Наскільки доступний владний ресурс для полтавок та чи зберігається дискримінація жінок у владі.
– Коли говоримо про те, хто має відстоювати гендерну рівність у суспільстві загалом, то розуміємо, що це мають бути люди, яких ми обираємо до місцевих, районних та обласних рад. У багатьох є сподівання, що саме депутати й депутатки мають стати провідниками гендерної рівності, зокрема й закладаючи фінансування на реалізацію цих ідей, – зазначає Альона Гончаренко, директорка ГО «Полтавська платформа» під час публічної дискусії в полтавському обласному центрі зайнятості, де обговорювали впровадження гендерної політики на Полтавщині, а також присутність та видимість жінок у політиці.
Пані Альона презентувала на заході аналітику «Жінки у владі Полтави та Полтавської області».
Дослідження демонструє, наскільки доступний владний ресурс для полтавок. Окрім того, показує, чи мають можливість чинні депутатки впливати на процес ухвалення рішень у міській та обласній радах.
На Полтавщині мешкає 54% жінок та 46% чоловіків. Усього це 1,4 мільйона осіб.
Попри те, що за кількісним показником жінок більше, у Полтавській обласній раді нинішнього скликання з 84 депутатів лише 10% – жінки. У Полтавській міській раді з 42 народних обранців жінок – 14%.
– Дуже цікаво, що в Полтавській міській раді минулого скликання було аж 32% жінок. Здавалося б, ситуація покращується, більше жінок бере участь у політичних проектах. Але якщо розглянемо контекст минулого скликання міської ради, то це була майже моновлада колишнього міського голови та його партії «Совість України». Олександр Мамай (до слова, відомий неодноразовими сексистськими висловлюваннями) завів у своїй партії чимало жінок. Але ми розуміємо, що це була номінальна влада. Ці жінки не пропонували якихось рішень, не були ініціаторками суттєвих змін, а виконували лише роль піднятої руки, і жодної опозиційності тоді в раді не було, – резюмує директорка ГО «Полтавська платформа».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більше 60% українців/ок виступають за більший баланс чоловіків і жінок у політиці
Якщо ж говорити про нинішню Полтавську обласну раду, то, порівняно з попереднім скликанням, процентне співвідношення чоловіків та жінок у ній не змінилося.
Хоча раніше в облраді працювали 120 депутатів, а зараз – 84, у раду попереднього скликання обрали 12 жінок, а нині – лише 9.
Окрім того, пані Альона звернула увагу присутніх на те, що в Полтавській міській раді жодна жінка не очолює комісії:
– Тобто, знову ж таки, будучи обраними, жінки мають номінальну владу й не впливають на процес прийняття рішень. Жодну з шести комісій у міській раді жінки не очолюють.
У практично найвпливовішій комісії міської ради, бюджетній, лише одна жінка – Олена Чірікова-Зоріна, яка виконує обов’язки секретарки.
У міськвиконкомі зараз дві жінки – заступниці міського голови, решта – чоловіки.
Проаналізувала Альона Гончаренко й комісії Полтавської обласної ради.
Провідні для Полтавщини – аграрна та нафтогазова галузі. І нам просто здогадатися, що жінок у комісіях із питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр та з питань аграрної політики та земельних відносин немає.
Із цього випливає, що право жінок бути обраними реалізували, але рівень їхнього впливу на ухвалення рішень дуже низький.
– Бюджетна комісія обласної ради складається з 15 осіб. І єдина жінка там – заступниця голови комісії, скандально відома депутатка Ірина Степаненко. Попри те, що вона жінка, за нею стоїть група підприємств «Альфа-Капітал», які замішані в корупційних справах, – говорить Альона Гончаренко.
Жінкам у Полтавській обласній раді залишили «не такі важливі» комісії – з питань регламенту, депутатської діяльності, інформаційної сфери, зв’язків із громадськістю та дотримання прав учасників АТО (очолює Інна Авраменко) і з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення (голова – Людмила Овчаренко).
– Якщо порівняти комісії ПЕК та аграрну, з охорони здоров’я та регламентну, то стає зрозуміло, що саме здебільшого дістається жінкам. У пріоритетних галузях, де є розподіл бюджетних коштів і де чоловіки хочуть отримати максимальний вплив, жінок дуже мало.
– Коли ми аналізуємо процес ухвалення рішень і місце жінки в ньому, то бачимо, що жінки активні громадському житті й готові йти у владу. Соціологічні дослідження свідчать, що люди готові їх обирати. Щодо Верховної Ради, то є розвідки, які доводять, що ефективність жінок у парламенті вища й відвідуваність засідань краща. Тож жінки відповідальніші й ефективніші у статусі депутаток, – каже директорка ГО «Полтавська платформа».
За словами Альони Гончаренко, чи не головна проблема в тому, що більшість політикинь говорить, буцім немає жодної дискримінації чи перепон для участі жінок у політиці.
– Дуже шкода, що в Полтаві немає публічних осіб, які мають депутатський статус і могли б відкрито говорити, що ця проблема існує. Тобто бракує так званої адвокатки з цього питання на регіональному рівні, яка б узяла на себе таку роль, – каже громадська активістка.
Від Полтавщини до Верховної Ради цього скликання пройшло дві жінки – Анастасія Ляшенко з Лубен та полтавка Марина Бардіна, голова підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики.
– Але, враховуючи політику Президента та його партії, ми бачимо, що гендерні питання зараз відійшли на другий план та не є пріоритетними, – резюмує Альона Гончаренко.
Наталка Сіробаб
