Повага
  • Головна
  • Статтi
  • (Не)безпека для жінок під час війни: результати опитування
Статтi

(Не)безпека для жінок під час війни: результати опитування

Війна, домашнє насильство і безробіття – основні загрози для українок сьогодні. Про це свідчать результати опитування, яке провів Волинський прес-клуб.

У дослідженні взяли участь журналістки та редакторки із різних регіонів України.

Війна, насильство стереотипи про жінок – загрози для медійниць в Україні

Питання (не)безпеки на різних територіях України (зона бойових дій, окупована чи відносно безпечна) дещо відрізняється. Для більшої частини опитаних (54%) саме війна і загрози, які вона несе, є сьогодні найбільшою небезпекою. Зокрема, фізичне і сексуальне насильство, психологічний тиск, загроза потрапити в рабство, маніпуляції і шантаж дітьми, втрата роботи тощо.

Серед серйозних загроз 17% респонденток виокремлюють насильств. Зокрема домашнє, яке виявляється через сексуальне, психологічне, фізичне, економічну залежність від чоловіка. Небезпеку містять і стереотипи щодо ролі жінки, інституту сім’ї та помітна байдужість суспільства до проявів насильства.

Ілюстрація Волинського прес-клубу

Страх лишитися без ресурсів, засобів для існування як основну загрозу розглядають 9% журналісток. Однак це зумовлене війною в Україні. Тож можна сказати, що у більшості випадків саме війна спричинила і поглибила ряд небезпек, із якими тепер доводиться стикатися багатьом жінкам.

14% медійниць вбачають цілий комплекс загроз, частина яких пов’язана з війною (життя в окупації, відсутність медичної допомоги, втрата майна, сексуальне насильство). А частина загроз «тягнеться» роками: домашнє насильство, харасмент, дискримінація. 

Почуватися безпечніше допомагає робота, жіноча солідарність та висвітлення прав жінок

Відповіді щодо рішення, що потрібно робити, аби жінка почувалася безпечніше, можна об’єднати в  групи. Безпеку на фізичному та емоційному рівні досягнуть за наступних умов: перемога над ворогом, досягнення миру, створення екологічного психоемоційного простору, упевненість у завтрашньому дні.

На економічному рівні – забезпеченість роботою, підтримка держави, удосконалення законодавства та контроль за його виконанням, повага до прав та свобод жінок, забезпечення рівних можливостей.

Також учасниці опитування зазначили, що важливо продовжувати руйнувати гендерні стереотипи та висвітлювати у ЗМІ проблеми жінок і шляхи їх вирішення. Водночас, відзначили, що і самі жінки повинні мати елементарні навички самооборони та надання медичної допомоги, уміти самотужки захищати власні права, мати внутрішню впевненість у власних силах. Також одним із критеріїв особистісної безпеки респондентки назвали наявність жіночої солідарності. Як пояснюють медійниці, це взаємо/-повага, -підтримка, -розуміння. Близькі до цього і поняття співпереживання, сестринства, наявність спільних поглядів і здійснення спільної діяльності (бути одним фронтом).

На думку учасниць, жіноча солідарність проявляється в готовності підтримати (в тому числі і публічно), пропагувати ідеї захисту прав жінок, висвітлювати проблеми і шукати шляхи їхнього вирішення.

Ілюстрація Волинського прес-клубу

«Важливо, щоб досвід кожного і кожної був видимим. Саме ця видимість допоможе вирішувати проблеми. І солідарність рятує. Вона потрібна, щоб в складні часи не залишитися наодинці з проблемами», – зазначила у межах опитування Ольга Білоусенко, аналітикиня «Детектор медіа».

Схожі записи

Виклики COVID-19 для економіки піклування: як коронакриза впливає на жінок

Ганна Вронська: В Україні недостатньо жінок, які обирають політику своєю професією

«Це такі заходи виховання» – Алевтина Кахідзе про цикл малюнків проти сексизму та жовтизму у медіа