Повага
  • Головна
  • Статтi
  • «Жінка-хірург. А як мене заріже вночі?» або Як ректор Львівського медуніверситету вдався до сексизму
Статтi

«Жінка-хірург. А як мене заріже вночі?» або Як ректор Львівського медуніверситету вдався до сексизму

Ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Борис Зіменковський під час розподілу випускників на інтернатуру дозволив собі сексистські жарти і насміхався із прізвищ студенток.

Студентка Марія Грищук на своїй сторінці Facebook опублікувала допис із відеозаписами, де можна почути некоректні висловлювання Бориса Зіменковського про студентів.

Після чого у соціальних мережах виникло гучне обговорення щодо поведінки керівництва медичного університету.

На одному із відео студентка на прізвище Волкодав говорить, що залишає свій попередній вибір щодо розподілу і бажає потрапити в дитячу хірургію. На що Борис Зіменковський коментує: «Ох і фамілія.. З таким прізвищем і до дітей». Інша членкиня комісії відповідає: «Та вона заміж вийде!» Згодом ректор додає, що то він так жартує.

На іншому відео студентка підтверджує свій намір стати хірургинею. Після чого Борис Зіменковський каже: «Жінка, а хоче різати! Сумне. Я би такої знати не хотів». «А якби рибу фарширувала?», – питає ще одна членкиня комісії. «Та рибу! А якщо мене заріже вночі?», – відповідає ректор.

Університет підтвердив звання «абсолютно непотрібна установа»

Лікар-анестезіолог Іван Черненко відреагував на відео та зауважив, що такі університети абсолютно непотрібні.

«Сексизм, насмішки над прізвищами, тупі жарти і все найкраще, що тільки може демонструвати національний університет в намаганні підтвердити звання «абсолютно непотрібна установа».

Але маємо віддати належне, університет чесно демонструє студентам, що вони просто кріпаки, які не потребують поваги. Показує, що далі легше не буде. Бо вся українська медицина — це безперервний процес неповаги і мудацизму.

Тому насправді університет не хотів образити студентів і студенток, просто адміністрація намагалась бути максимально щирою та відвертою в демонстрації неповаги. Бо хто як не університет має готувати студентів до реального життя», — прокоментував Черненко.

Читайте також: «У вас є діти? Рекомендую завести»: мер Харкова вдався до сексизму

Марія Грищук також написала, що загалом процес розподілу був незрозумілим. Адміністрація університету невчасно повідомляла студентів про процедуру розподілу на інтернатуру і про кількість місць, не враховувала для складання рейтингу для розподілу результати об’єктивного структурованого клінічного іспиту та не надала регламенту процедури. А на питання студентів та студенток відповідати відмовилась. Зокрема, за словами Марії Грищук, декан медичного факультету №2 Олександр Надрага вимикав студентам мікрофон, коли вони хотіли поставити запитання про організацію розподілу.

«Хотілося б хоча б мінімальної поваги до випускників, які приймають важливе рішення щодо своєї майбутньої спеціалізації», додала Марія Грищук.

Борис Зіменковський очолює навчальний заклад із 1998 року. Останні вибори на цю посаду відбулися 26 вересня 2017 року.

«У медицині є більш жіночі професії. Наприклад, кому подобається жіночий бокс?»

У коментарі УП. Життя Борис Зіменковський прокоментував, що коментарі, то просто жарт. І говорив він це не назагал, а тихенько колежанці, яка сиділа поруч.

«Я нікому зі студентів нічого поганого не сказав. Я пожартував. Студенти моїх слів не чули. Коло мене сидів праворуч проректор і я тихенько їй говорив. Однак поряд був потужний мікрофон і вихопив», каже Борис Зіменковський.

Жарт про жінок, за словами Зіменковського, також був не для широкої аудиторії і студентів.

«Усе ж таки хірургія агресивна частина медицини. І не така проста. Я погоджуюся, що жінка може все, як і чоловік. Але на мою думку, у медицині є більш жіночі професії. Наприклад, кому подобається жіночий бокс? Утім, якщо хтось прийняв мої слова на свій рахунок, я вибачаюсь» зазначає ректор.

Схожі записи

У Полтавській облраді жінки складають лише 11%

«Слідство.Інфо» презентувало фільм про чоловіків, які пережили сексуальне насильство в окупації

Жінка – не одяг