Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Чому не варто публікувати «позицію ґвалтівника»: Комісія з журналістської етики розглянула скаргу і владнала конфлікт
Статтi

Чому не варто публікувати «позицію ґвалтівника»: Комісія з журналістської етики розглянула скаргу і владнала конфлікт

Комісія з журналістської етики розглянула скаргу на публікацію «Обʼєктивність чи хайп? Відповідь Дані Окоманюк», яка вийшла в інтернет-виданні «СтопКор» 3 лютого 2023 року. Після цього видання публічно попросило вибачення та зняло з публікації свою статтю про українську блогерку й засновницю платформи goodjob Дану Окоманюк. Про це пише Divoche Media.

Тоді у публікації «СтопКор» шефредакторка видання Марина Тітова просила контакти кривдника, щоб вони «могли почути його версію подій того страшного вечора». Своє прохання виправдовувала «об’єктивністю», «журналістськими стандартами» та звинуватила Дану Окоманюк у неналежній реакції.

Читайте також: Фальшивий баланс: Чи варто публікувати у ЗМІ «позицію ґвалтівника»?

Я не залишила цю справу. Не забила. Не злякалася. Не відступила

«На це пішло пів року, безліч звернень до юристів, консультацій, скарг до Комісії з журналістської етики та до Незалежної Медійної Ради (яка зазначила, що було порушено статтю 2 Закону України «Про інформацію»), але я цього добилася. Тому що я не залишила цю справу. Не забила. Не злякалася. Не відступила. Тому що знала свої права, знала, що це непрофесійно, і знала, що на моїй стороні правда. Я дуже сподіваюся, що журналістам це покаже, як варто висвітлювати тему насилля, а потерпілим — що ви ніколи не одні. Що за вашою спиною сотні, тисячі, мільйони, і що вони вам вірять», — написала Окоманюк на своїй сторінці в Instagram.

Скриншот із інстаграму Дани Окоманюк

Стаття містить ознаки порушення приватного життя та принципу відділення фактів від суджень і припущень

Минулого тижня Комісія з журналістської етики (КЖЕ) підтвердила, що в статті «Об’єктивність чи хайп? Відповідь Дані Окоманюк», авторкою якої є шефредакторка видання «СтопКор» Марина Тітова, містяться ознаки порушення приватного життя (п. 3 Кодексу етики українського журналіста) та порушення принципу відділення фактів від суджень і припущень (п. 9 Кодексу).

Читайте також: Як реагують на сексуальне насильство в Україні — опитування

«Намір узяти коментар у «протилежної сторони», тобто у самого ґвалтівника, свідчив про хибне розуміння «балансу». Це створило б у читачів уявлення, нібито думка і потерпілої, і насильника, однаково цінна; призвело б до використання майданчика медіа задля виправдання насильства. […] Комісія також не вбачала суспільного інтересу в оприлюдненні імені та прізвища жінки або її ґвалтівника, адже суспільний інтерес становить проблема насильства в цілому. Натомість авторка матеріалу зосередилася на особі потерпілої, а не на проблемі насильства», — зазначили в КЖЕ.

Видання перепросило «за ситуацію, що склалася»

Марина Тітова надіслала на адресу Комісії відповідь, у якій зазначила, що оскаржувана публікація з’явилася у розділі «Блоги» із рубрикою «Точка зору» та була «емоційною реакцією на репліки Дани Окоманюк на адресу журналістки».

«Після вивчення аргументів Комісії з журналістської етики авторка матеріалу визнала помилку, виявила готовність видалити публікацію і провести тренінг для працівників редакції про правила спілкування з людьми, які пережили насильство», — додали в КЖЕ.

Наразі статтю зняли із сайту. Видання перепросило «за ситуацію, що склалася» та пообіцяло зробити висновки і вдосконалити процеси.

«Блог був опублікований на цій сторінці 3 січня (видання помилилося з місяцем, адже стаття була опублікована 3 лютого — прим. ред.) 2023 року. Згодом стало зрозуміло, що деякі твердження в тексті емоційні та надлишкові. Проаналізувавши інформацію, ми вирішили зняти цю публікацію з нашого сайту як таку, що не відповідає нашим стандартам підготовки й редакційного опрацювання матеріалів. Зґвалтування — один із найстрашніших злочинів, який людина може вчинити над людиною. Це порушення прав, болючий та травматичний досвід, який часто залишає слід на все життя. Важливо пам’ятати: жертва ніколи не буває винною в тому, що з нею сталося, завжди винен той, хто вчинив насильство. Висвітлення цієї теми завжди має бути делікатним, а журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини і враховувати вразливість постраждалих членів суспільства», — вказується на сайті «СтопКору».

Окремо у редакції запевнили, що проведуть тренінг для журналістів та редакторів щодо психологічного аспекту роботи з постраждалими.

Схожі записи

Уривок із книги Вахтанга Кіпіані «Країна жіночого роду»

Просто немислимо — Сесіль Вайсброт про лист 100 француженок

Керівницю музею Голодомору почали цькувати через зовнішність — чому це неприйнятно?