«Секс із керівником — обов’язкова умова для працевлаштування секретаркою», — про таку проблему нещодавно написала в фейсбуку киянка Ірина Моторна. Її пост отримав резонанс у соцмережі. Багато жінок написали, що також стикалися з пропозицією інтиму під час співбесіди з працевлаштування.
Ми вирішили розібратися, як поводитися жінкам у такій ситуації, які докази варто зафіксувати, куди скаржитися і що про це каже закон.
«За згодою і за окрему плату»
«Є важлива умова, хороший особистий контакт із керівником. Ви це розумієте», — написала Ірині HR-менеджерка у Viber.
На уточнення, що саме вона має на увазі, менеджерка відповіла: «Мені справді потрібно це озвучити чи ви й так зрозумієте?». І додала: «Інтимні відносини на робочому місці, за згодою й за окрему плату».
Ірина давно шукає роботу. Вакансію особистої помічниці-секретарки керівника компанії, яка працює у сфері арбітражного управління, вона знайшла на одному з популярних сайтів, де публікують вакансії. В оголошенні були вказані всі умови: повна зайнятість, досвід роботи необов’язковий, робочий день із понеділка по суботу з 10.00 до 16.00, зарплата 25 тисяч гривень. В обов’язки секретарки входять прийом дзвінків та кореспонденції, прийом відвідувачів, підготовка проєктів наказів і розпоряджень керівника та планування його робочих зустрічей. Кандидатка на посаду має бути грамотною, володіти українською та російською, знання англійської буде перевагою. Також вона має бути доглянутою, пунктуальною, чітко висловлюватися, впевнено володіти офісними додатками на персональному комп’ютері. Проте після спілкування з HR-менеджеркою виявилося, що для отримання цієї вакансії є додаткові умови. Від такої роботи Ірина Моторна відмовилася, а переписку оприлюднила в соцмережі.
«І скажіть, що думаєте: в найкритичнішій ситуації скільки дівчат погодиться на такі умови? — запитує вона. — Я не шматок м’яса, як вважає дехто…».
Ірина Моторна написала скаргу на сайті, але отримала стандартну відповідь про те, що проведуть внутрішнє розслідування і щодо цього роботодавця будуть вжиті заходи. Сама ж вакансія, на яку подавалася жінка, з сайту вже зникла.
«Я не хочу мовчати»
У коментарях дуже багато жінок дякують Ірині, що не мовчала й надала розголосу цій проблемі.
«Ми всі знаємо про культуру замовчування таких ситуацій у стилі «сама винна, народилася красивою, жінкою — терпи». Але я не хочу мовчати!» — зазначає Ірина Моторна.
Жінки також розповідають, що пережили подібний досвід. Приміром, кілька років тому з такою проблемою зіштовхнулася Хельга. Тоді шукала роботу й на одному з сайтів побачила вакансію секретарки.
«Відправила резюме. Отримала таку відповідь: «Спасибо за отклик на вакансию. А теперь пришлите мне, пожалуйста, пару ваших фото в полный рост», — пише жінка. — Я його питаю: «Вибачте, а навіщо потрібні мої фото в повний зріст? Ви ж не модельне агентство». А він пише: «А вы внимательно читали описание вакансии?» Пішла перечитати ще раз, і бачу внизу дрібненько: «Вакансия предполагает дополнительные обязанности во внерабочее время». Запитую знову: «То ви шукаєте працівника чи інтимне життя хочете влаштувати?», на що чувак образився й відповів: «Удачи вам в поисках высокооплачиваемой работы».
Жінка зазначає, що такого такого змісту оголошень про пошук секретаря, особливо в Києві, дуже багато. Очевидно таке практикують у великих містах.
Ще одна користувачка Анна додає, що її одного разу запрошували на вакансію перекладача, а виявилося, що потрібно листуватися з чоловіками від імені дівчат легкої поведінки.
«Думаю, у багатьох є такий печальний досвід. Я панічно боюся співбесід, після таких пропозицій у мене була депресія. Не хочу навіть про це згадувати», — ділиться пережитим Інна.
«Теж була на такій роботі. Мені було тоді 21 – і керівник мені це запропонував особисто. Мабуть, не варто говорити про те, що після тієї розмови довелося шукати нову роботу», — написала Ольга.
Невидима проблема
Жінкам, які стикалися з пропозиціями сексу на роботі чи під час співбесід із працевлаштування, не потрібно про це мовчати, а найперше одразу відмовитися від такої роботи і звертатися у правоохоронні органи та Державну службу з охорони праці, – радять адвокатки.
«Потрібно розуміти, що будь-яка пропозиція сексуального характеру на співбесіді, при прийомі на роботу, на випробувальному терміні — абсолютно незаконна, і від неї жінка має повне право відмовитися й не боятися, що це якимось чином вплине на її трудову сферу», — зазначає віцепрезидентка ГО «Ла Страда — Україна», адвокатка Марина Легенька.
На жаль, така проблема залишається невидимою. Вона дуже замовчувана, багато жінок навіть не ідентифікують цю проблему як таку, на яку можуть реагувати і вони самі, і органи державної влади. Водночас Марина Легенька переконана, що йдеться про грубе порушення як трудових прав, так і загалом законодавства України.
«І хоча ми не маємо спеціальної статті Кримінального Кодексу, яка б стосувалася сексуальних домагань, але вони потрапляють під кваліфікацію статті 153 «Сексуальне насильство». Зокрема, пункту 1 цієї статті — «Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням у тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи». Тому коли ми говоримо про випадок сексуальних домагань, зокрема при прийомі на роботу, зокрема при співбесіді при прийомі на роботу, то такі дії можуть потрапляти під цю статтю», — наголошує експертка.
Але тут головним викликом залишається доказова база, якою жінка може підтвердити, що така подія насправді відбулася. Це можуть бути покази свідків, запис на мобільний, диктофон, переписка в соцмережах.
«Якщо через відмову в будь-яких контактах, які не пов’язані з трудовою сферою, жінку не прийняли на роботу, то, звісно, це все можна оскаржувати в судовому порядку. Але з моєї практики ніхто з роботодавців не відмовляє у працевлаштуванні, називаючи пряму причину, а вказує завуальовані причини, — говорить Марина Легенька. — Тому коли ми говоримо загалом про гендерну дискримінацію при прийомі на роботу, то на превеликий жаль, довести її дуже складно».
Притягнути винних до відповідальності важко
Адвокатка, членкиня ГО «ЮрФем» Яна Сайченко неодноразово чула від багатьох жінок (зокрема й від своїх помічниць) про проблему пропозиції інтиму під час пошуку роботи.
«Вони мені розповідали, що коли закінчили університет і шукали роботу в юридичних компаніях, стикалися з тим, що їм пропонували інтим як додаткову вимогу роботодавця, — пригадує адвокатка. — Звісно, від такого відмовлялися, але про цю проблему нікому не розповідали. Про це просто мовчали, бо, на жаль, у нас не заведено про таке говорити. А ще багато жінок не знають своїх прав, тому на це ніхто особливо не реагує. Перегорнула вакансію, неприємну ситуацію забула й пішла далі».
На думку Яни Сайченко, не виключено, що багато жінок погоджуються на такі умови роботи через скруту. Оскільки в країні неблагополучна економічна ситуація, плюс карантин наклав свій слід, тому багато жінок втратили роботу. І коли жінка думає, що їй треба одягати та годувати дітей, орендувати житло, то погоджується на всі умови.
«Але я думаю, що на таке треба реагувати, і навіть вважаю це громадським обов’язком, якщо ми бажаємо змінити суспільство на краще і змінити терпимість до насилля на недопустимість», — каже адвокатка.
Вона також констатує: щодо таких фактів дуже важко відкрити провадження і притягнути винних до відповідальності.
«Дуже б хотілося, щоб ці дії підпадали під ст. 153 Кримінального кодексу. Але вироку найімовірніше не буде, бо повний склад злочину відсутній. Хоча я вважаю, що це недоліки законодавства, — каже адвокатка. — Якщо взяти переписку Ірини з HR-менеджеркою, то там зазначалося про інтимні стосунки з керівником за згодою жінки. Сам цей факт згоди виключає кримінальне покарання за сексуальне насильство. У Кодексі України про адміністративні правопорушення є стаття 173-2 — «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі». От за цією статтею можна притягнути до відповідальності особу, яка пропонувала інтим, якщо її ідентифікувати. Загалом, щоб це зробити, має бути ідеальний збіг обставин. Бо через вайбер-переписку когось встановити практично неможливо. Хоча така переписка теж підійде, але в комплексі з іншими доказами. Якщо їх немає, то в цій ситуації я як адвокатка можу сказати, що на жаль, відповідальності ніхто не понесе. Бо ми ж розуміємо: sim-карту викинув, поставив нову і все. У нас немає прив’язки номера мобільного до конкретної особи. Тоді як у багатьох інших країнах, щоб придбати картку, треба представити паспорт чи прив’язати її до банківського номера. Тоді встановити особу можливо. Хоча судова практика свідчить, що це не означає, що саме ця особа в цей момент користувалася телефоном. Особа, яка вчинила насильство, може цього ж дня написати заяву про злочин і сказати, що в неї викрали телефон».
Можна шукати компромісні варіанти
На гарячу лінію ГО «Ла Страда — Україна» неодноразово надходять скарги щодо сексуальних домагань і при прийомі на роботу, і в трудовій сфері загалом. Жінки потребують юридичної і психологічної допомоги. Нещодавно сюди за юридичною допомогою звернулася жінка, якій у перший день роботи секретаркою одразу сказали, що в її обов’язки також входить надання сексуальних послуг за окрему плату.
«І коли вона відмовилася, їй пред’явили: «Ти ж розуміла, куди ти йшла. У тебе керівник і заступники – чоловіки, ти мала це розуміти». Тому на жаль, це досить розповсюджена проблематика, — розповідає Марина Легенька. — Цю жінку хотіли звільнити за прогул. В результаті вона звільнилася за згодою сторін. У неї була можливість також звернутися до правоохоронних органів, але вони дійшли згоди про те, що роботодавець їй оплачує місяць роботи, і вона звільняється, тому це був її вибір. Але знову ж, таким чином відбувається замовчування».
Вирішення таких проблем шляхом звернення в органи влади та поліцію є складним і довготривалим, тому далеко не всі жінки готові на цей крок. Часто це вже крайня міра, коли випадок кричущий, додає віцепрезидентка ГО «Ла Стада — Україна». Тому варто шукати компромісних варіантів.
«Ми завжди рекомендуємо, якщо структура має вище керівництво, то звернутися до нього. Якщо це керівник, то треба звернутися до керівника, який стоїть вище за щаблем влади. Якщо компанія відмовляє при прийомі на роботу з цих же причин, то звертатися відповідно до компанії-засновника, особливо якщо це міжнародні компанії. Ці шляхи досить ефективні, можна їх використовувати».
Євгенія Цебрій
