Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Як Росія поширює гендерну дезінформацію про українських медійниць — дослідження
Статтi

Як Росія поширює гендерну дезінформацію про українських медійниць — дослідження

Громадська організація «Жінки в медіа» опублікувала дослідження «Недооцінена загроза: гендерна дезінформація щодо українських журналісток». Його провели з метою дослідити явище гендерної дезінформації в Україні, акцентуючи на специфічних загрозах, що постають перед українськими медійницями під час виконання журналістської роботи.

Авторки дослідження медіакспертка, голова громадської організації «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко й докторка філологічних наук, професорка Національної академії Служби безпеки України Лариса Компанцева. Дослідниці наголошують, що їхня публікація «одна з перших ґрунтовних спроб дослідити питання гендерної дезінформації, зокрема щодо українських журналісток, під час російської військової агресії в Україні».


Читайте також: «Гарем главкома». Як я стала головною ескортницею та пропагандисткою у Росії


«Через відсутність уваги до проблеми гендерної дезінформації як з боку держави, конкретних інституцій, почасти медіа, жінки, які піддаються інформаційним атакам, змушені сам на сам боротися із проблемою і її наслідками. У довгостроковій перспективі це може призвести до зниження рівня залученості жінок у суспільно-політичні процеси. 

Порушуючи важливі теми й виборюючи права інших, медійниці не завжди готові боротися за свої. Адже прецеденти публічного виявлення і відповідного реагування на саме гендерну дезінформацію — це поки що окремі кейси, а не систематичне реагування», ідеться в коментарі авторок дослідження.

Російські медіа транслюють, що фемінізм це тероризм

У межах дослідження, у період із 24 лютого 2022 року до серпня 2023 провели контент-аналіз інформаційного простору України й Росії (медіа, соціальні мережі, радіо, телебачення). Він показав наявність гендерної дезінформації щодо українських журналісток.

Загальний контекст інформаційного поля засвідчив, що в російському інформаційному просторі загострилося негативне ставлення до ідей фемінізму й гендерної рівності. Наприклад, російські медіа закріплюють асоціативний ряд: «фемінізм сексуальні збочення проукраїнські погляди (націоналізм) тероризм». 


Читайте також: Майже половина українських онлайн-медіа вдається до сексизму, лукізму та ейджизму — ІМІ


Тоді як в українському інфопросторі складаються асиметричні російським наративи: «Фемінізм — рух сильних жінок», «Історія українського фемінізму набагато давніша за традиції комунізму», «Гендерний підхід — рівність можливостей, загальнолюдські цінності».

Як Росія використовує стратегію гендерної дезінформації в Україні

Дослідження також показало, що:

  • Росія використовує стратегію гендерної дезінформації в Україні, щоб примусити журналісток мовчати й сформувати певне негативне уявлення про гендерну рівність і роль жінок у демократичних суспільствах.
  • Онлайн-насильство може набувати різних форм: доксинг, секторинг, тролінг, кіберсталкінг, погрози насильства й кібербулінг. А також деяких форм дезінформації й малінформації.
  • Фактично відсутні дані й дослідження явища гендерної дезінформації в Україні. Дослідниці припускають, що цю проблему помилково вважають несуттєвою.
  • Самостійними агентами поширення гендерної дезінформації є українські праворадикальні групи. Однак вони не роблять мейнстриму та не надто впливають на публічний дискурс, зазначають дослідниці. 

Авторки сподіваються, що дослідження «сприятиме видимості проблеми гендерної дезінформації й допоможе знайти шляхи її подолання». Вони також вважають, що їхні напрацювання можуть бути корисними під час складання програм допомоги й підтримки журналісткам в Україні.


Читайте також  на платформі «Жінки — це 50% успіху України»: Як російський агітпроп намагається дискредитувати українок — дослідження «Детектор медіа»


«Важливо на всіх рівнях (держава — поліція — редакція медіа — громадські організації) подбати про створення атмосфери й системи, у яких журналістки могли б розрізняти факти гендерної дезінформації та повідомляти про них, не боячись відсторонення від виконання майбутніх завдань, і бути впевненими, що зможуть отримати необхідну допомогу та підтримку», — наголосили авторки дослідження.

Схожі записи

Обійміть мене хоч хтось: манґа Наґати Кабі «Мій лесбійський досвід самотности»

Ганна Улюра

У команді Зеленського відповіли на флешмоб #Ятобінебренд

Розраховувати можна лише на себе: історії трьох переселенок

Євгенія Цебрій