ООН розпочинає кампанію на підтримку Конвенції проти насилля та харасменту на роботі. Це перший міжнародний договір проти насильства та харасменту набирає чинності 25 червня 2021 року. Ухвалили ж Конвенцію у 2019 році.
«Майбутнє покращення праці полягає у звільненні від насильства та харасменту. Я закликаю країни ратифікувати Конвенцію та допомогти будувати разом з роботодавцями та роботодавицями, працівницями й працівниками безпечний та здоровий робочий простір», — каже директор Міжнародної організації праці (МОП) Ґай Райдер.
Ґай Райдер звертається до 190 країн-членів МОП (Україна серед них) з закликом ратифікувати документ. Зараз Конвенцію ратифікували 6 країн: Аргентина, Еквадор, Фіджі, Намібія, Сомалі та Уругвай.
У документі буде визначення насильства (зокрема, ґендерно зумовленого насильства) та домагань на роботі. Конвенція закріплює право кожної людини на роботу без харасменту та домагань.
Читайте також: «Ти ж розуміла, куди йшла»: Як бути, коли пропонують інтим під час працевлаштування
В ООН наголошують: насильство та домагання на роботі мають різні форми, вони наносять фізичну, психологічну, сексуальну та економічну шкоду.
Нагадаємо, механізми протидії ґендерно зумовленому насильству закладені, зокрема, у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульській конвенції). Генпрокурорка України Ірина Венедіктова підтримала ратифікацію Стамбульської конвенції. За словами Венедіктової, Офіс генпрокурора розробив дорожню карту для пришвидшення ратифікації.
Україна підписала Стамбульську конвенцію ще 11 листопада 2011 року, однак досі не ратифікувала її. У суспільстві точаться дискусії. Зокрема, через позицію Ради церков та консервативних рухів, які вбачають у слові «гендер» «пропаганду гомосексуалізму».
