• Home
  • Статтi
  • Робота журналістів і журналісток під час пандемії – поради медіаюристки
Статтi

Робота журналістів і журналісток під час пандемії – поради медіаюристки

Людмила Панкратова

Чи може місцева чи державна влада обмежити доступ журналістів/ок до інформації під час пандемії коронавірусу, як мають працювати суди та інші держструктури та що робити, якщо ваші права порушують.

Повага зібрала поради з вебінару медіаюристки ГО “Інститут розвитку регіональної преси” Людмили Панкратової.

Доступ до інформації

За словами Людмили Панкратової, під час пандемії регулювати ті чи інші ситуації може низка законів: Конституція України, Закон України про захист населення від інфекційних хвороб, Цивільний кодекс, Закон про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

У жодному з них прямо не вказана заборона чи обмеження щодо роботи журналістів під час карантину чи інших обмежень у зв’язку із поширенням хвороби.

На період карантину юристка також радить журналістам завжди мати із собою посвідчення та редакційне завдання.

Засідання місцевих рад та Верховної Ради України

Юристка відзначає, що журналісти мають право бути присутніми на будь-яких зібраннях місцевих рад або вимагати доступу до їх онлайн-версій (написавши інформаційний запит).

Роботу журналістів у парламенті під час пандемії можуть регламентувати окремими постановами. Так, наприклад, нині медійники/ці можуть працювати у прес-центрі Ради на 3-му поверсі, проте тимчасово не мають доступу до кулуарів. Таке рішення ухвалили у зв’язку з карантином ще 12-го березня. 

Робота судів на період карантину

Рада суддів рекомендувала всім судам пояснювати громадянам можливість відкладення справ та зменшити кількість судових засідань на один робочий день. Тому перед запланованою роботою у суді юристка радить перевірити, чи не перенесли на іншу дату засідання, яке вас цікавить

Серед рекомендацій Ради суддів – недопуск до суду людей з ознаками ГРВІ. При цьому Людмила Панкратова наголошує, що обмежити кількість людей у залі тільки до учасників судового процесу (судді, сторони захисту та обвинувачення) не можна, бо це порушуватиме право на гласність судового процесу та згодом може бути підставою для оскарження. 

Винятком є засідання, які транслюють онлайн (у такому випадку гласність не порушена).

Що робити, якщо ваші права порушують?

Перш за все, Людмила Панкратова радить мати із собою журналістське посвідчення, редакційне завдання та роздруківку із витягами із законодавства (статті законів, які регламентують роботу журналістів). 

Якщо вас не пускають на відкриті заходи без пояснень, юристка радить повідомляти про перешкоджання журналістській діяльності у поліцію та тримати контакт із профільними юристами чи адвокатами.

Що для цього необхідно:

  •       Бланк для швидкого звернення до поліції (можна знайти на сайті ІРРП)
  •       Фото чи відеофіксація порушення (за можливості).

Також про порушення прав журналістів можна повідомити Уповноваженій ВРУ з прав людини.

Що робити, якщо поліція ігнорує звернення?

Людмила Панкратова відзначає, що від моменту звернення журналіста/ки до правоохоронців протягом 24 годин вони мають зареєструвати його у ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань) і розпочати розслідування.

Якщо протягом доби цього не зробили, то журналісти/ки мають 10 годин, щоб подати до суду скаргу на слідчого.

«Як правило, суди ухвалюють рішення про зобов’язання правоохоронців розпочати розслідування», – наголошує Людмила Панкратова.

 

Підготувала Анастасія Горпінченко

Схожі записи

Автомобільний сексизм: чи стикаються з ним українки?

admin

Жінка зі шваброю, чоловік з ноутбуком: реакції на сексистську інфографіку МОЗ

admin

Поліцейських з Кагарлика, яких підозрюють у зґвалтуванні жінки, взяли під варту

admin

Залишити коментар