Повага
Image default
Статтi

Ти, звичайно, гарна дівчинка, але що ти можеш знати: політики про шлях України до гендерної рівності

Цьогоріч в український парламент зайшло понад 20% жінок, порівняно з 11,6% у попередній каденції. Попри значний “стрибок”— це 102 місце серед 192 країн за представництвом жінок у роботі парламенту. Про те, як нині представлені жінки в українській політиці, наскільки вони “впливові” та як змінити ситуацію — обговорювали під час однієї з дискусійних панелей на Третьому жіночому конгресі в Києві.

Сексизм та булінг: передумови та наслідки?

Нардепка VIII скликання Оксана Сироїд зауважує: звертати увагу на гендерну рівність варто ще в родинах і школах.

“Чи достатньо приділяється увага для того, щоб заохочувати дівчаток і хлопчиків, щоб вони сприймали себе з рівними бажаннями і можливостями. Це є фундамент, тому що якщо жінка, наприклад, від своєї родини знає, що в неї немає обмежень, то вона не буде боятися щось робити, а коли їй говоритимуть “Ти не можеш цього зробити, бо ти дівчинка” зрозуміло, що такі обмеження у неї з’являться”, — говорить Оксана Сироїд.

Політикиня також додає, що не раз стикалася з таким ставленням у Раді, коли обіймала посаду першої віцеспікерки, то чула у свій бік фрази на кшталт: “Ти, Оксанко, звичайно, гарна дівчинка, але що ти можеш знати?”.

“Уявіть собі, щоб Оксаночка таке сказала стосовно будь-якого чоловіка : “Петрику, та шо ти там можеш про це знати?”, — жартує Сироїд. На такий коментар у залі овації.

Колега нардепки Сироїд у парламенті попереднього скликання та обраниця вже нового Ірина Геращенко зазначає – боротися із стереотипами в політиці слід не тільки на рівні парламенту, а й на місцях.

“Результатом впливу стереотипів є те, що нині немає жодної жінки очільниці обласної державної адміністрації та майже немає жінок мерів”, — зауважує Геращенко.

Звернути уваги на представлення жінок слід також серед військового керівництва та в миротворчому процесі, бо їх там замало, додає Геращенко.

Жінки в політиці: кількість=якість?

Цього року Україна пережила третю революцію — електоральну, це змінило політичний ландшафт країни, – каже під час свого виступу Ірина Геращенко.

“Ми отримали 20% жінок у парламенті, але чи є там 20% жінок-політиків? Я особисто давно в політиці і була в політичній журналістиці до того, але я вперше не знаю усіх членів і членкинь уряду, боюся, що навіть члени правлячої партії не всіх знають. А політик – це професія, а не тільки стать (..) Мені подобається здорове оновлення влади, але у владі у нас багато нових людей, але мало політикинь. Мені дуже хотілось би, щоб там був баланс, але ще до того хотілось би, аби жінки, які прийшли у цю сферу, стали політиками ”, — говорить Геращенко.

За словами Геращенко , за кількісною характеристикою подекуди забувають про основний принцип міжфракційного об’єднання “ Рівні можливості” (співорганізаторів конгресу) — важлива не кількість, а вплив жінок на ухвалення рішень.
“ Я хочу і смію стверджувати, що в нинішній владній команді вплив жінок на ухвалення рішень значно зменшився”, — стверджує нардепка, аргументуючи це тим, що у Раді попереднього скликання жінок було більше у президії та серед очільниць профільних комітетів.

Натомість голова фракції “Голос” у парламенті Сергій Рахманін каже — жінки-політики, принаймні у їхній фракції, мають вплив та в деяких питаннях більш рішучі, ніж чоловіки.

50 на 50: як досягти рівності в Верховній Раді?

Серед учасників панелі часто звучить теза “Оскільки жінок серед населення України 54%, то і їхнє представництво у Раді в ідеалі має бути не менше половини”. Нині це трохи більше 20%. Для того, аби ця цифра росла — слід зробити гендерні квоти обов’язковими, говорить у коментарі Повазі у кулуарах Конгресу нардепка від “ЄС” Іванна Климпуш-Цинцадзе.

“Для того, щоби швидше вийти на рівне предствництво жінок і чоловіків такі тимчасові кроки як квоти і як відповідальність за їх недотримання для політпартій є важливими – і тому трохи турбує той факт, що пропозиції

президента України, з якими повернувся виборчий кодекс до парламенту, якраз не враховують цього компоненту. Будемо далі вести дискусію на рівні парламенту. Квотна історія для нас є тимчасовим, але потрібним заходом для того, щоб перейти на інший рівень представництва”, — говорить Климпуш-Цинцадзе.

Голова правлячої партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко каже: заборон чи обмежень у новій редакції Виборчого кодексу немає, проте є інший механізм. Він і контролюватиме дотримання політсилами гендерних квот.

“Там є можливість для ЦВК відмовляти у реєстрації при порушенні умов реєстрації, а це одна з умов. Тому фактично це є механізмом блокування та зняття з реєстрації партій, що не дотримуються цього списку” — говорить Корнієнко.

Крім того, за словами Корнієнка, проблема з представництвом жінок у політиці та на держслужбі більш помітна в регіонах та на керівних посадах.

“Ми готуємо деякі зміни до закону про місцеві вибори. Зокрема, хочемо виправити відсутність відповідальності за недотримання гендерних квот. (..) І думаємо також не тільки над обмеженням, а і над стимулюванням — на кшталт фінансування, як нині на рівні держави, така практика є у європейських країнах”, — анонсував Корнієнко.

Серед надважливих місій нового парламенту спікери конгресу називають також ратифікацію Стамбульської конвенції.

“Провалення” голосування за цей документ нардепка попереднього та нинішнього скликання Ірина Геращенко називає “помилкою” та додає — нині готова підтримати документ із “молодими та затятими”.

Анастасія Горпінченко

Схожі записи

Анна Власенко отримала нагороду за блог про жінок під час війни

Чи «шанують розмаїття» на українському Євробаченні?

Як медіа вдаються до сексизму та дискримінації — дослідження ІМІ