У Сумах у жінки розпочалися активні перейми, але вона нібито не підпускала до себе лікарів, тож їм довелося… звернутися по допомогу до поліції. Про це у фейсбуку написав перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький.
Він зауважив, що патрульний Дмитро Зуєнко «без вагань став асистентом, допоміг вмовити перелякану жінку і прийняв пологи». Натомість Зуєнко у коментарі hromadske сказав, що «жінка не реагувала на слова і «потрібна була фізична сила, треба було тримати її».
Згодом у коментарях до допису Олексія Білошицького ситуацію прокоментували від імені сторінки Сумського обласного клінічного перинатального центру. Мовляв, у жінки були розлади психіки, тому лікарі викликали поліцію.
«Бригада акушерів-гінекологів на чергуванні прийняли роділлю в I періоді пологів, що мала розлади психіки та поводила себе агресивно і небезпечно. Лікарі запросили для допомоги представників поліції, і результатом цієї взаємодії стало народження здорової дівчинки», – йдеться у коментарі.
Читайте також: Гінекологічне насилля: чому жінки не поспішають на профілактичні огляди?
Такими публікаціями медіа легалізують застосування насильства
Низка медіа опублікували на своїх ресурсах новину про цю ситуацію, посилаючись на допис Білошицького та коментарі в соцмережах.
Висвітлюючи цю тему, медіа фактично легалізували застосування насилля щодо вагітних жінок, каже правозахисниця, засновниця проєкту «Безпечне народження» Вікторія Лучка. Вона понад 10 років працювала у темі захисту прав людей із інвалідністю, а зараз адвокатує зміни в підході до пологів. Експертка зауважує, що у цій ситуації можемо говорити про вчинене акушерське насильство над породіллею, а також стигматизацію людей із психічними порушеннями.
«Інформацію, що у жінки можуть бути психічні порушення, не було виведено в матеріал, це було тільки у коментарі Сумського обласного клінічного перинатального центру, який написали до оригінального допису. Таким чином медична установа нібито пояснила свої дії, для виправдання і легалізації насильства.
І тут варто звернути увагу на кілька аспектів. Перший — стан здоров’я людей — це конфіденційна інформація. Медичний заклад публічно про це повідомив, чим уже порушив права жінки. Друге — незалежно від того, є у жінки психічні порушення чи нема, ніхто не має права застосовувати силу і насильно надавати медичну послугу. Третє — чому взагалі на пологах був поліцейський? Яке правопорушення вчинила жінка, що там мав бути представник поліції та особливо застосовувати до неї фізичну силу?
Медіа повинні мати внутрішній фільтр на недискримінацію
Медіа ж фактично зробили героями медичну бригаду та поліцейського, які начебто врятували дитину від неадекватної жінки, що народжувала. І це найгрубіша помилка, яку зробили ЗМІ, підхопивши цей інформаційний привід. Бо по-перше, знівельована роль жінки у цій ситуації. Ніхто не взяв коментар у неї чи її рідних, щоб прояснити ситуацію. Для медіа, які поширили цю новину, було цілком достатньо аргументів та інформації, що до жінки в пологах може бути таке ставлення і може бути застосована сила. По-друге, відбулася стигматизація людей із інтелектуальною і психосоціальною інвалідністю. Як показали коментарі в соцмережах, люди справді вважають, що якщо є психологічні порушення, то застосування сили — це нормально. Це медична модель сприйняття інвалідності, коли людина сприймається тільки за діагнозом, а будь-які відхилення від норми не сприймаються.
Тобто, якщо ці факти не пройшли якогось внутрішнього фільтру на недискримінацію і на непорушення прав людини, якщо це вважається нормою, то в цьому є загроза і проблема для медіа», — говорить Вікторія Лучка у коментарі для «Поваги».
Поняття «розлади психіки» — це дуже широкий спектр
Активістка також звертає увагу, що короткий коментар медичного закладу про «розлади психіки» не прояснює, чи жінка має психосоціальну чи інтелектуальну інвалідність. А якщо немає інвалідності, то поняття «розлади психіки» — це дуже широкий спектр.
«Це може бути реакція, пов’язана навіть із війною. Адже Суми недалеко від лінії фронту, там є обстріли, тож жінка може бути просто у стані стресу, така реакція спровокована саме цим. А також бажати, аби медичні працівники не втручалися у хід пологів, не допускати до себе — це право жінки, адже медична допомога у нас добровільна. Загалом у нас немає контексту ситуації та всієї інформації, чому жінка поводилася саме так. Але жодна її поведінка не виправдовує того, що до неї застосовували насильство», — додає правозахисниця.
Вікторія Лучка також звертає увагу, що навіть у коментарях до її допису в фейсбуку, де вона пояснює, чому така поведінка медиків неприпустима, багато хто писав про порятунок дитини. Хоча, як стверджує експертка, тези на кшталт «головне — врятувати дитину» є антифеміністичними. Адже жінка зберігає автономію свого тіла навіть під час пологів.
«Насилля над жінкою також пояснюють тим, що «рятували дитину і народилася здорова дівчинка». І за таких умов видається, що стан жінки не має значення, головне — це щоб була здорова дитина. Такі аргументи легалізують будь-яку поведінку медиків. Мовляв, ми дбаємо тільки про дитину, а з вагітною жінкою можемо робити будь-що. Тож навіть такі найкращі наміри повністю позбавляють жінку суб’єктності, що неприпустимо», — пояснює Вікторія Лучка.
Беручись за чутливу тему, треба теж бути чутливими
Координаторка Волинського пресклубу Богдана Стельмах додає, що стандарти журналістики передбачають, серед іншого, повноту висвітлення теми, а не копіювання дописів у соцмережах, як це, на жаль, ми часто спостерігаємо.
«Більше того, беручись за чутливу тему, треба теж бути чутливими. У даному випадку — до прав вагітних жінок чи породіль. На жаль, в Україні існує практика акушерського насильства. І цей радісний допис про «допомогу» поліцейського мав би насторожити журналістів/журналісток. Як і коментар самого пологового, де вказано «діагноз» жінки», — зауважила експертка.
Вона також наголосила, що медіа, які поширювали цю інформацію, мали б проаналізувати ситуацію і поставити собі низку питань.
«Чому так відбулося і чи була причина, чому жінка не допускала лікарів? Чи взагалі лікарня мала право викликати поліцейського до жінки, яка народжує? Вона що — порушниця закону? Якого? Чи має право лікарня розголошувати психічний стан жінки? Чи не вигаданий це діагноз, аби прикрити свої протиправні дії? Якщо медіа не ставлять собі таких питань, а просто поширюють дописи про «героїчні» вчинки, вони тим самим нормалізують насильство, в якому відчуття жінки, її переживання, її стан абсолютно не мають значення», — підсумувала Богдана Стельмах.
Читайте також: Пологи в Україні: мізогінія, страх і насильство над жінками
A patrol policeman helped deliver a baby: why the media normalise obstetric violence
In Sumy, a woman began to have active seizures, but she allegedly did not allow doctors to see her, so they had to… turn to the police for help. Oleksiy Biloshitskyi, the first deputy chief of the Department of the Patrol Police of Ukraine, wrote about this on Facebook.
He noted that patrolman Dmytro Zuyenko “became an assistant without hesitation, helped to persuade a frightened woman and accepted the delivery” Instead, Zuyenko said in a hromadske comment that “the woman did not respond to words and “physical strength was needed, it was necessary to hold her down.”
Later, in the comments to Oleksiy Biloshytsky’s post, the situation was commented on by the Sumy Regional Clinical Perinatal Centre. They said the woman had a mental disorder, so the doctors called the police.
“A team of obstetricians and gynaecologists on duty accepted a woman in the first stage of labour who had mental disorders and was behaving aggressively and dangerously. Doctors invited the police to help, and the result of this interaction was the birth of a healthy baby girl,” the commentary reads.
With such publications, the media legitimise the use of violence
“The information that the woman may have mental disorders was not included in the story, it was only in the commentary of the Sumy Regional Clinical Perinatal Centre, which was written to the original post. In this way, the medical institution allegedly explained its actions to justify and legalise the violence.
There are several aspects worth highliting here.
- First, the state of health of people is confidential information. The medical institution publicly reported this, which has already violated the woman’s rights.
- Secondly, regardless of whether a woman has mental disorders or not, no one has the right to use force and forcefully provide medical services.
- Thirdly, why was there a policeman at the birth at all? What offence had the woman committed that a police officer should have been there, especially to use physical force against her?
Media should have an internal filter for non-discrimination
The media actually made heroes of the medical team and the policeman who allegedly saved the child from an inadequate woman in labour. And this is the most gross mistake that the media made when they picked up this news story.
Firstly, the role of the woman in this situation was levelled out. No one took a comment from her or her family to clarify the situation. For the media that spread this news, there were enough arguments and information that a woman in labour could be treated in this way and force could be used.
Secondly, there was stigmatisation of people with intellectual and psychosocial disabilities. As comments on social media have shown, people really believe that if there are psychological disorders, then the use of force is normal. This is a medical model of perception of disability, when a person is perceived only by their diagnosis, and any deviations from the norm are not perceived.
That is, if these facts have not passed some kind of internal filter for non-discrimination and non-infringement of human rights, if this is considered the norm, then this is a threat and a problem for the media,” says Victoria Luchka in a commentary for Respect.
The concept of “mental disorders” is a very broad one
The activist also points out that the short comment from the medical facility about “mental disorders” does not clarify whether the woman has a psychosocial or intellectual disability. And if there is no disability, the concept of “mental disorders” is a very broad one.
“It can be a reaction even related to the war. After all, Sumy is not far from the front line, there is shelling there, so a woman may simply be stressed, and this reaction is provoked by this. It is also a woman’s right to want medical workers not to interfere with the labour process, not to be allowed to visit her, because medical care is voluntary in Ukraine. In general, we don’t have the context of the situation and all the information about why the woman behaved the way she did. But none of her behaviour justifies the fact that she was subjected to violence,” the human rights activist adds.
Victoria Luchka also notes that even in the comments to her Facebook post, where she explains why such behaviour by doctors is unacceptable, many people wrote about saving the child. However, according to the expert, statements such as “the main thing is to save the child” are anti-feminist. After all, a woman retains the autonomy of her body even during childbirth.
“Violence against women is also explained by the fact that ‘a child was saved and a healthy girl was born’. And in such circumstances, it seems that a woman’s condition does not matter, the main thing is that she has a healthy child. Such arguments legalise any behaviour of doctors. They say we only care about the child, and we can do anything to a pregnant woman. So even such best intentions completely deprive a woman of her subjectivity, which is unacceptable,” explains Victoria Luchka.
When tackling a sensitive topic, you have to be sensitive too
Bohdana Stelmakh, coordinator of the Volyn Press Club, adds that journalism standards include, among other things, full coverage of the topic, rather than copying posts on social media, as we unfortunately often see.
“Moreover, when dealing with a sensitive topic, you have to be sensitive too. In this case, to the rights of pregnant women or women in labour. Unfortunately, there is a practice of obstetric violence in Ukraine. And this joyful post about a policeman’s “help” should have alerted journalists. As well as the commentary of the maternity hospital itself, which indicates the woman’s “diagnosis”, the expert noted.
She also stressed that the media that disseminated this information should have analysed the situation and asked themselves a number of questions.
“Why did this happen and was there a reason why the woman did not allow the doctors to come? Did the hospital even have the right to call a policeman to a woman in labour? Is she a lawbreaker? What law? Does the hospital have the right to disclose a woman’s mental state? Isn’t this a fictitious diagnosis to cover up their illegal actions? If the media do not ask themselves such questions, but simply spread reports about “heroic” actions, they are normalising violence in which a woman’s feelings, experiences, and state of mind are absolutely irrelevant,” Bohdana Stelmakh concluded.
