Полтавська байкерка хоче створити у своєму місті офіційну жіночу спільноту

Цьогоріч Тетяна Дубровська відкрила четвертий мотосезон. Про специфіку байкерської спільноти та як сприймають жінку на мотоциклі чоловіки – далі в матеріалі.

Спортивними мотоциклами пані Тетяна почала марити ще з підліткового віку. Тоді на телебаченні активно популяризували образ героя на двоколісному залізному коні, і школярі всі, як один, хотіли бути на нього схожими.

– Мені це подобалося, але на той час – лише візуально. Я дивилася Мото GP – чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів, дуже цим захоплювалася. Потім була перерва на час навчання у виші, і я якось забула, що хотіла їздити на мотоциклі, – розповідає байкерка.

А згодом батько Тетяни, який брав участь у мотокросах раніше, придбав собі мотоцикл, і бажання їздити за кермом самостійно в жінки спалахнуло з новою силою.
– Я запитала, чи зможе хтось із його знайомих мотоінструкторів мене навчити їздити. Татові моя ідея дуже сподобалася, бо з його дітей лише я (у Тетяни є брат та дві сестри – прим. авт.) поділяю його захоплення. Він сам загорівся цією ідеєю й навчав мене, – каже мотоциклістка.

Відчуття двоколісного транспортного засобу прийшло не відразу. Спочатку в Тетяни нічого не виходило. Але те, що вона вже мала водійське посвідчення та знала Правила дорожнього руху, напевно, трохи пришвидшило процес опанування мотоцикла.

– До того часу, як самостійно виїхала на трасу, відбулося чотири заняття. Спочатку вчилася перемикати передачі й тримати рівновагу. Треба було зрозуміти, як повертати, розвертатися, а потім, якщо ти орієнтуєшся в дорожньому русі, – уже не проблема, – говорить байкерка.

2018 року Тетяна Дубровська відкрила свій четвертий мотосезон. Жінка їздить уже на другому байку, але мріє про ще потужніший.

– Перший був Viper 150 Zs – невеликий міський мотоцикл, дуже зручний для навчання, широкого спектру використання: і в місті, і за містом. Він чудово витримує навантаження, ним зручно пересуватися бездоріжжям. Зараз у мене Honda Vt 400. Об’єм – 400 кубічних сантиметрів. Це вже шосейний круїзер, для траси, на далекі відстані, зі зручною посадкою, – розповідає кермувальниця.

Проте і його Тетяна вже б не проти змінити, адже, спробувавши проїхати на Harley-Davidson на тест-драйві Harley-Davidson Demo Ride Tour у Києві, полтавка зрозуміла, що їй найбільше до вподоби.

– Потужність двигуна вирішує, звісно, чимало. Адже в мене 400, а в тому, що мені сподобався, – 1700, практично в чотири рази потужніший. Тож мрію про Harley-Davidson, як мріяла про спортивний байк у 13 років, – каже байкерка.

У їзді на мотоциклі жінку спочатку більше захоплювали адреналін, драйв, гострі відчуття. Зараз же – більше душевна компанія, адже клуб збирає людей за інтересами.

– Потім ці люди стають надовго друзями, а ймовірно, – і на все життя. Можна сказати, сім’єю стають. У байкерів є звичай обов’язково вітатися на дорозі. Мотоцикліст завжди зупиниться, якщо в іншого якась несправність, і запитає, чи потрібна допомога, – розповідає Тетяна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ковальська справа – ремесло, яке не вимагає певної статі

На дорозі байкери рідко змагаються між собою, здебільшого всі дотримуються Правил дорожнього руху.

– Коли ми трасою повертаємося зі зльотів, якщо велика компанія – а нас і по десятеро буває – то хтось веде й встановлює певну швидкість. Зазвичай це мотоцикл потужний, який може їхати зі швидкістю 140-160 кілометрів на годину. Тож доводиться наздоганяти й показувати, що ти не гірша. Але перш за все на дорозі – це безпека, – говорить мотоциклістка.

Тетяна вважає, що сіла за кермо мотоцикла в правильному віці. Говорить, якби це сталося років у 18-20, то була б не такою обережною та відповідальною. Виїжджаючи зараз, вона розуміє, що є відповідальність за дитину, її життя й людей, які оточують. Тому байкерка дотримується Правил дорожнього руху й уважна на дорозі.

Тетяна Дубровська розповідає, що в моторусі немає гендерних упереджень. Дівчат на мотоциклах не вважають слабшими, а навпаки схвалюють їхнє захоплення мотоциклами, байкерки як сильні особистості викликають певне зацікавлення в чоловіків.

Втім поділ спільноти на чоловічу й жіночу все-таки є.

– У класичних мотоклубах на кшталт МС жінок немає. Тобто це в них правило, такий устрій спільноти. Є жіночі мотоклуби, а є чоловічі. Але є певні підвиди таких спільнот, куди приймають і чоловіків, і жінок. Я поки що не перебуваю в жодному клубі, – розповідає байкерка.

Тетяна каже, що нещодавно в неї з’явилася ідея створити жіночий офіційний байкерський рух у Полтаві:

– Є така мотоспільнота, основна організаторка якої – дівчина зі Сполучених Штатів. Вона ініціювала рух близько чотирьох років тому. Зараз у цій організації 5,5 тисячі людей. Філіали відкривають у всьому світі: в Африці, Європі, Азії, Австралії, Південній Америці. Клуб називається The Litas, до нього входить чимало людей. Основна умова спільноти – у ній має бути не менше трьох осіб, які збираються, катаються, організовують періодично вечірки та поширюють свої фото в соцмережах для популяризації моторуху.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто швидше? Як гонщиця з Полтави стала однією з найкращих

Родина Тетяни до її й батькового захоплення ставиться з розумінням. Чоловік у байкерки – теж мотоцикліст.

– Ясна річ, у дитинстві, коли з’явилося це захоплення, мені всі говорили «Це мине, ти переростеш», але нічого не минуло. Якщо мрія й мета були, то з часом вони здійснилися. Вдячна моєму татові, що він мене привів у цей рух, навчив керувати мотоциклом. Це безцінний досвід, – говорить байкерка.

Наталка Сіробаб