Повага
Статтi

Постсвятковий синдром

Протягом трьох вихідних днів українці відзначали 8 Березня. Кожен по-своєму: хтось маршем за рівні права чоловіків та жінок у рідному місті, хтось – шампанським удома. Втім, попри безліч пояснень на просторах Інтернету та на телебаченні, що Міжнародний жіночий день – це не свято «весни, ніжності й краси», неприємний постсвятковий осад залишається. 

Здебільшого у соцмережах вітали «берегинь роду людського та сімейного вогнища», «родинного затишку та злагоди» і аж ніяк не професіоналок, які добре знаються на своїй справі.

У той час, коли міністр фінансів України Сергій Марченко крокував на Марші жінок та висловився за ратифікацію Стамбульської конвенції, заступник очільника Міністерства освіти й науки Андрій Вітренко вітав жінок і дівчат зі «Святом весни» та закликав залишатися «ніжними, щирими й чарівними».

«За старим стилем» звикла відзначати цей день і Юлія Тимошенко. На своїй сторінці в мережі «Фейсбук» лідерка «Батьківщини» написала: «8 Березня… Ну як це свято можна ігнорувати? Воно ж про любов, ніжність, красу. Про перші весняні промені, перші котики на вербі, перший ключ журавлів у небі».

У Полтаві також не обійшлося без гендерних стереотипів у привітаннях. Із нагоди Міжнародного дня прав жінок в обласному театрі імені Миколи Гоголя відбулися концерт та нагородження полтавок.

На початку святкової церемонії присутніх вітали роликом, у якому йшлося, які «ніжні та чарівні» «берегині». Щоправда, згодом ведучі у своїх промовах акцентували увагу на тому, що жінки вдало реалізовують себе у професійній діяльності.

Вітали «берегинь сімейного затишку й домашнього вогнища» й на сайті Генштабу ЗСУ та бажали їм «жіночого щастя».

Від військовослужбовиць в армії очікують «душевної щедрості, витримки та культури», вважають їх «творцями доброго настрою, під «лагідним поглядом яких чоловіки почуваються шляхетнішими»

За останніми даними, у Збройних силах України служить 15,6% жінок. Це один із найвищих показників кількості військовослужбовиць у співвідношенні до загальної чисельності Збройних сил порівняно з багатьма арміями світу. За останні кілька років дівчата вибороли право обіймати бойові посади та довели, що їм під силу бути снайперками, танкістками, артилеристками, командирками військових підрозділів. 

Попри це, на сторінці Командування об’єднаних сил ЗС України в привітанні до Міжнародного жіночого дня пишуть, що жінка – «берегиня родинного затишку та злагоди», й бажають «Нехай весна живе у ваших серцях щодня». Щоправда, все-таки дякують за службу та сумлінне виконання завдань.

А військова частина 3052 Національної Гвардії України взагалі влаштувала до Міжнародного жіночого дня конкурс для військовослужбовиць, де вони змагалися… у митті підлоги та розвішуванні шкарпеток. Напевне, це найголовніші вміння для жінок, які служать у війську.   

Замість підсумку варто лише додати, що Міжнародний жіночий день – підстава нагадати про гендерну нерівність.

І доки в українському суспільстві не почнуть робити маленькі кроки до того, щоб подолати домашнє насильство та сексизм, «ніжними, щирими й чарівними» у жінок залишатися не вийде.

Наталка Сіробаб

Схожі записи

«Я не дівчина, щоб мене любили»: сексизм у інтерв’ю міністра молоді та спорту

Уявний вирок: як судять за переслідування в Україні

Марія Смик

Зґвалтування і помста: Мистецтво як спосіб рефлексії травматичного досвіду