, керівниці управлінь, відділів, заступниці голів ОВА, старости громад, народні депутатки.

Серед чоловіків найчастіше фігурували: президент України Володимир Зеленський, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр оборони Олексій Рєзніков, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, народний депутат Олексій Гончаренко, командири, бійці ЗСУ, речники підрозділів, світові політики, голови ОВА, міські, сільські, селищні голови, заступники голів.

У квітні кількість жінок як експерток знизилась на 1%, а героїнь — на 2%

Загалом у всіх проаналізованих публікаціях — а це більше 22 тисяч матеріалів — кількість жінок як експерток знизилась на 1%, а героїнь — на 2%. Такі показники не є суттєвими і можуть коливатися відповідно до кількості проаналізованого контенту. А от кількість фемінітивів суттєво зросла — із 78% до 82%. 

Найвищий відсоток жінок як експерток — у матеріалах на тему медицини/охорони здоров’я (42%), соціальної політики і волонтерства (по 41%), освіти (40%). У цих темах жінки були переважно і героїнями матеріалів. Найменше жінки надавали інформацію в публікаціях про спорт (12%). 

Теми у медіа, гендерна чутливість регіональних ЗМІ

Найбільше жінок як експерток залучають ЗМІ дніпропетровських і кіровоградських медіа

У розрізі областей найбільший відсоток експерток зафіксовано у публікаціях дніпропетровських і кіровоградських медіа (по 40%), найменше — херсонських (19%). Як героїні публікацій жінки переважають у матеріалах видань Київської області (38%), найменше їх — у закарпатських і черкаських медіа (по 17%).

Фемінітивами найчастіше послуговувалися журналіст/к/и львівських видань (96%), а також рівненських (94%), івано-франківських, тернопільських і чернівецьких (по 93%). І щоразу їх кількість зростає. Особливо це помітно по виданнях, які раніше були російськомовними. 

Серед типових, уже часто вживаних фемінітивів привернули увагу слова «бандитка», «кришувальниця», «глорифікаторка», «почекунка», а також використання таких маскулінітивів як «житель Наталія», «слідчий Олександра».

Читайте також: Як пройти гендерний моніторинг контенту? Чекліст для медіа

Загальний Індекс гендерної чутливості видань залишився на рівні лютого — 46%. Лідерство цього разу — у львівських видань (52%), на другій позиції з мінімальною різницею — дніпропетровські, івано-франківські, рівненські, чернівецькій (по 51%), на третій — житомирські, кіровоградські, хмельницькі (по 50%).

«Очевидно, що значний вплив на цей показник має відсоток вживання фемінітивів, адже із гендерним балансом у контенті локальних медіа ще досить погано. Безперечно, така ситуація зумовлена війною в країні, яка увиразнила гендерні ролі жінок і чоловіків, а також проявила стереотипне розуміння цих ролей. Однак варто зауважити, що змістове і тематичне наповнення залежить від редакції, а отже — редакція регулює, що, скільки і про кого вона пише.

Інша справа, що сьогодні колективи редакцій проживають непрості часи, і часто не вистачає «рук», аби за всім встежити, не кажучи вже про те, аби продукувати свій контент. Із іншого боку, саме зараз, у час переформатування медійного ринку, редакціям варто замислитися над підходами до висвітлення життя суспільства і побудови матеріалів, зокрема — над гендерночутливими матеріалами», — зауважує координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах. 

Інфографіка — Дмитра Авраменка

Схожі записи

«Gala» погодилася прибрати з упаковок прального порошку сексистське звертання

Леся Українка — право на боротьбу. 10 фактів із життя письменниці

Сергій Осока

Журналістка чи журналіст, або як варто використовувати фемінітиви