Повага
Колонки

Допустима вага патріотизму та екзистенційний жах

Ютуб-блогери та західні інфлюенсери вперше знімають популярний жанр «реакції» для свого каналу на український реп. Слово «Україна» та «український» звучить на каналах із сотнями тисяч підписників. Ютуб-блогери та інфлюенсери захоплюються, дивуються, зістрибують із місць та нервово втягують повітря – бо їх хитає. Їх хитає від пісень української виконавиці Alyona Alyona. Вони вражені несподіваною якістю музики, рівнем виконання та подачі в жанрі, який початково «не для білих» і «не для жінок». 

Відео набирає десятки тисяч переглядів – так у десятків тисяч американців чи європейців у голову закладається крихітне зернятко, що Україна – це не лише Чорнобиль, Росія та Шевченко. Під відео-реакціями десятки коментарів із захватом: яка неймовірна, цікава й талановита виконавиця з України. Хто б міг подумати! «Українська музика – це щось», «Таке непересічне виконання!», «ТАЛАНТ!». 

«Жирна страшна корова, немає таких, або постарались привести себе в норму, навіть не хочеться слухати, дивлячись на обвислі жирові прослойки», «Де я бачив цю мокшанську хвойду? На Окружній дорозі?», «Чума болотна, краще спортом займись. Тьфу, а за прапор треба відповідати, чи поліція тільки тушу бачить!», «Із огидою дивлюсь на цю жирну корову. Додумалась! Прапор України прикласти до сорміцьких місць! Є стаття в законах про наругу над прапором. Наказать треба. Пєвіца, жерсть», «Хто таку дуру на сцену випустив, Україну позорить», – такі коментарі отримує Альона Савраненко (справжнє ім’я виконавиці) в Україні під постами, де обговорюють її фото на підтримку нового альбому «Галас». І таких коментарів сотні. А ось позитивного – іноді жодного.

Що ж спровокувало таку хвилю ненависті? Невже творчість співачки? Та ні, до творчості тут не встигли добратися (дивитися ж їм гидко, слухати теж). А спричинило таку лавину хейту те, що Alyona Alyona буцімто дозволила собі «наругу» над прапором, сфотографувавшись оголеною, накинувши на себе національний стяг. 

Саме «наруга» й обурила українців, якщо вірити тому, що вони самі пишуть і кажуть

Я зумисне беру слово «наруга» в лапки, адже Кримінальним кодексом України, а саме статтею 338, визначається, що наругою можна вважати дію, здійснену зумисне з метою завдавання шкоди. Тут ідеться про державні символи будь-якої держави, так-так, і Росії теж. У коментарях до статті 338 говориться: «Способами наруги можуть бути знищення чи пошкодження прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесення на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну». 

Як бачимо, фото, яке публічно поширила реперка, аж ніяк не підпадає під поняття наруги, що легко помітив би кожен, хто справді переймався б наругою державних символів.

У всьому цьому галасі (як іронічно!) довкола фото нам цікаво з психологічно-антропологічної точки зору зрозуміти, що саме так обурило людей. От якщо говорити чесно й називати речі своїми іменами. 

Будьмо правдивими! Подібне фото з жінкою модельної зовнішності викличе лише захват і підтримку. І такі фото вряди-годи з’являлися. Але такого ажіотажу та ненависті не викликали аж ніяк. 

Читайте також: Боді-позитив здорової людини

Людей, які пишуть про наругу, не бентежить продаж трусів із гербом України чи вишиванкою. А такі труси випускає не одна фірма. Ні, насправді дотикання державних символів до людського тіла не суперечить ані законодавству України, ані здоровому глузду, ані нормам суспільної моралі. Ми ж носимо кулони з гербом і набиваємо татуювання з прапором на грудях. І це нікого не обурює. Навпаки – це розчулює, бо Україна в таких символічних жестах стає ближчою до серця. Чи ще якихось місць (якщо говорити про труси).

Але це спрацьовує лиш до того моменту, поки прапор до грудей притулить людина з зайвою вагою, та ще й публічна!..

Тому пропоную рішуче відкласти в бік державні символи, адже річ не в них. 

Поговорімо ліпше про те, чому людей так заносить від спостерігання зайвої ваги

Якщо відкласти символіку, наругу, Україну та все інше, то виходить дуже негарна картина, яку озвучити в цивілізованому товаристві вже якось і соромно. Адже обурило людей те, що виконавиця – товста. І тут навіть не в «товстості» справа, а в тому, що вона посміла не лише бути товстою, а й говорити про це вголос: показувати своє тіло, співати про нього пісні, говорити про нього в інтерв’ю.

Так, саме так. Ця розмова не про патріотизм (попри назву колонки), не про державні символи (попри сотні коментарів), а про зайву – з погляду загальноприйнятої норми – вагу.
Адже під будь-яким виявом будь-якої повної людини, яка посміла бути публічною в Україні, ви побачите такі ж коментарі. Тільки замість прапора буде інше прикриття безкультурності коментаторів. Адже ніхто не зізнається, що ненавидить товстих, ви що!

Хтось, звісно, зривається. І прямо говорить, що їм огидно дивитися. Ці хоча б чесні. Але вони не обмежуються декларуванням свого «фу». Вони, замість самостійно піти зі сцени та не дивитися на неприємних їм людей, вимагають цього від повної людини. Вони хочуть, щоб вона зникла. Щоб не висовувалася й у жодному разі не показувала оголене тіло. Не показувала себе. Втислася в стіну. Змаліла. Щоб її не було.

Читайте також: «Не мовчіть про це»: реперка Alyona Alyona випустила трек про домашнє насильство

Важко сказати, що українці – щаслива нація. Україна посідає 110 місце зі 149 у рейтингу найщасливіших країн і націй. При визначенні рівня щастя враховується ВВП на душу населення, щирість людей, соціальна підтримка тощо – цілий перелік параметрів. Тож сумарно дослідники постановили, що мешканці України – нещасні. 

Але людям важко брати на себе відповідальність за власне щастя. Філософи-екзистенціалісти давно виявили, що людину жахають такі екзистенційні питання, як відповідальність за своє життя, за свої рішення та вибір, за цю таку страшну свободу.

Усвідомити, що все, що ти маєш і як живеш – твоя відповідальність – страшно. А отже, психіка починає шукати шляхів уникнення цього жахаючого екзистенційного усвідомлення, зокрема – даючи людині всілякі виправдання. От я неуспішна, бо походжу з провінційного містечка. От Бог нагородив мене посередньою зовнішністю, тому я не можу влаштуватися в житті. От мої батьки не мільйонери, а роботяги, тому і я тут нидію та сиджу нещасно в глушині на нелюбій роботі. 

Жінка, яка «хакає реальність»

І тут у бульбашку цих людей вривається вона – Альона Савраненко. Жінка з смт. Капітанівка на Кіровоградщині! Вихователька дитсадочка! Та ще й огрядна! Жінка, чий дебютний кліп зібрав на ютубі мільйон переглядів за місяць. Яка отримує європейські нагороди. Яка виступала на Сігеті – тому фестивалі, де виступали Radiohead, Placebo та інші топові колективи. Про яку – а не про них! – пишуть провідні медіа. Жінка, яка має геть усе, аби бути нещасною та злиденною, але яка «хакає реальність»!  

Ви лише уявіть, яку екзистенційну катастрофу викликає саме лише усвідомлення того, що жінці з провінції, та ще й із зайвою вагою, це все не завадило! Що може спричинити таке болюче усвідомлення? Лише напад ненависті й бажання принизити, уколоти, знищити ту, якій удалося. Бо інакше це означатиме, що в тому, яке ми маємо життя, винні лише ми самі. Боляче? Атож…

Говорити про патріотизм у контексті цих фотографій і цього скандалу – це лицемірити. Тут ми можемо говорити лише про екзистенційний жах нещасних людей, яким не вдалося.
Ті, кому вдалося – підтримують і схвалюють Альону та її позицію. Решті ж її приклад просто руйнує картину світу.

Сама Альона читає про свою вагу:

Навколо є круг

Мій рятувальний

Чиє би тепло ще так гріло

Хто кутав мене, хто би оберігав

Хто б навіть не словом, а ділом

А просто присутній був і не втікав

Сховав від усього на світі

Та просто прийняв мене, не нарікав

А я вже давно прийняла його, він тільки мій

Я його не віддам нікому й ніколи

Разом або вниз, або стрімко на гору

Читайте також: Сором, страх, ненависть та інста б’юті джунглі

До речі, фотографія, яку скопіювала Alyona Alyona, (а це фотка  реп-співачки Lizzo, яка таким чином закликала американців брати участь у виборах) – і близько не спричинила в США такої хвилі ненависті (принаймні, це видно з коментарів та реакції на поширене фото в тих же соцмережах). Чому? Що з українцями не так? Невже справді американські медіа та масова культура з її тотальним впровадженням толерантності та прийняття, таки відіграли позитивну роль? 

Схоже, що так.

Анастасія Мельниченко

Схожі записи

Чи і досі смішно?

Якщо ви чоловік у «Сінево», вас привела мама або дружина: розбір кейсу

Олександр Равчев

Закриті політичні й бізнесові чоловічі клуби активно знищують країну