Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Майже половина українських онлайн-медіа вдається до сексизму, лукізму та ейджизму — ІМІ
Статтi

Майже половина українських онлайн-медіа вдається до сексизму, лукізму та ейджизму — ІМІ

48% українських онлайн-медіа у своїх текстах вживають висловлювання, що розцінюються як сексизм та дискримінація за гендерною ознакою. Три місяці тому це можна було сказати про третину досліджених видань. Такими є результати вересневого моніторингу* Інституту масової в порівнянні з попереднім дослідженням.

Сексизм — це меседжі, новини, словосполучення та лексеми, які знецінюють і дискримінують осіб за гендерною ознакою.

Сексистські матеріали хоч і розміщуються в новинних стрічках медіа, але не мають нічого спільного з реальністю. Вони відбивають лише суб’єктивну думку автора (юридично це відповідальність медіа), що не має нічого спільного ані з героїнями текстів, ані з правдивим станом речей. Якщо придивитися до сексистських матеріалів у медіа, то можна чітко побачити, що більшість із них писалася за принципом: побачили в інстаграмі — допишемо своє.

Читайте також: Кім Кетролл знялась для грецького Vogue і розповіла про ейджизм і виклики жінок

Відомі жінки публікують фото у своїх персональних акаунтах у соцмережах. Жінки можуть бути в сукнях, у чадрі чи навіть оголені. Бо це їхнє тіло і їхній вибір, які фото публікувати. А ось уже медіа ліплять сексистські висновки до цих фото і публікують новини, «висмоктані з пальця». Водночас жінки навряд чи розраховують, що автори-сексисти еротизовано описуватимуть деталі їхніх тіл та вигадуватимуть різноманітні принизливі словосполучення.

Окрім цього, медіа, що публікують дискримінаційні новини, не лише принижують жінок, а ще й порушують професійні стандарти та етику журналістів. 

Тим часом експерти ІМІ фіксують:

  • 24 із 50 найпопулярніших українських онлайн-медіа залучають до своїх розділів «Новини» матеріали, що мають ознаки мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації  щодо жінок.
  • Найчастіше редакції засуджують жінок за їхні одяг, тіло та загалом зовнішній вигляд,
  • У рекламних матеріалах редакції зображують жінок стереотипно, а також просувають наративи про те, що роль жінки обмежується «господинею».

У другому кварталі 2023 року дослідники ІМІ фіксували, що близько третини українських медіа мають матеріали з ознаками дискримінаційних. Нині експерти взяли більшу вибірку медіа (50) і зафіксували, що майже половина (48%) медіа в моніторинговий період мали хоча б один такий  матеріал.

Лукізм, еротизація та дискримінація

Жінки щодня отримують на свою адресу чимало хейту, ненависті та виявів дискримінації через завищені очікування та стереотипні уявлення. Щоб бути жінкою, яку не засуджують, схоже, треба відповідати всім стереотипам і водночас залишатися невидимою. Втім, і тоді знайдуться причини, щоб стверджувати, що з нею щось не так. Частина ж українських онлайн-медіа цьому лише сприяє. 

Осуду через зовнішній вигляд зазвичай зазнають відомі жінки. Від цього потерпають не лише селебріті, а й перша леді України Олена Зеленська. Ясна річ, що дружину президента побоюються описувати сексуалізовано, втім у матеріалах однаково йдеться більше про одяг, взуття, зачіски та інші деталі образу, ніж про суть того, що жінка говорила.

Іншим відомим жінкам пощастило ще менше: медіа вже не так обережно, частіше з осудом, обговорюють їхній одяг, фантазують про їхні груди й прозорість суконь та шукають «конфузи».

У редакції ТСН наскільки все погано, що там змінюють лише першу частину заголовків та імена героїнь, а далі одноманітно фантазують щодо «хизування сексуальними сідницями».

Ейджизм та порушення етичних стандартів

Українські онлайн-медіа також вдаються до ейджизму. Лідером з порушення етичних стандартів став сайт ТСН, який засуджує відомих жінок за те, що вони одягаються в «одяг для молоді» й показують частини тіла.

Серед іншого медіа можуть засуджувати жінок навіть у тому, що партнер має залежність. Тобто не дорослий чоловік є відповідальним за себе і свої звички, а саме жінка. Наприклад, як це робить сайт «Факти».

Також редакція звинувачує жінку в тому, що її бізнес заважає партерові позбутися алкоголізму: «Дженніфер Лопес, схоже, заважає своєму чоловікові Бену Аффлеку одужати від алкоголізму, оскільки вона продовжує просувати свій алкогольний бренд Delola». Крім недолугого сексизму та гендерних стереотипів у цьому матеріалі також є порушення журналістських стандартів.

Сексистські поради 

Редакція «24 каналу» вирішила підготувати серію матеріалів із секс-порадами. Але проблема в тому, що ці поради дають лише жінкам. І більшість таких матеріалів містить знову-таки відверто сексистські твердження, оскільки спрямовані на те, щоб приносити задоволення чоловікові.

Також серед цих порад містяться відверто антинаукові твердження, що мають стереотипне підґрунтя. Наприклад, у матеріалі «Як відсутність сексу впливає на здоров’я жінки« авторка говорить, що жінки, які не займаються сексом, мають проблеми з вагою та шкірою, внаслідок чого у них швидше жирніє волосся на голові.

Читайте також: Гендерний баланс у медіа: лише 16% матеріалів містять коментарі експерток

У таких матеріалах посеред тексту розміщено рекламу презервативів, утім цікаво, чи поділяє рекламодавець відверто антинаукову маячню редакції?

Колекцію дурних порад поповнила і редакція «Главреда», яка породила матеріал з переліком того, як виявити недоглянуту дівчину. В редакції вважають:

«Якщо повз проходить красива дівчина, то на неї точно звернуть увагу. Однак якщо буде проходити та, хто за собою не слідкує, на неї або ніхто не подивиться, або подивиться осудливим поглядом. Щоб не ловити на собі дивні погляди, а навпаки, мати чудовий вигляд, ви завжди повинні пам’ятати про кілька правил». 

Тобто, за логікою редакції, жінка має доглядати за собою, лише щоб на неї звертали увагу, але не дивилися осудливими поглядами. Типово, що редакція не підготувала матеріалів про те, що треба зробити чоловікам, щоб привести себе до ладу.

Джинса, реклама та стереотипи

Як зафіксували аналітики ІМІ минулого кварталу, медіа підсилюють стереотипи про жінок за допомогою фотографій. Найчастіше світлини на сайтах працюють на стереотип про те, що жінка — це «господиня-берегиня» і саме вона повинна займатися домогосподарством: приготуванням, їжі пранням, прибиранням тощо.

Читайте також на платформі «Жінки – це 50% успіху України» Законопроєкти про сексизм: розбираємося що до чого

Нині виявлено приклади посилення інших стереотипів. Так, засоби від болю в горлі рекламують за допомогою зображення жінки, що працює на зміцнення уявлення про слабкість жінок, їхню схильність до хвороб та виключну відповідальність за ситуації, коли в родині хтось захворів.

В іншому випадку, використовуючи зображення жінки з дівчинкою, рекламують кухонне приладдя, що стверджує класичний стереотип про те, що жінка — це насамперед мама, яка мусить навчити свою доньку готувати, щоб вона виросла готовою повторити мамину долю господині.  

Чи треба нагадувати, що хворіють, готують та їдять усі гендери?

Ще один класичний стереотип у замовному матеріалі ювелірного бізнесу про те, що Золоті сережки: Улюблена прикраса жінок. Насправді жінок — мільярди, і кожна особлива, тому твердження «жінки люблять сережки» хибне. Водночас у моніторинговий період не зафіксовано матеріалів про те, які прикраси люблять чоловіки, але ж чоловіки також їх носять, зокрема сережки.

Куди звертатися, коли дратують сексизм, стереотипи та знецінення жінок у медіа?

Комісія з журналістської етики — орган саморегуляції журналістів та редакцій, який дозволяє обговорювати та пропонувати шляхи розв’язання конфліктних ситуацій, базуючись на Кодексі етики українського журналіста. 

Медіачек — ініціатива, яку організували ІМІ та «Детектор медіа». Скаргу можна залишити в електронній формі. Розгляд проводитиметься на предмет порушень законодавства, а також базових професійних стандартів журналістики та журналістської етики.

*Моніторинговий аналіз проводився з 31 серпня до 25 вересня  2023 року включно в 50 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: ТСН, «Українська правда», NV, Цензор.Нет, РБК-Україна, «24 канал», Liga.net, «Еспресо», «Гордон», «Фокус», «Кореспондент.net», УНІАН, Obozrevatel, «Главком», Gazeta.ua, «Апостроф», «Суспільне», Zahid.net, «Українські новини», Укрінформ, Newsyou.info, Delo.ua, «Главред», «Телеграф», «Новинарня», «Громадське», УНН, «Політека», LB.ua, «Слово і діло», Знай.UA, ZN.UA, «Хвиля», «Коментарі», «Інформатор», Інтерфакс-Україна, «КП в Україні», Новини.Live, «Вести», «Букви», «Рубрика», «Бабель», “Факти”, «Економічні новини», «Подробиці», Lenta UA, Depo.ua, «Страна», «Прямий» та «5 канал». 

Ілюстрація на головній — Ольга Перехрест, Куфер

Схожі записи

У Тернополі викладач вишу розповідав на парах про «жіночу логіку» і дівчат, які «провокують зґвалтування»

Відтепер у кадрових документах можна вживати фемінітиви

Сексизм у рекламі та в оголошеннях: як на це реагувати?