Повага
Колонки

Навіщо медіа розробляти політику гендерної рівності?

Нещодавно Суспільне – медіа, де я працюю – повідомило про плани щодо впровадження Політики гендерної рівності. Дуже тішуся, що ця робота розпочалася, а також своєю причетністю до команди, яка цим опікується.

Чому так? Навіщо медіа розробляти політику гендерної рівності? 

По-перше, для покращення контенту. О, так. У нас, людей медіа, тільки одне на думці – контент. Нудний контент нікому не цікавий. Новий інноваційний контент – навпаки, приваблює аудиторію. Саме тому немає сенсу в міліонний раз готувати репортаж про умовну жінку-берегиню. Набагато цікавіші реальні історії – і вони ніколи дослівно не відповідають стереотипам. Знайти та розповісти ці історії допоможе саме гендерна чутливість у повсякденній роботі з інформацією.

У книжці «Хітмейкери» Дерека Томпсона я прочитала про принцип MAYA, яким користувався дизайнер Раймонд Леві. Абревіатура MAYA означає «Most Advanced Yet Acceptable» – найбільш інноваційне, та ще прийнятне. Упевнена, що будь-які медіа, які прагнуть урізноманітнювати свій контент, рухаються за схожою логікою. Якщо навколо всі пишуть тільки про «наших хлопчиків» – напишіть і про наших дівчат, які на фронті боронять Україну. Якщо всі готують спецрепортажі про ліквідаторів – подумайте, яку роль у перші дні після Чорнобильської катастрофи зіграли жінки.

Отже, гендерна чутливість у медійній роботі допомагає боротися зі сліпими плямами – та знаходити цікавіші ракурси для цікавіших історій.

Увага до голосів – і жіночих, і чоловічих – суттєво урізноманітнює створений контент. Якщо медіа достатньо інклюзивне, то в ньому знайдеться місце для різних життєвих досвідів: адже й жінки, і чоловіки дуже відрізняються між собою. Досвіди сільських жінок і мешканок великих міст – різні. Досвіди «білих комірців» і «синіх комірців» – різні. Такі реальні історії розкажуть про світ навколо набагато більше, ніж будь-які  ready-made стереотипи. Дивуйте свою аудиторію! Можливо, історія слюсаря СТО нікого не здивує, але що буде, якщо розповісти історію слюсарки, яка справді захоплюється технікою? Нетипові історії жінок і чоловіків, розказані чесно та без стереотипів, дуже добре працюють. До речі, трохи таких історій можете послухати в подкасті «Поваги»

Також гендерна чутливість матеріалів сприяє посиленню дотримання стандартів. Роки моєї практики та аналізу матеріалів (зокрема тих, які номінують на анти премію «Це яйце») показують, що біда не ходить одна. Матеріал, у якому є сексизм, зазвичай має також порушення в дотриманні й інших стандартів. І навпаки: медіа, де ретельно дотримуються стандартів, зазвичай не мають проблем із дискримінаційною лексикою, сексизмом або нетерпимістю за іншими ознаками. Наприклад, Суспільне  має й добрі показники щодо гендерної чутливості матеріалів, і входить до «білого списку» якісних медіа.

По-друге, політика гендерної рівності сприяє здоровішим стосункам із аудиторією. Жінок і чоловіків – порівну, і це означає, що варто вміти підтримувати довіру та повагу до обох половин споживачів контенту. Особливо добре я це відчуваю в радіоефірах на рідному Радіо Культура. Адже радіо – єдине медіа, де можливий такий миттєвий контакт із аудиторією. Цікава тема – і одразу на багатоканальному телефоні горить десяток червоних вогників. Така ж реакція – щоразу, коли в ефірі аудиторія почула щось обурливе для себе. Наприклад, якось я робила програму про «нетипові» справи та хобі та стереотипи щодо «жіночих» і «чоловічих» домашніх справ… і у відповідь отримала десяток дзвінків від жінок, які ділилися своїми історіями – зробленого своїми руками ремонту меблів, покладеної плитки, полагодженого  авто… те, що стереотипно вважається «не для дівчат», кожна з цих жінок заперечила власним прикладом.

Сьогодні дуже важко уявити суто «жіночу» чи суто «чоловічу» тему. Автомобілі купують і жінки, і чоловіки. На фронті воюють і жінки, і чоловіки. У політиці ефективно працюють і жінки, і чоловіки. Пригадайте будь-яку царину – і в ній буде схожа ситуація. Якщо медіа ретранслює гендерні стереотипи – то відсікає від себе частину аудиторії… адже стереотипи суперечать реальному досвіду реальних людей.

По-третє, увага до створення політик гендерної рівності дозволяє суттєво посилити всю команду та зробити її роботу комфортнішою. Ми не живемо у світі, вільному від дискримінації. Тож не просто так опитування «Права людини в Україні» 2016, 2018 і 2020 року фіксує чимало респондентів, які говорять, що стикалися з дискримінацією. Наші колеги в редакціях можуть стикатися з упередженнями щодо віку, потребою дати раду поєднанню сімейного та професійного життя… Здоровіше робоче середовище допомагає комфортно працювати всій команді.

Також саме командна робота – в  безпечному середовищі – допомагає створювати цікавий контент. Більша розмаїтість поглядів і досвідів допомагає використати нові ракурси та підходи. Так є шанс створити щось нетипове навіть на давно відому чи банальну тему.

Тут пам’ятаймо про класичне правило: «Ні слова про нас без нас». Якщо в розробці є певна тема, переконайтеся, що всі залучені причетні.

Схожі записи

«Червона Шапочка»

Олександра Горчинська

Як з мене не вийшла #яжемать і чому я не люблю цей мем

Що про це думає твій хлопець?

Настя Юрченко