Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Експертки для медіа. Як часто ЗМІ цитують жінок – дослідження
Статтi

Експертки для медіа. Як часто ЗМІ цитують жінок – дослідження

Минуло десять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наслідком війни стала серйозна зміна порядку денного українських медіа, зокрема в частині гендерного балансу. Із другого кварталу 2022 року експерти ІМІ фіксують падіння показників присутності жінок у медіа, і разом з тим суттєво змінюється тематичне наповнення стрічок новин.

Дослідження, проведене ІМІ в четвертому кварталі 2022 року, показало, що в середньому онлайн-медіа зараз цитують експерток лише у 12,5% матеріалів. Таких низьких показників ІМІ не фіксував із 2014 року. 

Жінки як героїні зараз згадуються в 33% матеріалів, тоді як чоловіки – в 67% матеріалів онлайн-медіа. У порівнянні з минулим кварталом відсоток присутності героїнь дещо збільшився – на 3%.

Такими є дані моніторингу гендерного балансу в медіа, який провів Інститут масової інформації в листопаді-грудні 2022 року.

Жінки більше коментують міжнародну тематику, менше – війну та бізнес

За даними дослідження ІМІ, у четвертому кварталі 2022 року найбільше експерток було залучено на сайті «Суспільне.Новини» (43%). В інших медіа в середньому цей показник становить від 5% до 14%. Найнижчий показник присутності жінок-експерток зафіксовано на сайті “Гордон” (5%).

Щодо тематичного наповнення, найчастіше в третьому кварталі експертки коментували міжнародну тематику (48,4% всіх коментарів експерток). Значно менше жінки були залучені як експертки в матеріалах про війну (лише 10,9% коментарів). У темах, які стосувалися виживання, гуманітарної катастрофи й наслідків війни (9,4%); економіки й бізнесу (7,8%) та кримінальної хроніки (6,3%). Експертки також коментували теми прав людини, погоди, здоров’я та науки, однак цих згадок було досить мало. 

Для порівняння: минулого року жінки найчастіше коментували політику, міжнародні відносини, кримінал і права людини. 

Згідно з даними дослідження ІМІ, майже половина матеріалів, де жінки були експертками, стосувалися міжнародної тематики (48,4%). Найчастіше як експертка цитувалася президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Значно менше було коментарів від прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін, президентки Молдови Маї Санду або пані посла США в Україні Бріджит Брінк.

Наталя Гуменюк та Галина Шеховцева – найбільш публічні експертки у темі війни

У матеріалах, які стосувалися війни, експертні коментарі від жінок траплялися в 10,9% випадків (з усіх коментарів експерток). Найбільш публічною в цій тематиці виявилася керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України «Південь» Наталя Гуменюк. Окрім Гуменюк. Тему війни також коментувала речниця Чернігівського прикордонного загону Галина Шеховцова.

Утім, дослідники також фіксують, що залученість жінок до коментування теми війни значно зменшилася. Наприклад, у третьому кварталі жінки коментували тему війни майже в третині матеріалів (29,3%). 

У матеріалах, які стосувалися суспільства, жінки як експертки коментували матеріали, де траплялися згадки про переселенців, гуманітарну допомогу та дітей. В українських медіа жінки-експертки коментували 9,4% матеріалів.

У матеріалах, які стосувались економіки та бізнесу, жінки як експертки коментували в 7,8% матеріалів (з усіх коментарів експерток). Ці матеріали стосувалися курсу валют, експертних коментарів щодо ціноутворення.

Значно менше жінки коментували тему кримінальної хроніки чи надзвичайних ситуацій – 6,3% матеріалів (з всіх коментарів експерток). Усі експертки, які потрапили до моніторингового періоду були керівницями пресслужби або речницями правоохоронних органів.

Чоловіки найчастіше коментують тему війни, економіку та кримінал

Чоловіки-експерти, які трапляються в журналістських матеріалах, найчастіше коментують тему війни (65,1% всіх коментарів від чоловіків-експертів). Значно менше чоловіки коментували міжнародну тематику (17%), тему бізнесу та економіки (6,4%), політичну тематику (4,6%) та кримінальну хроніку  (1,8%).

Дві третини матеріалів, де чоловіки експертно коментували, були пов’язані з темою війни (65,1%). Усі ці експертні коментарі стосувалися просувань ЗСУ, обстрілів українських територій від російських військових, руйнувань інфраструктури чи завданої шкоди. Здебільшого цю тему коментували керівники військових адміністрацій, мери міст і представники ОП. 

У моніторинговий період найбільше коментарів звучало від мера Мелітополя Івана Федорова, голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця, голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, голови Донецької ОВА Павла Кириленка, радника мера міста Петра Андрющенка, голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, керівника Сумської ОВА Дмитра Живицького, голови Харківської ОДА Олега Синєгубова. Також траплялися коментарі від представників офісу ОП – Кирила Тимошенка, Подоляка, Єрмака та Арестовича.

Також тему війни коментували професійні військові: Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та представник ГУР Міноборони Вадим Скібіцький. 

У темі політики лідирують міські владці, у економіці – власники бізнесу

17% матеріалів з коментарями чоловіків-експертів стосувалися міжнародної тематики. Ці матеріали здебільшого пов’язані з війною в Україні:

У 6,4% матеріалів чоловіки були експертами з бізнесу та економіки. Цю тему коментували власники бізнесу, аналітики чи представники підприємств.

У матеріалах про політику чоловіки коментували в 4,6% (з усіх коментарів експертів). Найчастіше коментували цю тему представники міської влади та всеукраїнські політики. 

Читайте також: Виклик для медіа: як створювати чутливий контент під час війни?

І лише 1,8% матеріалів стосувалися кримінальної хроніки чи надзвичайних ситуацій. Коментувати цю тему представники правоохоронних органів та ДСНС.

Крім цього, також траплялися експертні коментарі чоловіків на тему культури, погоди та  суспільства. Утім, відсотковий показник цих матеріалів був досить мізерний. 

Жінок-героїнь у медіа удвічі менше, ніж чоловіків

Результати дослідження за 3 квартал 2022 року

Відсоток присутності жінок-героїнь зріс на 3%, порівняно з попереднім кварталом, і наразі становить 33%. Це рівно вдвічі менше, ніж показник присутності чоловіків. Показник присутності чоловіків-героїв становить 67% в українських медіа.

Найбільше згадок про жінок-героїнь у таких медіа, як УНІАН (51%) та ТСН (44%). Утім, як згадували дослідники ІМІ, такий високий показник зовсім не дорівнює якісному контенту. Здебільшого ці згадки є стереотипними та сексистськими. Про це ми розповімо нижче в тексті. 

Водночас найнижчий показник залученості жінок-героїнь був у публікаціях НВ (17%), втім у цьому медіа не зафіксовано сексистських матеріалів щодо жінок.

Найчастіше жінки як героїні траплялися в матеріалах про шоубізнес

Найчастіше в онлайн-медіа жінки як героїні траплялися в матеріалах про шоубізнес 34%. Майже п’ята частина згадок про жінок стосувалася кримінальної хроніки (19,4%). Жінки як героїні публікацій траплялися в 10,4%, аналогічну кількість публікацій мають героїні в міжнародній тематиці. Згадки про жінок-спортсменок трапляються в 6,9% публікацій в українських медіа.

Кількість згадок про жінок у темі шоубізнесу зросла більше, ніж удвічі в четвертому кварталі 2022 року порівняно із попереднім кварталом (із 16 до 34%). Традиційно найбільше сексистських та принизливих новин розмістили на ТСН та УНІАН. Окрім сексизму, тут ще й просувається стереотип про «справжню господиньку».

Щодо УНІАН, то редактори розмістили матеріал про Лілію Ребрик з оціночним судженням, що «у такому образі вона виглядає воістину фатальною жінкою, здатною підкорити будь-якого чоловіка».

Дослідження показало, що від 24 лютого протягом кількох місяців в українських медіа тривало «сексистське затишшя». У цей час редакції майже не публікували принизливих текстів та заголовків про жінок. Утім, війна вже стала нашою «новою нормальністю», і редакції поступово повертаються до жовтих практик.

Головний акцент на лукізм та сексизм, а не професіоналізм жінок

У 19,4% випадків жінки були героїнями публікацій кримінальної хроніки. В моніторинговий період траплялися згадки про героїнь як жертв наслідків війни, нещасних випадків або як колаборанток.

У 10,4% матеріалів жінки були героїнями матеріалів у міжнародній тематиці. В моніторинговий період найчастіше згадки про жінок у цій тематиці були присвячені Урсулі Фон дер Ляєн та поясненню, що вона помилилась у своєму спічу про «100 тисяч загиблих українських військових». 

Читайте також: Календар «без цензури» від 5 каналу: в чому сексизм?

Крім того, дослідники ІМІ зафіксували, що в українських медіа траплялися матеріали про лукізм та сексизм щодо відомих жінок. Журналісти першочергово звертали увагу не на професіоналізм жінок героїнь чи їхні особисті якості. А радше на їхній зовнішній вигляд та одяг. Наприклад, у матеріалі про Ненсі Пелосі, спікерку палати представників США, яка відвідала вручення Премії Центру Кеннеді. Втім, журналісти вирішили детально розповісти про зовнішній вигляд спікерки. У матеріалі не було згадок про досягнення Пелосі чи про саму нагороду: «Для церемонії політикиня вибрала елегантну сукню ніжно-кремового відтінку, яку доповнила жакетом, зшитим з тонких стрічок».

Згадки про жінок як героїнь у матеріалах про спорт траплялись у 6,9% публікаціях. Значно менше героїнь у матеріалах про політику, права людини, суспільство, культуру та здоров’я.

Чоловіки є героями публікацій у темах криміналу, міжнародних новин та спорту

Про чоловіків як героїв публікацій найбільше згадували в матеріалах про кримінал (26,1%), у міжнародних новинах (23,3%), у матеріалах про спорт (15,3%), війну (13,6%) та шоубізнес (9,4%).

Найчастіше в медіа чоловіки як герої траплялися в матеріалах кримінальної хроніки (26,1% всіх згадок про героїв). Героями цих публікацій були учасники  ДТП, нещасних випадків, крадії та колаборанти.

Щодо героїв міжнародної тематики, то таких матеріалів зафіксовано 23,3%. У моніторинговий період здебільшого згадки стосувалися російської влади та інших іноземних політиків. У 15,3% матеріалів чоловіки були героями публікацій про спорт.

Згадки про чоловіків як героїв публікацій про війну траплялись у 13,6% матеріалів. У цій темі чоловіки найчастіше згадувалися як загиблі герої на війні, жертви обстрілів росіян.

У матеріалах про шоубізнес чоловіки були героями у 9,4% публікацій. Традиційно сексистського чи принизливого контенту щодо чоловіків українські медіа не публікували.

Окрім того, в медіа траплялися поодинокі згадки про чоловіків – героїв публікацій на теми прав людини, політики та суспільства.

40% онлайн-медіа не вживають систематично фемінітивів

Результати дослідження показали, що 40% онлайн-медіа не вживають систематично фемінітивів. Такі порушення були зафіксовані, зокрема, на сайтах «РБК-Україна», «Кореспондент» та «Цензор». 

До прикладу, у матеріалах про погоду «Кореспондент» вживає лексему «синоптик», хоча українські медіа давно вже практикують термін «синоптикиня». Також у матеріалах сайту не вживають фемінітивів, які стосуються посад, наприклад «директор з комунікацій Східного крила Елізабет Александер». Цілком природно в останньому випадку вжити «директорка».

РБК-Україна під час згадки прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін у тексті вжило «прем’єр-міністр». А також у матеріалах, де згадувалась Урсула фон дер Ляєн, редакція вжила «президент виконавчої влади Європейського Союзу». 

Редакція УНІАН у матеріалі про Бріджит Брінк вжила «посол», втім вживання «пані посол» є прийнятнішим для норм української мови. Також були згадки, де Наталку Діденко титрували «синоптик», замість «синоптикиня».

Журналісти «Цензора» частково вживали фемінітиви у своїх матеріалах. Один із прикладів, де були згадки з вживанням «міністерка», але вже в іншому тексті писали «Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін».

Читайте також: Медіа і війна. З якими проблемами найчастіше стикаються журналістки — дослідження

ІМІ пропонує українським редакціям, які не знають, з чого почати покращення гендерного балансу, зробити самооцінювання і порахувати, скільки у вас експерток і героїнь, а скільки експертів і героїв. Знаємо, що результати дуже здивують. Також в ІМІ  підготували поради для редакцій, які бажають покращити дотримання гендерного балансу: 10 рекомендацій для журналістів щодо гендерного балансу.

Схожі записи

Бізнесменка, мама та письменниця: екселівський імпресіонізм Галини Шиян

НДІ шукає волонтерів та волонтерок на медійний марафон «Рівність у політиці»

Ковальська справа – ремесло, яке не вимагає певної статі