• Home
  • Колонки
  • Жінки відпускають волосся, щоб економити на шапках
Колонки

Жінки відпускають волосся, щоб економити на шапках

🔸Чоловіки полігамні! Жінки обирають кращого альфа-самця, бо природою закладено! Чоловіки не можуть контролювати себе! Для жінки головне – уміти смачно готувати!

Коли я чую щось таке, часто подумки продовжую цей алогічний ряд фантастичних тверджень:

🔹 Жінки відпускають волосся, щоб економити на шапках.

🔹 Котів удома тримають про запас: раптом їжа закінчиться.

🔹 Чоловіки сильніші, бо вони носять синій колір. А ‘синій’ і ‘сильний’ – схожі слова.

🔹 Жінки люблять солодке, бо вони з дитинства носять рожевий. А рожевий – це колір зефірок!

🔹 Жінки люблять цілуватися, бо фарбують губи. Коли в тебе масні губи – їх весь час хочеться об когось витерти.

🔹 Чоловіки бояться виходити заміж, бо читали вірш Бродського. І з тих пір взагалі бояться виходити з кімнати, не те що заміж.

🔹 У жінок довгі ноги, бо вони люблять солодке. А солодке зазвичай росте високо.

🔹 Деякі люди люблять дітей, бо не всі люди люблять котів. А когось тримати про запас треба.

🔹 Чоловіки більше заробляють, бо вони сильніші: начальники їх бояться й відкуповуються.

Додавайте свої варіанти. Впевнена, вони у вас є!

Цей список можна продовжувати, це навіть весело. А тепер уявіть: відзавтра ми зробимо цей список офіційною гіпотезою та почнемо часто й переконливо повторювати на перший погляд абсурдні твердження. Як гадаєте, як швидко люди почнуть сприймати кожне з них на віру? А якщо пригадати, що немовлят на вулицях досі розрізняють за кольором одягу?

Крейдове коло умовностей щільне і звичне. Лише за його межами людину починають сприймати за її індивідуальним малюнком якостей і вподобань.

Більше того, сьогодні кожен має право створити своє власне уявлення про справжність, у якому може не знайтися місця ані для рожевого, ані для блакитного кольорів.

Честь, гідність, упевненість, надійність, доброзичливість, кмітливість, вірність – схоже, у жодної з цих рис немає статі. Хто більш вірний: жінка чи чоловік? А яка з жінок? А чоловіки якого віку? А жінки якої країни? А чоловіки якого віросповідання? А жінки з якою групою крові? А заміжні чи неодружені? А працюючі чи домогосподарі? А з дітьми чи без?

Кожне узагальнення при пильнішому погляді миттєво розпадається на складові, які майже неможливо адекватно узагальнити “як було”. Це як з Нео: побачивши справжній світ, повернутися в полон ілюзії вже не вийде.

Якщо ти один раз усвідомиш, що кожна людина унікальна, а всі якості і схильності – це поле свободи вибору, у яке кожен заходить із кошиком різної форми й розміру, продовжувати узагальнювати “всіх чоловіків” відносно “всіх жінок” уже не вийде. Це все. Так, це справді кінець.

Наступний крок виводить за межі безпечного крейдяного кола звичних стереотипів у великий світ. А далі – тільки пізнання себе та Іншого, Іншої, зрештою. З усіма особливостями, схильностями, з унікальним відбитком характеру, який змінюється чи не щодня.

Сьогодні я люблю солодке, завтра захочу гострого. Разом зі смаком доведеться змінити цілий стереотип. Сьогодні я люблю спідниці, завтра стане холодно, і я одягну джинси.

Як швидко блакитний одяг перетворить мене на чоловіка? А якщо я почну добре заробляти й забивати цвях?

Сьогодні я в захваті від роботи, завтра захочу присвятити себе родині. Ось ще крок за межі кола. Чи стану я менш справжньою? Чи перестану бути жінкою?

Запитайте мене завтра, перевіримо.

Вероніка Новікова

Схожі записи

Перетворення

admin

Чим рух за права людини корисний для сучасної Церкви?

admin

«НЕМАЄ НА ЩО ОКО ПОКЛАСТИ», або Про суб’єктність жінок у політиці

Подгорна Вікторія

Залишити коментар