Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Секспросвіта у школах: про свій досвід розповідає тьюторка Юлія Домбровська
Статтi

Секспросвіта у школах: про свій досвід розповідає тьюторка Юлія Домбровська

Юлія Домбровська
Юлія Домбровська

Малювати на шкільних дошках чоловічі статеві органи, долати стереотипи й задумуватися про своє здоров’я — так проходять лекції з секспросвіти в українських школах.

Ми поспілкувалися з соціологинею, тьюторкою громадської організації «Дівчата» Юлією Домбровською про важливість лекцій для підлітків і про те, як поступово змінюється сприйняття дітей, якщо говорити з ними як із дорослими.

Секспросвіта, соціологія й лекції

Юлія Домбровська — тьюторка з сексуальної просвіти. А також соціологиня, студентка Ph.D. програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Юлія розповідає, що 2022 року громадська організація «Дівчата» проводила масштабне дослідження «Жінки та стигма». Наукова керівниця Людмила Володимирівна Малес, професорка та соціологиня, була науковою консультанткою цього дослідження. Вона запропонувала Юлії також узяти участь:

«Оскільки тема моєї дисертаційної роботи суттєво стосується теми дослідження, я погодилася. Я досліджую сценарії сексуальності, соціокультурні чинники, які на це впливають. Тож проводила глибинні інтерв’ю з дівчатами, брала участь у маленькій частині написання звіту», — розповіла Юлія.


Читайте також: Не чекати слушного моменту: чому сексуальна освіта має бути базовою для підлітків і дорослих


Відтоді соціологиня підписалася на всі соцмережі громадської організації і стежила за роботою. Директорка Юлія Спориш також із факультету соціології й кандидатка соціологічних наук, тож цей факт ще більше утвердив бажання працювати з громадською організацією «Дівчата».

«Побачила, що є тендер на тренерів, лекторів із сексуальної просвіти. Я відчула, що це на 100% моє — я просто не маю іншого вибору й мушу подати резюме. Я досліджую сексуальність як соціологиня, тож мене це дуже цікавить. Подалася, пройшла дуже легку і приємну співбесіду. І за кілька днів отримала запрошення — ми раді вас вітати в команді», — ділиться емоціями Юлія.

В українських сім’ях табуюють тему фізіології, статевого здоров’я жінки

Юлія Домбровська зацікавилася темою секспросвіти ще раніше:

«2018 року я пішла на свої перші курси сексуальної освіти. І, в принципі, з того моменту з цієї теми не виходжу. Я розумію важливість та цінність, і ще в майбутньому планую отримати диплом — стати професійною сексологинею. Мені дуже цікаво, і я розумію свою силу в цій темі. Зараз здобуваю другу вищу освіту психолога, а далі — третя освіта».

Юлія планує викладати в університеті й не покидати ГО «Дівчата», адже це та організація, що розвиває особистість. Вона для Юлії вже стала сім’єю. Каже, тьютори постійно вчаться, удосконалюються. Із командою працює акушерка-гінекологиня як експертка — кожна з тьюторок може запитати всі незрозумілі для неї моменти чи проконсультуватися. Також, приєднавшись до проєкту, Юлія отримала доступ до величезної бази знань, яку опрацьовувала сама.

«Для нашої організації, для кожної членкині нашої команди дуже важливо, щоб була сталість цих проєктів секспросвіти. Щоб діти завжди мали нашу підтримку, щоб не відчували себе самотніми. Важливо постійно працювати над цим. Щоб наша діяльність  не зупинялась — а тільки розвивалася», — підсумовує Юлія.

Ознайомитися з дослідженням «Жінки і стигма» можна на сайті громадської організації.

«Це якраз про те, наскільки досі в українських сім’ях табуюють тему фізіології,  статевого здоров’я жінки. Наскільки нашу майбутню дорослу жінку досі виховують у патріархальному стилі. Ми опитували дівчат-підлітків, мам, учителів, то деякі дівчатка про самореалізацію навіть не думають», — каже Юлія.

Як усе відбувається?

Тьюторка працює відносно нещодавно, з 1 березня 2023 року, але вже встигла провести понад 200 лекцій. У лекторок, які їздять у відрядження, є координаторка, вона вносить у календар розклад занять:

«Наприклад, через тиждень я їду у Львівську область — на 3 чи 4 дні. Тож маю зідзвонитися зі всіма школами, обговорити особливості проведення заходу. Також ми маємо можливість самостійно вносити свої івенти у графік», — розповідає Юлія.

Тьюторка каже, що з координаторкою можна узгодити конкретну лекцію — наприклад, Юлія має знайомих із Вінницької області, які попросили приїхати до них. Цю подію вона вносить у календар і обговорює. Каже, вона сама з Вінницької області, тож приємно проводити заняття саме там — а зараз багато коледжів знайшли ГО «Дівчата» і сторінку самої Юлії, тож звернулися. Тьюторка проговорила всі деталі з координаторкою, і тепер вінницькі коледжі один за одним здобувають базову сексуальну просвіту.


Читайте також: Підлітковий утопізм: чого нас учить останній сезон серіалу «Сексуальне виховання»


Час, виділений на такі лекції, може різнитися:

«Ми розуміємо, що це навчальний процес і не всі мають можливість, наприклад, виділити цілий день на таке навчання. Я дуже люблю проводити лекції в молодіжних центрах, бо вони не обмежені в часі. Наприклад, це може бути вихідний день — і ми шість годин проводимо таку повноцінну лекцію-тренінг», — ділиться тьюторка.

Це дає змогу пройти всі теми — основи фізіології, особисті кордони, гендерно зумовлене насильство, як розпізнати насильство, як йому протидіяти. А також ейджизм  і сексизм. Це ті теми, що стосуються базової сексуальної освіти, каже Юлія. Для неї найкращий варіант, коли їх можна пройти за один день.

«Зазвичай, наприклад, в одній школі це може тривати два дні. Адже треба встигнути охопити всі вікові категорії — від 5 до 11 класу. Тож 5–6 клас можуть мати 2–3 уроки разом зі мною. Я намагаюся викласти максимум за ці два уроки», — розповідає Юлія.

Завоювати довіру

Тьюторка зізнається, що набагато приємніше проводити з однією аудиторією якнайбільше часу. За її відчуттями, для завоювання довіри треба хвилин 15. Юлія попереджає, що вона не вчителька й не прийшла перевіряти знання. Їй насамперед важлива точка зору школярів. Тьюторка розповідає про ГО «Дівчата» й додає, що їй як соціологині цікаво почути інтерпретацію того, про що буде спілкування:

«Тут варіантів три: одні діти просто завмирають і не дихають. Інші — червоніють, прикривають обличчя, соромляться трошки. А інші діти кажуть відверто — що це буде лекція про секс, сексуальну просвіту. Є запитання, яке мені ставлять практично на всіх лекціях: а чи буде практика? Це вони мене так випробовують, щоб зрозуміти, яка ж я. А я відповідаю: а поясни мені, а що ж це таке практика для тебе? Чого ти очікуєш? Так вони розуміють, що я абсолютно адекватно ставлюся, не соромлюся якихось запитань і показую всім своїм виглядом, що тема, про яку ми говоримо, абсолютно нормальна».

Тож Юлія розповідає школярам, що в європейських, американських школах діти чи не з дитячого садочка знають про свою фізіологію і про функції статевих органів. І оцих легенд про капусти і про лелек — немає.

«Тоді вони трошечки заспокоюються, напруга спадає. Я ще їх навчаю медитативного дихання. Кажу: як тільки ви відчуваєте себе незручно — глибокий вдих, видих, дихаємо, приємно себе відчуваємо», — розповідає Юлія про атмосферу на лекціях.

Немає правильних і неправильних запитань чи відповідей

У презентації прописано, що наприкінці можна ставити запитання, але Юлія наголошує, що для неї важливе інтерактивне спілкування:

«Кажу, що в будь-який момент, як тільки вам щось незрозуміло, ви відразу мене зупиняєте і ставите запитання. Яким би дивним воно вам не здавалося. Адже немає правильних і неправильних запитань чи відповідей. Є точка зору — і вона цінна. Це для мене аксіома. Тож приймаю всі ваші точки зору як цінні, всі ваші запитання теж. Буває, запитую в дітей: знаєте, яке найгірше запитання? Те, якого не поставили».

Лекції про сексуальну просвіту від ГО «Дівчата» 2022 року отримали гриф від Міністерства освіти та науки України. Тож це теж хороший аргумент у школах, каже Юлія. І діти, і вчителі з більшою довірою ставляться до цього:

«Я це пояснюю і п’ятикласникам. Кажу, а ви знаєте, що таке Міністерство освіти? Вони відповідають, що це дуже важлива структура. Я кажу: так, оце від Міністерства освіти наша організація має рекомендацію, що ми можемо вам зараз читати ці лекції. Це надає додаткову цінність, щоб діти не просто думали, що незрозуміла тьотя з якоїсь організації прийшла. Тож усе проговорюємо».

Діти добре реагують на заняття:

«Кожна лекція унікальна, хоч і має структуру. Адже я підлаштовуюся під аудиторію, під їхні запити та інтереси. Двох однакових лекцій у мене ще точно не було. Що дуже запам’яталося? Це був перший тиждень моєї роботи, заняття у 6 класі, ми розбирали основи жіночої фізіології. За першою партою сидів хлопчик із дуже зацікавленим поглядом і десь на середині лекції сказав: «Я вам обіцяю, я буду гінекологом», — ділиться Юлія.

Стереотипи і прокладки для однокласниць

Мета громадської організації «Дівчата» — спонукати дівчат свідомо будувати життєву стратегію з урахуванням фізіологічних можливостей і можливостей професійної реалізації. Та на заняттях є і хлопці. Юлія пояснює, що деякі заклади освіти дивуються цьому, але все просто: бо є мета долати стигму. Жіноче здоров’я в Україні дуже стигматизоване. Тож якщо дівчата чітко зрозуміють, що таке, наприклад, менструація і менструальний цикл, яка його фізіологічна природа — не якесь уявне очищення організму, буде чудово.

«Але все ще є багато прикрих ситуацій — однокласники сміються з дівчат, коли ті передають одна одній прокладки. Саме тому важливо, щоб хлопці слухали теж. Я розповідаю, що це дуже важливий процес. Що кожна жінка, ваша мама, я, однокласниця, сестра — всі знайомі дорослі жінки мають менструацію. Що є передменструальний синдром і дівчатам боляче. Хлопці це теж слухають, розуміють і сприймають. Навіть наприкінці лекції приходять до висновку, що якщо треба, то підуть в аптеку по прокладки для однокласниці», — ділиться Юлія.


Читайте також: Чого нас навчили «енциклопедії для дівчат»


Такі лекції проводять у 5–6 класах. Дуже цікаво за спостерігати за дівчатами і хлопцями, каже Юлія. Саме ці школярі й школярки ставлять найвідвертіші запитання особисто, підходять після лекцій, озвучують свій біль, свої переживання. Найчастіше розповідають Юлії, що дорослі — мама чи бабуся — не дозволяють сходити до гінеколога, бо це соромно, а раптом хтось побачить у лікарні:

«Такі історії просто жахливі — потім виходжу з цих шкіл і вже про себе рефлексую, розумію, наскільки наші лекції важливі. Навіть по зерниночці — хтось щось узяв. Українські сім’ї здебільшого поки ще дуже закриті, мало спілкуються. Але пояснювати дітям треба. Коли я запитую дівчат, що таке менструації, яких тільки відповідей не чую! Наприклад, що зі всіх органів зливається лишня кров і якось там через матку, через вагіну виходить».

Ще один важливий аспект — усі статеві органи на лекціях Юлія називає саме медичними термінами, без завуальованості. Каже, приємно здивована, що ніяких «пестиків і тичинок» від дітей і не чула.

«Я люблю працювати зі всіма нашими віковими категоріями. У мене є вже один рік викладацької практики в університеті — тож я впевнено почувалася з дорослими.

Коли в мене вперше був п’ятий клас, я досі пам’ятаю — це величезний стрес. Зараз я вже адаптувалася і зрозуміла, що на лекціях зі всіма нашими віковими категоріями я відпочиваю. Взагалі, моя діяльність у ГО «Дівчата» — це відпочинок. До того ж ці лекції дають величезну користь», — каже Юлія.

Комплексна секспросвіта

Після категорії 5–6 класів є ще 7–8 та 9–11. У старших класах Юлія розповідає про жіночу та чоловічу фізіологію і обов’язково про контрацепцію. Також можуть устигнути розглянути й гендерно зумовлене насильство, ейджизм, сексизм.

«Їм важливо почути про те, як підготувати себе до статевого життя. У мене є на презентації мій улюблений слайд про перший статевий акт. Проговорюємо шість пунктів детально — про чітку однозначну згоду, атмосферу, безпеку, презервативи тощо.  Якщо про контрацепцію — то не тільки як використати презерватив, а і як його зберігати, скільки часу можна використовувати, як зняти. Бачу, що слухачі навіть у шоці від усвідомлення всіх нюансів, але в позитивному ключі, бо відчувають відповідальність перед своїм здоров’ям», — розповідає Юлія.

ГО «Дівчата» не зупиняються тільки на рекомендації від МОН. Юлія каже, зараз вони займаються ще й адвокацією на рівні Міністерства освіти та науки про впровадження

комплексної сексуальної просвіти. Вчителі кажуть, що дуже чекають таких уроків у школах.

Юлія Домбровська
Юлія Домбровська

Під час повномасштабного вторгнення діти почали більше цікавитися безпекою

Юлія каже, було таке, що двічі приїжджала в одну школу й зустрічала тих дітей, які вже слухали її лекції і прийшли на наступну. І пам’ятали всі приклади, дуже активно обговорювали.

«Зазвичай найбільший резонанс викликають одні з перших слайдів — у дітей шок на обличчі від неочікуваності, що в школах можуть показати картинки жіночих і чоловічих статевих органів. Ми навіть малюємо статеві органи. Я запитую, хто хоче вийти до мене, даю легалізовану можливість намалювати чоловічі статеві органи на шкільній дошці. То їм дуже подобається це», — розповідає Юлія.


Читайте також: «Товари, яких не існує»: як в Україні привертають увагу до теми сексуального насильства


Навантаження в Юлії може бути різне — від щоденних лекцій до одного зайнятого дня, але це рідкість. Влітку діяльність не припиняється — читає лекції в коледжах, у таборах, у молодіжних центрах. Юлія проводить заняття для дітей та підлітків:

«Та все більше й більше хочуть долучатися вчителі. У мене було відрядження у Вінницькій області, у найвіддаленішій громаді. Там було приблизно 9 учителів на моїй лекції. Зазвичай 1–2, якщо діти непосидючі, а тут я дивлюся — вчителі приходять і приходять, із величезним інтересом слухають. Я радію, що навіть у таких віддалених районах, у маленьких школах учителі дуже відкриті, вони кажуть: Ми дуже раді, що ви приїхали, нашим дітям ви дуже потрібні».

Під час повномасштабного вторгнення діти почали більше цікавитися безпекою, каже Юлія. Сама вона прийшла у проєкт 2023 року, але колеги ділилися спостереженнями. Теми особистих кордонів, гендерно зумовленого насильства стали ще актуальнішими.

Щоб запросити тьюторку у свою школу, пишіть на пошту [email protected]

Леся Богдан

Схожі записи

«Літня жінка»: чиновник у Бердянську отримав зауваження за ейджизм

Міста щасливих людей: що таке гендерночутливе містобудування

Атака на цінності. Гендерна проблематика, дезінформація і роль Росії у цих процесах