Повага
Колонки

Секс і фемінізм

Секс і фемінізм? Як думаєте, який між ними зв’язок? Крім фраз, які чула, певно, кожна феміністка: «це в тебе просто мужика нормального не було, «твій фемінізм до першого нормального мужика» чи «феміністки просто недот*ахані» (хотіла спочатку якийсь лайтовіший варіант цієї фрази, але навіщо прикрашати реальність – говорять же саме такими словами).

Як феміністка, у якої був «нормальний» мужик (недот*аху навіть не коментую), скажу, що фемінізм не заважає сексу, а навіть дуже навпаки. І про це, власне, сьогоднішній текст. Дисклеймер: буде про гетеросексуальний секс, бо тут я пишу про свій досвід, а він у мене такий.

Як патріархальні установки отруюють життя

Трохи бекґраунду: я виросла в невеликому  містечку біля Львова й була дуже набожною десь до другого курсу універу. Як на мене, з цих двох фактів уже можна здогадатися про моє інформаційне поле й установки про секс, які я з нього отримала. Якщо ви подумали про класичні патріархальні установки, то правильно подумали. «Сексу хочуть  чоловіки, жінки не можуть хотіти сексу», «для жінок секс не важливий», «жінка, у якої багато сексуальних партнерів, – «доступна» або «повія», «ініціативу мають проявляти чоловіки», «секс тільки після шлюбу» (релігійна класика) тощо. Чи варто казати, що це мені отруїло достатню кількість років, які я могла насолоджуватися сексуальним життям? Натомість було багато сорому за свої бажання чи дії (якщо я таки щось із тими бажаннями робила. А потім секс, від якого я не отримувала задоволення, але продовжувала займатися ним, подумуючи, що, може, я фригідна. Навіть не знаю, як із цим прекрасним набором мені пощастило не влипнути в якісь токсичні стосунки.

Я досі всюди бачу-чую ці установки, бо вони нікуди не поділися, просто змінилося моє ставлення до них і їм знайшлася  альтернатива. А спонсор цієї альтернативи, як можна вже було здогадатися, – фемінізм. Тут, певно, треба сказати, що це не сталося в одну мить, мій секс чарівним способом не змінився, коли я назвала себе феміністкою. Це більше про процес, і якась частина цього процесу досі триває. Але зміни й покращення разючі.

То що ж конкретно змінилося, як фемінізм покращив моє сексуальне життя? 

Для мене фемінізм великою мірою – це про критичне переосмислення. Якось здалека я заходжу, але зараз поясню. Враження, наче тобі не просто дали інструмент, а супер ергономічний інструмент. Наче це не просто оптика, а оптика, яка ідеально резонує з твоїм досвідом. Пазл почав складатися у значно чіткішу для мене  картинку.

Ти приміряєш це до різних сфер свого життя й переглядаєш своє ставлення до речей, які раніше сприймалися за замовчуванням. І виявляється, що можна по-іншому. Причому, це феміністичне «по-іншому» в 100 разів краще. І це ніби просвітлення.

Спочатку це може бути про сприйняття себе. Дуже часто з цього все й починається. Також про навчання й робоу, взаємодію й стосунки з іншими. Наприклад, до фемінізму я була дуже мізогінна, але я й слова такого не знала – «мізогінія», і мені з тим було ок. А  потім – бац! – і фемінізм уже в твоїй спальні міняє освітлення, і з ним ти бачиш, як там усе, м’яко кажучи, не дуже. Тож поступово починаєш це «не дуже» змінювати.

Мені здається, що цей абзац так собі читабельний і не дуже зрозумілий, але оформлювати свої досвіди й думки у зрозумілі іншим людям слова – то нелегка справа.

Отже, прийшов фемінізм – і все, включно з сексом,  почало ставати феміністичним. Із різною швидкістю і процесом становлення, звісно. А дещо ще й досі в процесі.

Для мене феміністичний секс – це той секс, який тобі хочеться мати, а не той, який тобі «кажуть» мати батьки,  церква, культура, романтичні фільми чи порно (чи хто там ще може мати на це вплив). А фемінізм власне й допомагає відрізнити (коли це можливо) – де те, чого я справді хочу, а де нав’язане.

Який же він – феміністичний секс?

У сексі є прийняття мого тіла й сексуальності

У топку конвенційну красу та її стандарти. Секс може бути при будь-якій вазі й тілобудові, і я сама обираю, голити чи не голити ноги (я не знаю, чого всім так розходиться на тих голених ногах, бо коли вони не голені, то виявляється, що ворота пекла не відкриваються, апокаліпсис не стається, секс терміново не скасовують і з твого ліжка з дикими криками не втікають). І взагалі сексуальність – це не про худорляві й гладко виголені тіла, підбори й декольте. Хоча для когось, може, й про це, але для мене, крім цієї медіа монополії на сексуальність, з’явилися й інші її виміри та вияви.

Consensual – тобто за спільною згодою обох

Наче супер логічно. Хтось узагалі подумає: «Серйозно? Це треба було включати в список?» Але були часи, коли я не могла відмовити партнеру й думала, що так і має бути. Хоча варто визнати, що було й навпаки. І я зараз не про нотаріально завірену згоду, про яку в нас люблять пожартувати. Для мене це не тільки про активну згоду (google it, якщо раптом ви не в курсі, що це), а й про свободу від токсичних установок про секс як щось, що  хтось комусь винен чи винна, і про якусь загальну свободу та впевненість, які дає фемінізм.

У сексі є задоволення для обох, і він не закінчується тоді, коли кінчає чоловік

Єп, і таке було, і ой як багато. Якщо чесно, то пишучи кожен пункт, я можу гірко зітхати.

У сексі є повага до особистих бажань і кордонів, як моїх, так і партнера

Ще раз гірко зітхнула, згадавши, як під тиском погоджувалася на щось. І радію, що таке було давно і, може, лише кілька разів. І знову для справедливості, чи якщо це раптом читатимуть мої колишні партнери – траплялося, що тиск був і з мого боку, і я цим не пишаюся. Але фемінізм, навик етичного спілкування й рефлексія працюють як антидот до цього.

Разом із повагою в сексі є відкритість до бажань обох (чи скільки вас там бере участь) і до  експериментів, бо немає поділу на «правильний» і «неправильний» чи «збочений» секс

А під збочення часом може втрапити все, що не місіонерська поза в сексі для репродукції. Але я це пишу без сарказму й осуду, бо мене не стосується все, що відбувається за спільною згодою в сексі між людьми, однією з яких я не є. Це для мене про різноманіття і про те, що є багато різних варіантів, і вони ок, якщо це те, чого хочуть люди, які залучені в цей процес.

«Так а що тут феміністичного?»

Я вже чую уявні вигуки з залу: «Так а що тут феміністичного?», «Нормальний секс описала, в мене такий є й без оцього вашого фемінізму!» Хоча, зважаючи на те, на якій платформі опублікований текст, навряд чи вигуки будуть саме такими, але все ж. Я щиро радію (от правда) за тих, у кого від початку не було токсичних установок, кому секс завжди був у кайф. Я вам навіть трохи заздрю. Але водночас віртуально обіймаю тих, у кого було чи є не так, і кому мій досвід резонує.

У мене тут майже рекламне гасло з’явилося: «Незадоволені своїм сексуальним життям? Хочете покращити свій секс? Спробуйте фемінізм – гарантовано працює!» І дрібним шрифтом чи дуже швидко, якщо це реклама на радіо: «Можете навіть не радитися зі своїм лікарем».

До речі, про «гарантовано» в попередньому абзаці – це не лише моє рекламне гасло, це доведено вченими (і навіть не британськими). Я знайшла кілька досліджень, які зокрема вивчали сексуальне життя й задоволеність ним. І якраз задоволеність сексом у тих дослідженнях корелювала з феміністичними поглядами. Якщо соціологині почнуть у мене кидати гнилими помідорами (навіть якщо віртуальними), то я в курсі про різницю між кореляцією і причинно-наслідковим зв’язком. Так чи інакше, це повертає до питання, з якого я почала – який зв’язок між сексом і фемінізмом. На мій ненауковий погляд, а суто з мого досвіду (і тут я майже на 100% впевнена, що досить таки репрезентативного досвіду), із фемінізмом сексу більше і він кращий (акцент однозначно на слові «кращий»). Можете перевірити самі.

Марічка Собко, Феміністична майстерня

Підтримати організацію й читати тексти інших активісток можна на Patreon

Схожі записи

Чому чоловіки бояться феміністок?

Поліморфний гендер-флюїд

Подякуй феміністкам

Ірина Славінська