Освітній проєкт «Освіта.ua» опублікував пост, який підкріплює стереотип про виховання дітей. Пишучи про залежніть від смартфонів, відповідальність за виховання дитини повністю покладають на матір.
«Є небезпека, що молоді матері віддадуть менше своєї емоційної енергії своїм маленьким дітям, постійно заглядаючи в смартфон, а значить, сповільнять їх розвиток. Або будуть годувати їх сурогатним замінником людського тепла, нескінченною навалою чужих агресивних мультиплікаційних героїв», — зазначають у пості.
Згадують лише про виховну функцію матері дитини, фактично оминаючи тата
У коментарі «Повазі» народна депутатка та співголова МФО «Рівні можливості» Інна Совсун пояснює, що небезпека подібних висловлювань від освітніх ініціатив, зокрема в тому, що їх читають батьки та вчителі.
Читайте також: «Хотілось би, аби парламент демонстрував більш прогресивні норми» – онлайн-обговорення з Інною Совсун
«Виховання дітей — захопливий, відповідальний та подекуди непростий процес. Звісно, підходи до виховання змінюються з плином часу, так само як змінюються й виклики, з якими стикаються батьки. І питання впливу новітніх технологій на зростання дітей — безперечно, заслуговує на окреме обговорення.
У чому проблема з цим повідомленням? У ньому згадують лише про виховну функцію матері дитини, фактично оминаючи тата. Це ретрансляція уявлень про те, що турбота про дитину — це завдання тільки для мами. Ще й на ресурсі, який читають вчителі та батьки!
Звісно, є чимало сімей, у яких матерям комфортно більшість часу присвячувати вихованню дітей, проте є сім’ї, в яких навпаки — головну роль беруть на себе тати. А дедалі частіше трапляються сім’ї, в яких обов’язки з виховання дітей діляться порівну. Але всі ці інші моделі — виключені в цьому повідомленні», — каже Інна Совсун.
Стереотип та узагальнення
Віцеголова Ради ГО «EdCamp Україна», радниця міністра освіти й науки України (2016 – 2020 роки) Олена Масалітіна в коментарі «Повазі» виокремила дві проблеми в пості «Освіта.ua».
Перша перегукується з тим, що зазначила Інна Совсун.
«Бачимо безпідставне покладання припущеної вини на жінок. А також закріплення та ретрансляцію застарілого шкідливого стереотипу про те, що виховання й розвиток дитини — нібито справа тільки матерів», — каже Олена Масалітіна.
За її словами, все більше світових досліджень свідчать, що на
розвиток дитини, в тому числі емоційний, впливають взаємини як із мамою, так і з татом. А також із іншими дорослими, які опікуються дитиною (наприклад, дідусі, бабусі, інші старші родичі).
«До того ж, відсутність емоційного контакту з батьком, особливо якщо він мешкає разом з дитиною, – це не умовний «нуль» чи «нейтральність», а це також вплив, тільки негативний
(більше можна почитати, наприклад, у статті Тамари Береговської «Татівський інстинкт або феномен залученого татівства», журнал «Я»), — каже експертка.
Таке формулювання дивне також із огляду на державну політику України у сфері сім’ї, рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та освіти, додає Олена Масалітіна. Вона наводить приклад змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей
матері та батька на догляд за дитиною. А також парнерство Біарриц та антидискримінаційну експертизу підручників.
«Варто б орієнтуватися на матеріали, які щодо розвитку дітей використовують поняття «дорослі», «батьки», не редукуючи сім’ю виключно до матері», — вважає експертка.
А другою проблемою посту Олена Масалітіна називає безпідставні й бездоказові узагальнення, довільні припущення та причинно-наслідкові зв’язки. За її словами, застосовуючи критичне мислення, подібні формулювання складно сприймати як серйозну інформацію та якось коментувати.
Нагадаємо, стереотип про обов’язкову більшу роль матері у вихованні, перекладання відповідальності за дитину на матір проявляється на усіх рівнях.
Наприклад, «Повага» писала про те, що у травні 2021 року у Києві поліціянти склали адмінпротокол щодо матері через «невиконання обов’язків із виховання дитини», бо вона лишила дітей із батьком
Читайте також: А тато — прикраса інтер’єру?
