Повага
Колонки

Сором, страх, ненависть та інста б’юті джунглі

Сором, страх і ненависть мають дуже сильний вплив на свідомість людей. На цьому базується величезна кількість ідеологій. У різних суспільствах нормою вважаються абсолютно різні моделі поведінки. Мені здається, що вільно виражати себе і не бути зацькованим за це оточенням – одна з основних цінностей. Але є одна величезна моральна дилема. Що робити, коли твоє самовираження і твій вибір пропагує дискримінацію і зневагу до цілої групи людей? 

Я думаю, що в таких випадках важливо усвідомлювати справжню мотивацію таких дій. Адже для будь-якого вчинку завжди є якась шляхетна мотивація, яка видається на загал, і є схована підсвідома мотивація, в якій деякі люди не можуть самі собі зізнатися, іноді часто навіть не усвідомлюючи цього.  

Коли фашисти знищували євреїв, їх “шляхетною” мотивацією була боротьба за “чистоту білої раси”. Фактичною мотивацією була ненависть до певної групи людей. 

Читайте також: Запостила ню й пішла на роботу

У наші часи гомофоби б’ють і вбивають гомосексуалів, мотивуючись “захистом традиційних цінностей”, хоча насправді багато хто щиро наляканий думкою, що завдяки існуванню ЛГБТ-спільноти “діти в Україні стануть збоченцями”. 

Але сьогодні я хочу зупинитися на менш жахливих і з першого погляду взагалі безпечних сферах нашого життя. Це індустрія моди та краси. На мою думку – це величезна машина викачування грошей. Насамперед із жінок та дівчат. Не буду сперечатися, що в цій індустрії багато людей мотивуються своїм прагненням до прекрасного. Але існує також ціла низка недобросовісних продавців, які будують свій бізнес на страху, соромі та ненависті. На комплексах неповноцінності потенційних клієнтів. Принижуючи, стигматизуючи та здійснюючи психологічний тиск.  

Під впливом стереотипів ми часто навіть не усвідомлюємо, що вже давно є жертвами цього павутиння.  

Останні півроку я почала спостерігати за цими явищами зсередини. Бо почала регулярні заняття спортом та розпочала здоровий спосіб життя.  

Основна мотивація, яку я задекларувала для себе та оточуючих – укріплення здоров’я та імунітету під час пандемії. Але займаючись самоаналізом і розмірковуючи над справжніми причинами своїх дій,  я згодом зізналася собі, що передусім мною рухали три почуття. Сором з’являтися на людях із зайвою вагою, ненависть до себе через комплекси та страх назавжди втратити увагу чоловіків.  

Читайте також: Боді-позитив здорової людини

Я зараз пишу ці рядки, і мені досі ніяково зізнаватися самій собі, що я, така крута правозахисниця і журналістка, насправді заручниця таких банальних стереотипів мислення і негативних мотивацій.  

Зате за останні місяці я дуже чітко почала розуміти, що саме на цих трьох китах тримається гігантська індустрія по викачуванню грошей з таких, як я. Закомплексованих жінок із неідеальною зовнішністю. Ці комплекси підкріплюються стереотипами в медіа, підсилюються мізогінією та щедро приправляються сексизмом. І ось уже чергова жертва покірно йде й несе свої гроші різноманітним диво-тренерам, експертам зі схуднення та майстрам зі збільшення губ і грудей.  

Альтернативний спосіб вирішення проблеми – піти до психотерапевта та позбутися комплексів. Але по-перше, гарного фахівця в цій індустрії ще треба пошукати, по-друге, треба знайти на нього купу грошей, а по-третє, змусити себе йти до лікаря набагато складніше, ніж просто зізнатися собі у комплексах. Набагато простіше підписатися в інстаграмі на акаунти цілого натовпу фітнес тренерів, бодібілдерів та інших експертів з краси й намагатися робити все, як вони.  

Але в один прекрасний момент я зупинилася й задумалася про те, яка ж справжня мотивація в цих клієнтів та продавців. Звісно, що перші кажуть про турботу про здоров’я та красу, а другі про те, що готові всіх врятувати та допомогти. А що ж насправді? А насправді деякі просто займаються бодішеймінгом та публічно принижують своїх клієнток. 

Наприклад, один із київських тренерів  називає своїх клієнток тушками.  Чат для жінок, які підписалися на його програму схуднення, називається “тушкочат”. Ну типу людина коли приходить на програму, має відчувати себе тушкою? Серйозно?  Найбільше шокує те, що в нього в інсті більше 100 000 підписників. Ще один фітнес-тренер на своїй сторінці в соцмережі називає своїх клієнток “жирушками”. Не дивлячись на це, він уже назбирав більше 10 000 фоловерів. 

Читайте також: Ти мене розчаровуєш

Обидва ці приклади яскраво ілюструють, що заробляння грошей в цих випадках базується на ненависті та зневазі до жінок. І тут якраз діє ось ця суміш відкритого сексизму з боку чоловіків-тренерів і самомізогінії цих десятків тисяч жінок.  

Звісно, всі ці люди мають право робити все, що вони вважають за потрібне. Але чи справді це є прийнятною нормою для нашого суспільства? Бо такі зневажливі висловлювання та мізогінія якраз і є підґрунтям для домашнього насильства і подальшої дискримінації всіх жінок. Тому я вважаю, що мовчати не можна. Треба говорити про це. Піднімати ці теми на громадське обговорення. Пропонувати суспільству інші цінності, ніж ідеальні губи, груди і попа.  

Бо якщо ти займаєшся спортом чи скидаєш вагу, щоб поправити своє здоров’я – це одна мотивація і один перелік дій, а якщо ти вколюєш собі ботокс і майже доводиш себе до анорексії, щоб сподобатися чоловікам і заробити лайки у соцмережах – це зовсім інша річ. І чи потрібно все це взагалі жінкам? Чи може це потрібно ділкам, які хочуть заробити на жіночих комплексах та ще чоловікам, які звикли вважати жінок просто  прикрасою  свого життя?  

Мені справді щиро хочеться допомогти всім жінкам, які ненавидять самих себе та займаються спортом тільки для того, щоб подобатися чоловікам. Які нехтують власною гідністю і щодня знецінюють самі себе, пропагуючи жіночу красу та здоров’я виключно як матеріальну цінність для продажу. 

І я справді радію, коли в популярних інстаблогерок щирою мотивацією для здорового способу життя та занять спортом стає турбота про своє власне моральне та фізичне здоров’я. Без мізогінії та самооб’єктивації. 

Ірина Сєдова

Схожі записи

Борис Філатов і дівчинка: що не так із захистом Ярослави Магучіх?

Тетяна Трощинська

Допустима вага патріотизму та екзистенційний жах

Анастасія Мельниченко

Війна на гендерному фронті