• Home
  • Колонки
  • Жінки відпускають волосся, щоб економити на шапках
Колонки

Жінки відпускають волосся, щоб економити на шапках

🔸Чоловіки полігамні! Жінки обирають кращого альфа-самця, бо природою закладено! Чоловіки не можуть контролювати себе! Для жінки головне – уміти смачно готувати!

Коли я чую щось таке, часто подумки продовжую цей алогічний ряд фантастичних тверджень:

🔹 Жінки відпускають волосся, щоб економити на шапках.

🔹 Котів удома тримають про запас: раптом їжа закінчиться.

🔹 Чоловіки сильніші, бо вони носять синій колір. А ‘синій’ і ‘сильний’ – схожі слова.

🔹 Жінки люблять солодке, бо вони з дитинства носять рожевий. А рожевий – це колір зефірок!

🔹 Жінки люблять цілуватися, бо фарбують губи. Коли в тебе масні губи – їх весь час хочеться об когось витерти.

🔹 Чоловіки бояться виходити заміж, бо читали вірш Бродського. І з тих пір взагалі бояться виходити з кімнати, не те що заміж.

🔹 У жінок довгі ноги, бо вони люблять солодке. А солодке зазвичай росте високо.

🔹 Деякі люди люблять дітей, бо не всі люди люблять котів. А когось тримати про запас треба.

🔹 Чоловіки більше заробляють, бо вони сильніші: начальники їх бояться й відкуповуються.

Додавайте свої варіанти. Впевнена, вони у вас є!

Цей список можна продовжувати, це навіть весело. А тепер уявіть: відзавтра ми зробимо цей список офіційною гіпотезою та почнемо часто й переконливо повторювати на перший погляд абсурдні твердження. Як гадаєте, як швидко люди почнуть сприймати кожне з них на віру? А якщо пригадати, що немовлят на вулицях досі розрізняють за кольором одягу?

Крейдове коло умовностей щільне і звичне. Лише за його межами людину починають сприймати за її індивідуальним малюнком якостей і вподобань.

Більше того, сьогодні кожен має право створити своє власне уявлення про справжність, у якому може не знайтися місця ані для рожевого, ані для блакитного кольорів.

Честь, гідність, упевненість, надійність, доброзичливість, кмітливість, вірність – схоже, у жодної з цих рис немає статі. Хто більш вірний: жінка чи чоловік? А яка з жінок? А чоловіки якого віку? А жінки якої країни? А чоловіки якого віросповідання? А жінки з якою групою крові? А заміжні чи неодружені? А працюючі чи домогосподарі? А з дітьми чи без?

Кожне узагальнення при пильнішому погляді миттєво розпадається на складові, які майже неможливо адекватно узагальнити “як було”. Це як з Нео: побачивши справжній світ, повернутися в полон ілюзії вже не вийде.

Якщо ти один раз усвідомиш, що кожна людина унікальна, а всі якості і схильності – це поле свободи вибору, у яке кожен заходить із кошиком різної форми й розміру, продовжувати узагальнювати “всіх чоловіків” відносно “всіх жінок” уже не вийде. Це все. Так, це справді кінець.

Наступний крок виводить за межі безпечного крейдяного кола звичних стереотипів у великий світ. А далі – тільки пізнання себе та Іншого, Іншої, зрештою. З усіма особливостями, схильностями, з унікальним відбитком характеру, який змінюється чи не щодня.

Сьогодні я люблю солодке, завтра захочу гострого. Разом зі смаком доведеться змінити цілий стереотип. Сьогодні я люблю спідниці, завтра стане холодно, і я одягну джинси.

Як швидко блакитний одяг перетворить мене на чоловіка? А якщо я почну добре заробляти й забивати цвях?

Сьогодні я в захваті від роботи, завтра захочу присвятити себе родині. Ось ще крок за межі кола. Чи стану я менш справжньою? Чи перестану бути жінкою?

Запитайте мене завтра, перевіримо.

Вероніка Новікова

Схожі записи

Повернення публічного сексизму або як «убити» словами

Марценюк Тамара

We all should be feminist. Особливо в селі

admin

Давай знайомитись, ти така гарна!

Чубук Ксенія

Залишити коментар