Повага
Колонки

Рожево-блакитний Всесвіт

— Вам для хлопчика чи дівчинки? 

Цими словами замість «доброго дня» мене зустрічають ледь не в кожній дитячій крамниці. 

— Хочу подивитися на весь асортимент для немовлят, — відповідаю, але продавчиня продовжує наполягати. 

— Для дівчат в одній залі, для хлопців — в іншій. Для кого саме обираєте? 

Такі різні немовлята

Зізнаюся, що в мене дівчинка, але не полишаю спроб переглянути асортимент обох відділів. Мене підводять до стендів із синіми та кольору хакі джинсами, маленькими регланами зі справжніми, не бутафорними кишенями, стильними картатими сорочками, лонгслівами з дотепними написами. Я б сама вбралася так, випивши еліксир зменшення, як Аліса з Країни Див. Одяг блакитного кольору теж продається, але представлений вибір кольорів та відтінків величезний — від сірого й синього до помаранчевого та фіолетового. Поки мої очі милувалися красою, почула знайомий голос.

— Це відділ для хлопчиків, вам треба пройти далі. 

Я починаю приглядатися до продавчині. Дівчина років двадцяти п’яти, зі стильною короткою зачіскою, у футболці, джинсах і кросівках. 

— Ви ж одягаєтеся у темно-сині джинси з передніми та задніми кишенями, чому ж маленька дівчинка не може цього вдягнути? 

— Для дівчат у нас є інший відділ, — уперто показує ліворуч продавчиня.

Як принцеса

Перша моя асоціація від стенду для дівчаток — це какофонія, яскрава та барвиста. Одяг представлений в різній кольоровій гамі, але рожевий переважає і все змішалося у строкату сліпучу барвистість. Насправді я сама полюбляю спокійні рожеві відтінки й щиро вважаю, що маленьким дівчаткам цей колір дуже пасує. Але на поличках я не зустріла жодного елементу стильного сучасного одягу. Натомість багато квіточок, стразів та пайєток, які ще й небезпечні тим, що дитина може їх проковтнути. Якщо знайти річ без блискіток, це все одно виявиться сплетіння з декількох яскравих кольорів. Навіть дитячі лосини обов’язково принтовані бантиками, морозивами чи тортиками. Якщо шкарпетки, то з хвилястими відворотами, а сукні — з додаванням фатину. Тобто треба докласти зусиль й вишукувати спеціальні місця для підбору стильного та сучасного гардеробу. Щоб не в образі принцеси. 

Ця історія сталася зі мною в українському представництві магазину європейського бренду. Виходячи з дитячого відділу, я спеціально зайшла в дорослий і побачила стильний одяг для обох статей. Дорослі жінки вже давно й голосно озвучили своє право носити зручний та спокійний одяг, а маленькі дівчатка не можуть цього зробити самі. Може, нам варто говорити й за них? 

Звідки беруться «справжні» дівчатка й «нормальні» хлопчики?

Насправді я не така вже й зла відьма, як вважає моя мама. На її думку, я намагаюся обмежити право дитини на все яскраве та рожеве, але цього в принципі неможливо досягти, живучи в Україні. Я дуже хочу, щоб дитина змалечку формувала в собі уявлення про стиль та естетику. Адже смак нав’язуємо дітям ми, оточуючи їх красою чи потворністю з самого дитинства. Минають роки, діти виростають і не вбачають нічого неестетичного, коли на фасад архітектурної пам’ятки ліплять рекламний банер. Вони звиклися зі сміттям у лісах, бо не вбачають у цьому чогось неетичного чи негарного. Адже розуміння прекрасного формується в ранньому дитинстві.

І основна проблема чіткого розподілу на блакитно-рожеве — нав’язування застарілих гендерних стереотипів, де від дівчат та хлопчиків очікується принципово різна поведінка та відігравання діаметрально протилежних ролей. 

Із такими установками дуже важко обирати бажане й не бути засудженими у власному виборі. Усі обмеження беруть початок саме з кольору одягу, адже дитина починає усвідомлювати власне «я» вже в контексті рожевого чи блакитного кольорів у своїй шафі. Тобто ще зовсім маленькою вона вже вважає правильним для себе носити саме рожеве чи блакитне, поводитися як «справжня» дівчинка чи як «нормальний» хлопчик. 

І що тепер?

Заради об’єктивності зазначу, що ситуація покращується, бо ж з’являються унісекс-колекції, а більшість дитячих візочків випускають у гендерно нейтральних кольорах. Просунуті батьки навіть можуть одягнути дівчинку в сірий комбінезон – і їх ніхто не засуджуватиме на дитячому майданчику. 

А ось деяким батькам хлопчиків живеться набагато складніше. Якось я передавала одяг знайомій, у якої народився син. Молода мама обрала лише речі нейтральних кольорів, пояснюючи це тим, що не може собі дозволити одягнути сина в «дівчаче». Навіть удома, під покровом ночі на немовля чоловічої статі нізащо не вдягнуть піжаму з рожевої нитки. Так наче блакитний колір, ніби оберіг, покликаний захистити хлопчиків від феміністичних «страхіть». 

Дорослі чоловіки відвоювали собі право голити пахви, носити довгі зачіски, вбиратися у модні рожеві сорочки, залишаючись при своїй гетеросексуальній орієнтації. Експериментально перевірено, що підтримка ЛГБТ чи похід на прайд не впливає на зміну сексуального світогляду. Маленьким хлопчикам дозволяють багато, але їм не пробачають зовнішньої схожості з дівчатками. Виявляється, навіть у 2021 році, коли космічний туризм став нормою, виглядати як дівчинка досі принизливо та соромно. Цей нав’язаний століттями страх демаскулінізації вибудовує високу стіну стереотипів і віддаляє тим самим створення гендерно рівного суспільства. 

Може, настав час для змін? Давайте помріємо про нову реальність. Я б хотіла її бачити такою: відчиняються двері дитячого магазину, і ми заходимо туди з донечкою. Вона розглядає різні іграшки й підходить до машинок. І ніхто її не спрямовує у дівчачий відділ, розташований ліворуч. Дитина керується лише своїми вподобаннями, без тиску батьків, вихователів чи суспільства загалом.

Марина Лук’янова

Схожі записи

Гендерна конференція в Тбілісі: нотатки на полях

Ірина Славінська

Феміністка розгромила «Разгром феминистки» Жидкова

Взяв рушницю, дружину, дітей — і повів у ліс…

Анастасія Федченко