Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Цькування через зовнішність: суд відмовив Лесі Гасиджак у задоволенні позову
Статтi

Цькування через зовнішність: суд відмовив Лесі Гасиджак у задоволенні позову

Голосіївський районний суд Києва відмовив у здоволенні позову виконувачці обов’язків директорки Музею Голодомору Лесі Гасиджак. Ідеться про позов щодо захисті честі та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною та недостовірною та відшкодування шкоди, повідомляє громадська організація «ЮрФем».

Лесю Гасиджак у цій справі представляє адвокатка Оксана Гузь, також супроводжуютьадвокатки Марина Саєнко, Христина Кіт та Марта Змисла.

«Коментувати рішення поки зарано, ми чекаємо повний текст, щоб проаналізувати мотивувальну частину. Але вже готуємося до його оскарження в апеляційному суді», — зазначила Оксана Гузь.

Нагадаємо, що в жовтні минулого року Леся Гасиджак подала до суду позов про захист гідності та ділової репутації. Причиною позову стали коментарі юриста Клима Братківського. Він написав, що нібито Гасиджак не може бути керівницею Музею Голодомору, бо має невідповідну зовнішність.


Читайте також: Дискримінація на роботі: британка подала до суду й виграла справу


Відтоді адвокатки «ЮрФем: підтримки» працювали над стратегією у захисті порушених прав Лесі Гасиджак з урахуванням всіх проявів дискримінаційного ставлення. Восени минулого року адвокатки подали позов до суду, де зазначали, що коментарі Братківського привели до формування негативного образу про Гасиджак. А його закиди є не тільки утиском, а й «певною формою тривалого дискримінаційного переслідування».

Подібної судової практики в Україні поки немає

Юристки зазначають, що загалом такі справи досить складні, але важливі. Адже подібної судової практики, де розглядають дискримінацію, на жаль, в Україні поки немає.

«Тема дискримінації складна, але можлива до опанування та побудови загальноприйнятих правил і норм поведінки, які не будуть обмежувати людину за будь-якими ознаками та порушувати її права.

Тож дуже важливо формувати таку судову практику. Адже це важливий крок для зміцнення демократичного суспільства, в якому немає місця дискримінації й свобода слова має межі. Бо право однієї людини завершується там, де починається право іншої», —коментують у «ЮрФем».

  

Схожі записи

Уривок із книжки «Жінки та влада: маніфест» Мері Берд

Долаючи стереотипи: жіночі досвіди порятунку від війни

Роксолана Жаркова

Аліна Дунаєвська: Народжувати природно — ключовий запит жінок

Ірина Виртосу