«Як вийдеш заміж, станеш господинею, тоді не буде часу співати. І взагалі, жінка не повинна займатися музикою, а тим більше виступати на концертах і в театрі», — так говорив майбутній оперній співачці, а на той час 16-річній Соломії Крушельницькій, її наречений, семінарист Зенон Гутковський.
Весілля скасували. Соломія, яка понад усе любила музику і співи, не могла погодитися на майбутнє з таким чоловіком і обрала своє захоплення. Родина її в цьому підтримала.
Про цей період життя юної Соломії Крушельницької пише у своїй книжці письменниця, фахівчиня з дитячого читання Ольга Купріян. Вона працює над біографією оперної співачки для дітей у межах мистецької резиденції-ретриту Villa Salomea. Проєкт, натхненницею якого стала постать Крушельницької, з осені триває в екооселі поблизу Тернополя.
Ідея проєкту — створити митцям безпечний простір для творчості та дати можливість по-новому осмислити постать Соломії Крушельницької, відновити суспільний дискурс про її спадщину, повідомляють організатори заходу. Чому Villa Salomea? Саломеа — ім’я, зазначене в документі про хрещення Соломії Крушельницької. Та й сама артистка неодноразово так підписувала свої листи.
Письменниця Ольга Купріян та ще троє мисткинь різних жанрів — учасниці другого заїзду мистецької резиденції. Так, учасниця Тижня моди в Парижі 2023 року, дизайнерка одягу Каріна Гаєва (Дніпро/Відень) створювала колекцію одягу, присвячену Крушельницькій та її епосі. Дизайнерка Тетяна Терехова з Хмельницького займалася реставрацією й колоруванням чорно-білих фото співачки. Ілюстраторка Юлія Данилова з Харкова працювала над коміксом та муралом.
Про ці роботи з учасницями резиденції спілкувалася «Повага». Зазначимо, що це лише частина проєктів, реалізованих у межах резиденції, загалом їх відібрали 12.
Шукали маловідому інформацію про співачку
За словами Ольги Купріян, зараз бракує свіжого прочитання Соломії Крушельницької та переосмислення її історії. Єдине, що нам доступне, — це купа статей, які передруковують одні в одних.
«Та біографія, на яку посилаються, часто ще з радянським флером. І всі спогади закінчуються тим, що нарешті Соломія наприкінці життя повернулася на батьківщину і була вдячна совітам за те, що вони відібрали її віллу в Італії, за те, що не дали їй за це грошей, за те, що вона наприкінці життя голодувала й померла в бідності. Спасибі, велика родіна!» — говорить з іронією письменниця.
Маловідому широкому загалу інформацію про співачку учасниці мистецької резиденції шукали в музеях. Зокрема відвідали меморіальний музей Соломії Крушельницької у селі Біла під Тернополем, обласний краєзнавчий музей у Тернополі, музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові.
Читайте також: Віра Холодна — акторка німого кіно
Мисткині багато спілкувалися з музейними працівниками й працівницями, працювали з фондами, читали спогади, переглядали світлини. Щоб пройнятися духом оперної діви, навіть пройшли пішки шлях від музею в селі Біла (саме в цьому будинку жила з родиною Соломія) до Тернополя, куди вона ходила в музичну школу.
«Уявіть, наскільки сильним було бажання вчитися музики, щоб дитина кілька разів на тиждень ходила пішки годину туди й годину назад», –каже вражена Ольга Купріян.
За її словами, Соломія — просто ідеальна кандидатура для її книжки. Адже це людина-мотиваторка. І така історія має бути цікавою для підлітків. Попередня назва книжки «Соломія — дівчинка, яка співала». Адже Крушельницька в дитинстві співала скрізь і завжди.
Її шлях актуальний для сучасних дівчат
Як каже Ольга Купріян, біографії видатних людей для дітей зараз є трендом у світі. Однак в Україні таких видань мало, зокрема і про Крушельницьку. Книжка письменниці розрахована на молодших підлітків віком від 9 років до 12+. Щоб біографія була цікава такій віковій категорії, авторка обрала ранній період життя і творчості співачки з фіналом, коли вона досягла піку своєї слави.
Зараз книжка на етапі чернеток. На завершення роботи потрібно приблизно півроку. До речі, в Ольги Купріян уже є попередня домовленість про видавництво біографії. Книжку вона бачить красиво ілюстрованою, бо сама Соломія була естеткою.
Перше оповідання, уривок із якого письменниця зачитала під час презентації проєктів, про те, як юна Соломія наважилася піти проти суспільних норм свого часу.
«Це історія про визначальний пункт у її житті — як вона відмовила своєму першому нареченому. Зенон Гутковський не підтримував захоплення Соломії. Він насміхався з високого мистецтво, з опери, з захоплення родини, яка вся була музикальна. Я думаю, що зараз це по-новому актуальний епізод. Бо досі є ці нав’язані стереотипи, що дівчина насамперед має вийти заміж і реалізуватися. Її посватали в 16 років, вона була молодшою підліткою — це практично ще дитина. Але тоді інших шляхів багато в кого не було, і відмова свідчила про сміливість Соломії та її родини. Адже якби не підтримка родини, можливо, все сталося б зовсім інакше».
Піти проти суспільних норм, послухавши свого серця
Коли Соломія відмовила нареченому, це була складна ситуація — осуд у селі і в їхньому соціальному колі. А співачка впродовж довгих років трималася тієї думки, що її головна любов — це музика і співи. Вийшла заміж по любові в досить зрілому віці й була щаслива.
«Я не закликаю всіх відмовлятися виходити заміж, хоча 16 років — це таки дуже рано. Але хочу, щоб мали на увазі, що так можна. Що можна піти проти суспільних норм, можна послухати свого серця, можна отримати підтримку своєї родини, бо це дуже важливо», — говорить Ольга Купріян.
Письменниця спеціалізується на літературі для дівчат. Шлях юної Соломії Крушельницької, на її думку, актуальний і для сучасних дівчат.
«Я вражена, наскільки вона сучасно сприймається, хоча вже минув 151 рік із дня її народження», — каже авторка.
Проєкт про сестринство
Проєкт дизайнерки одягу Каріни Гаєвої — про сестринство. Зокрема про Соломію та Ганну Крушельницьких та їхній взаємозв’язок. Сестри мали спільні таланти, але різну долю. Ганна Крушельницька була молодшою за Соломію на 15 років і також мала талант до музики та співів.
Соломія всіляко підтримувала молодшу сестру, допомогла здобути музичну освіту, брала її з собою на гастролі за кордон. Ганна навіть виконала партію Чіо-Чіо-Сан в опері «Мадам Баттерфляй». Молодша сестра мала великі перспективи, але не змогла розкрити свого таланту через початок війни, скруту в мистецькій та особистій сферах — зокрема через розбите серце. Ганні було 30 років, коли через проблеми з психічним здоров’ям вона більше не змогла повернутися на сцену.
Читайте також: Уривок із книжки «Жінки та влада: маніфест» Мері Берд
Соломія лікувала сестру у кращих клініках та санаторіях, однак повернути її до попереднього життя й до музики не вдалося. Крушельницька опікувалася молодшою сестрою до кінця свого життя. Ганна пережила її на 13 років.
«Тема сестринства мені дуже близька тому, що в мене є сестра-близнючка, художниця Аліна, з якою ми працюємо разом із 2017 над власним брендом», — розповідає Каріна Гаєва.
Колекція одягу «Madam Butterfly»
Капсульну колекцію одягу, присвячену сестрам Крушельницьким, дизайнерка назвала Madam Butterfly на честь однойменної опери Джакомо Пуччіні, де Соломія та Ганна в різні роки виконали ролі Чіо-Чіо-сан. Та й узагалі тема Японії дуже близька Каріні, тому вона й вирішила зупинитися на цьому образі.
«Я обрала саме тему «Мадам Баттерфляй», бо мій бренд почався з техніки вибійки на тканині та японської філософії вабі-сабі, яка втілює три цінності: ніщо не вічне, ніщо не ідеальне, ніщо не завершене. І власне тема кімоно — його тактоніки, філософії, цінностей мені дуже близька».
Дизайнерка створила два комплекти одягу чорного й молочного кольорів, що складаються з кімоно й сукні. Вбрання оздоблене орнаментом, виконаним за допомогою давньої техніки вибійки, відомої ще з XII століття. Це декорування тканини за допомогою штампів, змащених фарбою, шляхом вибивання молотком.
Образ Salomea Butterfly складається з сукні та кімоно чорного кольору з білим принтом. Образ Hanna Butterfly — у білому кольорі з чорним принтом.
«Можна було зробити все навпаки. Чорний більш трагічний і, можливо, більше асоціюється з Ганною. Але склалося саме так, і це відобразило внутрішній душевний стан Ганни. Так я це відчула», — говорить Каріна Гаєва.
У межах проєкту дизайнерка також виступила як модель і знялася у зйомках колекції одягу. Фотосесію провела колежанка з резиденції Тетяна Терехова. Було холодно, але, як каже Каріна, тут характер Соломії її дуже підтримав. Вона так захопилася процесом фотозйомки, що холоду не відчувала.
Додала кольору чорно-білим фотографіям
Дизайнерка Тетяна Терехова під час мистецької резиденції працювала над проєктом «Соломія кольорова», створивши артбук із 19 колоризованих фотографій співачки.
Загалом дизайнерка займається проєктом «Кольорова історія», у якому колоризує чорно-білі фото відомих українців та українок. Зокрема два роки тому з нагоди 150-річчя з дня народження Лесі Українки зробила кольоровими її світлини. Проєкт соціальний і безкоштовний.
Читайте також: Ганна Собачко-Шостак: «перша леді» українського авангарду
«Процес колоризації досить довгий і включає в себе багато етапів: збір інформації й матеріалів та їх обробку. Отримати таке фото — це не просто сісти й розмалювати чорно-біле, потрібна гарна підготовка. І тут у зборі інформації дуже допомогла резиденція, бо була нагода прийти в музеї, побачити особисті речі та світлини Соломії. Адже до нашого часу збереглося дуже мало її костюмів, і багато роботи полягало в тому, щоб гармоніювати її образ».
Також для колоризації важливо мати якісні скани фотографій, чого не знайдеш в інтернеті. І тут є дуже важлива співпраця та контакти з музеями й фондами, у яких зібрано багато оригінальних фото найвищої якості. У костюмах Соломії Крушельницької багато деталей. Із її світлинами було дуже цікаво працювати, зауважує дизайнерка.
«Працівники музею в Білій уже сказали, що хотіли б такий артбук у музей, бо це дуже яскраво показує особистість співачки. Вона на них інша, жива, і це привертає ще більше уваги до її постаті».
Колоризовані фото використовують дуже багато різних джерел — від видавництв до бібліотек, вишів, медіа, з них друкують принти на одязі. І таким чином це популяризує видатних особистостей, додає мисткиня.
Чоловіки в житті Соломії – у коміксі
Ілюстраторка й художниця Юлія Данилова під час резиденції розпочала роботу над серією коміксів українською й англійською мовами про цікаві факти з життя Соломії Крушельницької. Робоча назва проєкту, який мисткиня ще допрацьовує, — «Слідкуйте за моєю рукою». Він про те, як Соломія відмовляла чоловікам, що просили її руки. Вона була настільки захоплена мистецтвом, що про заміжжя довго не думала.
Ілюстраторка розповідає про чоловіків у житті Соломії, яких згадує у своєму коміксі.
«Зенон Гутковський — семінарист, син священника, Теофіл Окуневський — поважний чоловік, адвокат, громадсько-політичний діяч, але не зійшлося. Диригент і критик Володимир Садовський — колега, здавалося б чудова пара, але ні. Письменник Василь Стефаник — теж ні. Іван Білинський — аптекар єгипетського короля, теж Соломії не підійшов».
Довгий час добивався взаємності від Крушельницької оперний співак Федір Шаляпін. Неодноразово просив її їхати з ним до Парижа, однак безуспішно. Крушельницька вийшла заміж у 38-річному віці. Її обранцем став італійський адвокат, палкий шанувальник і знавець музики, мер італійського міста Віареджо —Чезаре Річчоні.
На згадку про резиденцію Юлія Данилова також намалювала на стіні однієї з будівель у Тернополі мурал, присвячений Соломії Крушельницькій. Спершу, як розповідає художниця, вона просто хотіла залишити малюнок на паркані біля екобудинку в селі, де проживали учасниці. Згодом це переросло в ідею з муралом. Удалося отримати дозвіл на малюнок у середмісті Тернополя. На стіні художниця зобразила кольоровими фарбами малюнок розмірами 1 на 3 метри, на якому роздрукований на пластику портрет Соломії посеред квітів.
«Соломія Крушельницька — це суперзірка, з якою завжди були квіти, слава та оплески. Тому я вирішила, що на муралі теж будуть квіти», — зазначає Юлія Данилова.
Євгенія Цебрій
