Повага
Image default
Статтi

Нові законопроєкти щодо сексизму: популізм vs ефективність

Днями у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, що стосуються проявів сексизму. Один з них пропонує внести зміни до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму у суспільстві, інший – внести правки до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за сексизм.

Повага зібрала коментарі експерток стосовно законодавчих ініціатив. 

Що думають про ініціативи юристки? 

Як зазначила у коментарі Повазі керівниця Аналітичного Центру “ЮрФем” Катерина Шуневич, законопроєкти №4598 та №4599 в цілому відповідають положенням рекомендації щодо запобігання та боротьбу з сексизмом, прийняту 27 березня 2019 року Комітетом Міністрів Ради Європи. 

“Дані законодавчі пропозиції є важливим і необхідним кроком в частині запобігання дискримінації і випадків гендерно-обумовленого насильства, викоріненню стереотипних ролей чоловіків та жінок. Разом з тим, перше, на що слід звернути увагу, – це те, що пропоноване авторами законопроектів визначення сексизму містить ряд оціночних понять, що на практиці може ускладнювати, а іноді й унеможливлювати, кваліфікацію дій особи як адміністративного правопорушення. А теорія, як стверджує Енн Скейлз, яка не працює добре на практиці, це не дуже добра теорія. 

Зокрема,  це стосується того, що розуміти під «сексуальною» або «психологічною» шкодою для особи (оскільки український законодавець не використовує таких понять); а також, яке середовище є «ворожим, принизливим або образливим».

 Наявність значної кількості оціночних понять у визначенні «сексизму», не надаючи їм тлумачення, вочевидь, є палкою двох кінців, адже на практиці може призвести до діаметрально протилежних ситуацій: або норма буде «неробочою» і тому не застосовуватиметься в принципі через неможливість правильно визначити склад правопорушення або ж за цією нормою буде можливо притягати до відповідальності «завжди і всюди» через невизначеність термінів, за допомогою яких тлумачиться сексизм. 

Тому є доцільним запропонувати законодавче тлумачення цих оціночних понять та доопрацювання законопроектів з тим, аби вони реально «запрацювали» на практиці», – вважає керівниця Аналітичного Центру ЮрФем. 

Що кажуть в парламенті?  

Експертка з гендерної політики та координаторка Громадської ради з гендерних питань при міжфракційному об’єднанні “Рівні можливості” Лариса Кобелянська у коментарі Повазі відзначила, що важливо вже і те, що автори ініціативи привертають увагу до проблеми сексизму в суспільстві. 

“В самому законопроєкті позитивом є ще і те, що він перегукується  з європейським законодавство, з точки зору недопустимості проявів сексизму. І це дуже правильно, Україна має рухатися цим шляхом”, – відзначила експертка. 

Але, попри це, у проєкті законі слід доопрацювати чимало моментів, зазначає експертка з гендерної політики:

“Я дуже сподіваюся, що після першого читання експертиза закону буде зроблена як юристами, так і експертами у галузі гендерної політики. Насправді не за все можна покарати, якщо ми говоримо про сексизм. Натомість за дискримінацію можна. 

Якщо йдеться про дискримінацію людини за ознакою статі і вона стосується, наприклад, переліку основних прав людини: якщо йдеться про прийом на роботу, отримання медпослуг чи набуття освіти, тоді за це мають бути безперечно покарані особи, які цю дискримінацію здійснюють. 

Тобто, якщо у підручниках для шкіл виявлені факти дискримінації , то і розробники, і ті, хто дали дозвіл на друк мають бути дискваліфіковані і понести відповідальність. Але якщо це стосується побутових речей – приватна лексика дуже часто все ж носить елементи сексистстких виявлень –  за це важко покарати. Якщо ж до такої лексики вдаються політики і, більше того, виносять це у публічний простір, такі прояви не можуть не набути осуду. Така людина має нести політичну відповідальність і взагалі має виникнути абсолютне слушне питання про відповідність людини посаді. Але абсолютно всі факти сексизму зафіксувати буде неможливо”, – наголошує Лариса Кобелянська. 

Деякі неточності у тексті законопроєкту відзначає і нардепка та співголова МФО “Рівні можливості”  Інна Совсун у себе в Facebook: 

“У законі через кому прописане покарання за сексизм, дискримінацію та (!) домашнє насильство. А це аж ніяк не тотожні поняття і точно потребують різних механізмів реагування.

Якщо народні депутати/тки, які підписали цей проєкт закону, дійсно хочуть боротися з сексизмом, значно ефективніше буде звернутися до Уряду, який вони призначили, з вимогою ухвалити нарешті Стратегію впровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти. Документ, який почали розробляти ще в час, коли я працювала у Міносвіти і котрий був готовий станом на 2016 рік. Проте – на жаль – не прийнятий і досі”, – написала політикиня. 

Хто автори та авторки законопроєктів? 

Над проєктами обох законів працював колектив авторів. Серед них переважно представники/ці фракції “Слуга народу”, а також обраниці з депутатських груп “Довіра” та “За майбутнє”. 

Серед авторів обох проєктів закону також є нардеп від “Слуги народу” Олександр Корнієнко, котрий минулоріч фігурував у сексистському скандалі – під час візиту до Миколаєва він разом з головою фракції Давидом Арахамією обговорили свою колегу Ірину Аллахвердієву: “Така піддута, звичайно, трохи. Чуть-чуть тюнінг too much … Ну, баба робоча, взагалі. Як корабельна сосна”. За це політики отримали антипремію “Це Яйце”.

Схожі записи

Як «гендер» і «сексуальна орієнтація» злякали народних депутатів

Жінки — лідерки в сфері української культури

«Б`є значить сяде»: фоторепортаж із маршу жінок у Києві