Повага
Колонки

«Ну мала дає!»: Курс сексизму від Поплавського

На профіль Поплавського я натрапила випадково декілька місяців тому. І ніби повернулася в той час, коли сексизм був дуже модним, а дівчата в сексуалізованих позах та образах біля чоловіків старшого віку вважалися нормою. Я переконана, що зараз ця тенденція змінюється. Ми засуджуємо сексизм політиків, говоримо про насильство, а суспільство все менше сприймає сексистську рекламу. Хоча, можливо, я живу у своїй «бульбашці».

Михайло Поплавський об’єктивує дівчат і використовує їхні світлини для привернення уваги
Курс сексизму від Поплавського: Такі зображення на його офіційній сторінці в Інстаграм. Поплавський об’єктивує дівчат і використовує їхні світлини для привернення уваги

Поплавський — інфлюенсер-мільйонник, який пропагує культуру ставлення до жінок як до секс-об`єктів. Він — екс-ректор Київського університету культури та мистецтв, який став почесним президентом і продовжує там викладати. Також у 2020 році став головою Аграрної партії України. Крім акаунту в інстаграмі в нього є ТікТок зі 120 тисячами підписників.

Майже в кожному відеоролику поруч із ним дівчата в різних образах: то пританцьовують у відвертих сукнях та на високих підборах, то беруть участь у його відео для ТікТок.

Сам же неодноразово згадує, що намагається вловити сучасні тренди й навіть планує відкрити в університеті кафедру ТікТокерів (можливо він має на увазі — сексистів?) Зараз в університеті викладає курс щастя. 

Та очевидно, йдеться про трендові обгортки, а суть залишається тією ж  самою. 

Його контент у соцмережах нагадує розваги Х’ю Хефнера: Поплавський годує дівчат, дарує подарунки, показує  їх спокусливими та меркантильними.

Читайте також: Поплавський і попелюшки

Контент Поплавського в соцмережах нагадує розваги Х'ю Хефнера: він годує дівчат, дарує подарунки, показує  їх спокусливими та меркантильними.
Курс сексизму від Поплавського: годує дівчат, дарує подарунки, показує  їх спокусливими та меркантильними

І його не бентежить ні поняття дистанції у стосунках «викладач — студентки», ні звинувачення в сексизмі та публічний осуд. 

Якось у коментарі «Світському життю» на запитання про «роман зі студентками» він заявив: «Запитайте краще у студенток, бо я їх просто обожнюю. Я ж любвіобільний мужчина, я ж це не приховую».

А в інтерв`ю Гордону розповів, що, мовляв, студентки хотіли від нього дітей:

— Багато студенток від вас народило? 

— Про це історія не згадує (сміються). Хоча багато студенток хотіло від мене дитину — це правда.

 — І деяким це вдалося? 

— (сміється) Давай не будемо… Ну довелося заспокоїти, квартиру купити… Діти Поплавського мають бути небідними (усміхається). 

— Ну ви своїх дітей визнаєте, спілкуєтеся з ними?

— Звісно. 

Такі слова ніби підштовхують до думок про те, що «папіком» (чоловік середнього чи старшого віку, який шукає молодих дівчат і пропонує їм грошове  утримання за секс та стосунки з ним, має присмак 90-х)  бути класно і дівчата про нього мріють.

Поширене звертання до дівчат «мала», що применшує їхню роль, Поплавський теж використовує. 

«Мала, біжи одягнися!», «Ну мала дає», — говорить дівчатам у зменшувальній формі екс-ректор університету культури й мистецтв. 

— Ви як біляш із вокзалу!

Чому?

— Такий гарячий!

— Ви як мій носок!

Чому?

— Я так довго вас шукала!

— Ви як гугл!

Чому?

— У вас є все, що я шукала!

Ну мала дає!

Відео, у якому Михайло Поплавський говорить, що «багаті чоловіки старими не бувають», викликало обурення
Курс сексизму від Поплавського: Навколосексистські скандали щодо нього виникатимуть і надалі

Читайте також: «Багаті чоловіки старими не бувають»: у мережі обговорюють сексистське відео Поплавського

Улітку 2020-го року зашквар  на його сторінці в ТікТок  привернув увагу суспільства.

Відео, у якому він говорить, що «багаті чоловіки старими не бувають», викликало обурення. Поплавського звинуватили в сексизмі. У відповідь міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що, мовляв, немає судових позовів, отже, це все плітки.

І це все страшно. Бо йдеться про таку культуру в освітньому середовищі. Про ті цінності, які прищеплюють студентам, що мріють стати акторами чи музикантами.

Це страшно, бо Поплавського називають «батьком українського шоу-бізнесу». Його успіх був би неможливим у прогресивній країні. Навіть найменший натяк на сексизм чи сексуальні домагання викладача до студенток міг покласти край кар’єрі. Але не в нашому суспільстві. 

Навколосексистські скандали щодо нього виникатимуть і надалі. Але це як коло насильства, у якому він – агресор, а студентки  — потерпілі: зрозуміти це й вийти з нього дуже важко. Лише голоси дівчат можуть його розірвати. Багато голосів.

Аріна Крапка

Схожі записи

На Майдані гинуло мало жінок? Серйозно?

Просто не гнобіть інших жінок

«Народи для себе», «Бажаю вийти заміж» та ще з десяток непроханих порад від незнайомців

1 comment

Людмила СИРОВОТКА 22 Травня 2021 at 1:39 am

Я тоже училась в этом институте культуры в 90— е. Я уже была киевлянкой и не жила в общежитии. Общежитие у нас было международное. И я тогда же на втором курсе нашла на первом этаже учебного корпуса объявление с УТ — украинского телевидения, пошла на конкурс и его выиграла. Стала известной телеведущей детских программ на 3 года и прославилась на всю УКРАИНУ и даже их потом продали на телевидение диаспоры в БРАЗИЛИЮ. Поэтому институт культуры реально помог мне реализоваться и продвинуться в жизни. Да, меня туда устроили по блату, потому что моя мама тоже из КИРОВОГРАДА. При всех моих талантах меня не брали в киноинститут. Потом я поступила во ВГИК и сразу в аспирантуру, и без всякого блата. Но я реально такая с приветом гениальная была всегда. Меня не устраивало в институте культуры тогда только то, что нам все наши преподы после лекций и на лекциях говорили, что это второсортный институт и мы все непрофессионалы и бездарности. И это они все говорили типа открыто , но втихаря. Я много раз разговаривала на эти темы с ПОПЛАВСКИМ, он всегда меня выслушивал— и никаких таких предложений с домогательствами и сутенерством от него не поступало! Точно также дочки маминых одноклассниц из села там выучились, и сделали невозможную карьеру в политике и журналистике, не жаловались. Они как раз жили в общежитии. Поплавский тогда реально меня опасался, когда я приходила к нему жаловаться на непрофессионализм преподов и их посылы. Он даже баррикадировался от меня в кабинете и говорил, что его нет! Поэтому , я считаю не стоит обвинять одного ПОПЛАВСКОГО. У него каждая студентка получала ровно то, чего сама хотела. И мне девушки из общежития сами рассказывали, когда из приглашали куда то на дачу:—« Для ПОПЛАВСКОГО— нет, значит, нет!» значит, он всегда был в адекватен, не нало его маньяком и сутенером выставлять! Извините, но я должна была здесь это написать!

Коментарі закриті.