• Home
  • Колонки
  • Чоловічі привілеї та чому жінкам платять менше
Колонки Статтi

Чоловічі привілеї та чому жінкам платять менше

Микола Ябченко

Колись у дитинстві, у дивні 90-ті, у нас був город, нарізаний на місці відпрацьованого кар’єру за межами міста. І там стояла величезна бочка з водою для поливу. І якось вона з одного боку просіла. Батько почав думати, як же її підняти, щоб щось підкласти і таким чином вирівняти. Бочка була велика – і тому без підйомного крана завдання видавалося нереальним. І тут з’явився малий я з пропозицією вирівняти не шляхом піднімання частини, яка просіла, а шляхом підкопу тієї сторони, яка була тепер вище.

Мій геніальний задум спрацював, але тієї миті я не знав, що це не моє ноу-хау, адже такий самий підхід застосовують у всьому світі до зарплат жінок.

Але давайте по черзі.

Не на кожному робочому місці прийнято озвучувати свої зарплати, тому ми частіше знаємо, що «айтішнікам платять більше, ніж учителям», але рідко знаємо про різницю зарплат усередині галузі, компанії чи навіть відділу.

А різниця є і вона залежить… від статі.

Так, я маю на увазі, що жінкам і чоловікам платять різні зарплати за однакову роботу. Так, саме за однакову роботу. Зараз ідеться не про цілі «жіночі» малооплачувані галузі, на кшталт освіти, а про посади, на яких представлені і чоловіки, і жінки, але жінкам платять менше.

Існують дослідження та індекси (найбільш відомий Індекс гендерного розриву), які заміряють саме різницю в оплаті за ту саму роботу. В Україні цей розрив закритий на 69% і ми посідаємо 55 місце в світі. Щоправда, ця проблема типова не лише для України, бо та ж таки Швеція, на яку прийнято рівнятися в питаннях рівності, закрила розрив в оплаті за однакову роботу на 69.4% і посідає не набагато вище 50 місце. А Ісландія, яка очолює рейтинг, закрила розрив на 84.6 % і важко сказати – це «аж на 84%» чи «лише на 84%».

Чому так сталося?

Запитання хороше, є багато варіантів відповіді. Моя особиста думка – патріархальні стереотипи в більшості суспільств. І один із найголовніших – чоловік має бути годувальником. Чоловік має заробляти більше за жінку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тебе все одно ніхто не чекає

Тут можна згадати Гошу з радянського фільму «Москва слезам не верит» або глянути значення слова breadwinner у Кембриджському словнику, де наведений приклад вживання цього слова: «Часто очікується, що чоловіки будуть годувальниками сім’ї». Так, навіть Кембриджський словник вибрав найпоширеніший контекст вживання цього слова.

І тут я повертаюся до історії, яку навів на початку – щоб чоловік заробляв більше за жінку, достатньо жінці платити менше. Так просто, правда?

Які наслідки нерівності оплати праці?

На мою, знову ж таки, особисту думку, коли жінка приносить менше грошей, це ставить чоловіка в панівну позицію, а жінку вимушує шукати, як компенсувати «недонесені» в сімейний бюджет кошти. І в результаті «жінки присвячують у 3 рази більше часу на неоплачувану доглядову працю порівняно з чоловіками: 4 години та 25 хвилин на день, порівняно з 1 годиною та 23 хвилинами на день серед чоловіків». Про це докладно у статті «Cидіти вдома». Що таке піклувальна праця?» пише  Олена Стрельник.

Тобто чоловік приходить із роботи, умовно кидає зарплату на стіл і демонстративно йде відпочивати. На підсвідомому рівні може здаватися – більше заробив, отже, більше працював – дужче втомився. А жінка готує, пере, прасує, прибирає, перевіряє з дітьми домашнє завдання й робить багато чого, що можна навіть виміряти у грошовому еквіваленті.

Чому не можна по-різному виховувати хлопців і дівчат та до чого може призвести гендерно зумовлене розділення? Від рівності жінок та чоловіків виграють усі. Більше за посиланням 

Відео розроблене Національним Демократичним Інститутом у співпраці з Повагою та агенцією Veedoo 

Насправді, може бути зовсім інакше, адже, як ми згадували вище, навіть за однакову роботу жінки отримують десь на чверть меншу зарплату.

А ще це означає, що коли народжується дитина, у відпустку по догляду йде саме жінка. І не лише через грудне вигодовування, а й тому, що завжди відмовляються від меншої зарплати. Хоча за законами України в таку відпустку може йти і тато.

Поки що менша зарплата в Україні означає меншу пенсію. А якщо додати, що за різними даними, середня тривалість життя чоловіків на 10 років менша за тривалість життя жінок, то неважко порахувати, що саме жінки живуть [відносно] довго, але не щасливо, бо отримують мізерну пенсію.

Більше того, середня тривалість життя на рівні 63 років не означає, що чоловіки масово помирають у такому віці. Це середній показник між тим, хто помер від інсульту у 50, і тим, хто помер від раку легенів у 75. А отже, жінка може овдовіти у 50 і «чарівна» патріархальна мантра «тебе забезпечуватиме чоловік» раптом більше не працюватиме.

Здоровий глузд

Чесно кажучи, мене ніколи не тішило те, що моїй дружині платили менше. Я вважаю її не менш фаховою, ніж я сам, і тому мене відверто було прикро, що вона отримує так мало, знаючи при цьому, що існують зовсім інші зарплати. Більше того, якби вона отримувала стільки ж, скільки я, то наш спільний сімейний бюджет був би значно більшим і ми могли б собі більше дозволити.

Незалежно від того, скільки заробляє чоловік, завжди є потенціал, щоб сімейний бюджет став більшим просто за рахунок порядності на ринку праці та справедливості зарплат.

До того ж, у наші буремні часи диверсифікація прибутків – логічний крок.

Давно відома порада розкладати яйця в різні кошики. Так само як не радять тримати депозити в одному банку чи не зберігати заощаджень в одній валюті.

Я бачив приклади, коли успішний вчора бізнесмен працював у таксі на власному взятому в кредит «ягуарі», якого навіть не міг продати, бо ще не виплатив за нього кредит. Так само зараз, у період карантину, чимало бізнесів зазнали жорсткої кризи, і наявність у сім’ї декількох джерел прибутку може гарантувати, що навіть якщо один із подружжя залишиться без роботи, то другий/друга досі ще матиме роботу, яка дозволить протриматися певний час.

Підсумки

На мою думку, наявність розриву в оплаті праці на користь чоловіків дає нам певні привілеї й «підстави» уникати деяких домашніх обов’язків, на кшталт прибирання, приготування їжі чи виховання дітей.

Водночас це ставить під загрозу хоч і не ego чоловіка, але економічну безпеку сім’ї та не дає дітям достатнього досвіду спілкування з татом.

Тому це те золото, яке в давній легенді згодом перетворилося на черепки.

І наостанок хочу згадати кампанію Фонду народонаселення ООН, яка видається мені надзвичайно влучною – «Щастя у чотири руки». Вона пояснює, що багато речей потрібно робити разом. Разом заробляти, виховувати і піклуватися. А не шукати можливості взяти верх над кимось, кого ти, можливо, навіть любиш.

Микола Ябченко

Схожі записи

FemSolution – феміністична платформа в Могилянці

admin

НДІ оголошує про відкриття вакансії інтерна/-ки для програми Жінки-лідерки

admin

Світовий бестселер про жіноче лідерство з’явився в українському перекладі

admin

Залишити коментар