Повага
  • Головна
  • Статтi
  • «Мамо, побудуй завод, який робитиме органічні цукерки»: як діти надихають будувати кар’єру
Статтi

«Мамо, побудуй завод, який робитиме органічні цукерки»: як діти надихають будувати кар’єру

Олена Стретович із сім'єю
Олена Стретович із сім’єю

Вона очолила підприємство з грудною дитиною на руках. Після закриття неба, коли стало неможливо експортувати продукцію, змогла вийти на нові ринки. Вона керує трьома виробництвами, грає в теніс і вдосконалює англійську. Олена Стретович із Житомирщини розповіла про свій шлях в аграрному бізнесі та про те, як рухатися кар’єрною драбиною вгору з дитиною на руках.

Змінити сферу діяльності, будувати успішний бізнес і одночасно виховувати успішних дітей — можливо. Про це свідчить досвід Олени, важливі кар’єрні злети якої збіглися з народженням обох дітей.

Про лідерство

Олена завжди прагнула бути  в усьому першою й найкращою.

«Я з дитинства мала лідерські якості. У школі була старостою класу, потім президенткою школи, старостою в університеті. Тому мені важливо було реалізувати себе», — згадує Олена Стретович.

Отримала педагогічну освіту, але коли старшому синові Олександру виповнилося дев’ять місяців, вирішила йти працювати в банк касиркою. Банківська сфера на той час була дуже популярною. Двадцятирічна Олена пройшла низку професійних щаблів і за 5 років стала заступницею директора банку в Житомирі. Через оптимізацію структури банку та економічні процеси в країні наступне кар’єрне зростання було можливим лише за умови переїзду до Києва. Олена ж вирішила змінити сферу діяльності й пішла працювати в сільське господарство.

2013 року їй запропонували очолити завод із переробки молока. Олена покинула роботу в банківській сфері й заходилася керувати будівництвом заводу. У той же час народжується менший син Ярослав. Олена каже, що завдяки підтримці родини виховання дітей і побудова кар’єри відбувалися одночасно й гармонійно.

Про материнство й кар’єру

На час, коли Олена очолила підприємство з виготовлення органічної продукції, її старший син був підлітком, а меншому не було й року.

«Син ріс разом із заводом, — згадує жінка. — Перші місяці я їздила додому його годувати. Приїхала, погодувала, поїхала на завод. Через дві години знову поїхала годувати. Ось буде 10 років заводу і 10 років молодшому синові».

Виклики материнства поєднувалися з викликами на підприємстві.

«Ми запустили завод 2014 року, почалася війна. Ніхто про органіку не знав, що це за продукт, чому він дорожчий», — згадує Олена.

Підприємство зробило акцент на якості продукції й на відкритості виробництва. На завод приїжджають цілі екскурсії, і працівники демонструють усі процеси, що там відбуваються.

Бізнес розвивався, син підростав і одразу занурювався в тему органічного виробництва. Підприємства, якими керує Олена, виробляють органічну молочку, м’ясну продукцію та крупи. Але малому хотілося ще й органічних солодощів. Він часто в супермаркеті чіплявся до продавчинь із запитанням, чи є в них органічний кіндер. Коли йому відповідали заперечно, наполягав: «Подивіться, може, все-таки є органічний кіндер-сюрприз».

Після довгих безуспішних пошуків органічного кіндера він сказав:

«Мамо, в тебе за заводом є ще велика територія. Збудуй завод, який робитиме органічні цукерки й шоколад. Якщо ти цього не зробиш, то я виросту й сам побудую».


Читайте також: Гендерні стереотипи у бізнесі: доброзичливий сексизм, упередження і поблажливість


Тож у родині підростає майбутній бізнесмен із готовими ідеями, якими ділиться з мамою.

«У нього є розуміння, як відбуваються бізнесові процеси. Хоч я й не розказую йому, але він звідкись знає», — каже Олена.

Але буває, що хлопець дивується, чому мама так утомилась, адже не працювала фізично.

«Часом запитує мене: «Чому ти так утомилася? Ти ж молоко не розливала. Сиділа біля комп’ютера», — посміхається жінка.

Олена переконана, що мамам, які хочуть розвиватися в кар’єрі, варто це робити й не відкладати реалізацію на потім.

«Інколи я дивуюся, звідки в мого сина такі розумні думки беруться, а потім думаю, що, може, коли я була ще вагітна, реалізовувала всі ці проєкти, малювала, писала, уявляла. І мої ідеї «переходили» до дитини. Він із раннього дитинства бачив мої тверді переконання, бачив, як ми робимо продукт, як ми відповідально до цього ставимося, і це відкладалося в його голові», — розповідає Стретович.

Від того, як мама може розвиватися, залежить і розвиток дитини.

«Якщо в мами є гарні ідеї, вона горить ними і втілює їх у життя, то дитина теж це всотує й ростиме творчою і продуктивною. А якщо дитина бачить, що мама й тато зранку до вечора в гаджетах на дивані, то й дитина копіюватиме таку поведінку. Я впевнена, якщо мама розвиватиметься, то й дитина теж», — стверджує Олена Стретович.

Про делегування

Робота на підприємстві вимагає постійної включеності. Робочий день Олени Стретович починається не пізніше, ніж о шостій ранку, адже треба дістатися до виробництва за 100 км від дому. Зараз на її плечах три підприємства, що виробляють органічну продукцію.

«Різний товар, різні колективи, різна бухгалтерія — скрізь потрібна увага», — говорить Олена. Тож робота триває 24/7.

Бути мамою й керівницею на трьох підприємствах — це насамперед про вміння делегувати. З дітьми допомагала родина, а на роботі — команда.

«У мене є кваліфіковані заступники, на яких можна покластися. Вони якісно виконують свою роботу. Команда в мене дуже крута, тому я власне й можу керувати трьома підприємствами», — зізнається Олена. 

Разом із родиною Олені вдалося розподілити час так, щоб устигати в різних сферах.

«Зі старшим сином, коли він був маленьким, мені дуже допомагав мій тато. Він працював лікарем на швидкій, у нього був такий графік, що міг і в садочок завести, і забрати його, коли я не встигала. У чоловіка було менше навантаження, тож він долучався. Із меншим сином зараз багато часу проводить мама. Але я ніколи не випадала з процесу виховання. Якось так складалося, що вони мене підстраховували, але не було такого, що я покинула дітей і займалася винятково роботою. Намагалися, щоб зранку, наприклад, із дитиною мама, трохи пізніше — чоловік чи тато, потім я долучаюся. І не було ніякої проблеми», — розповідає Олена. 

Про час та увагу

Олена говорить, що хоч і багато працює, діти увагою не обділені. Вони якісно проводять час разом.

«Один лише раз старший син десь у 11 чи 12 років сказав, що я приділяла йому недостатньо уваги, коли він  робив уроки. Але я і з меншим не роблю уроки. Я вважаю, що діти це мають робити самі. Вони повинні розуміти, навіщо це роблять і що це — зона їхньої відповідальності», — ділиться жінка.


Читайте також: У ролі «мами», або Як мій чоловік прожив десять днів сам-на-сам із дочкою


Олена впевнена, що ця довіра й певна самостійність дітей вплинула якнайкраще на стосунки з синами. Старший син щодня телефонує, цікавиться справами і здоров’ям. Коли приїжджає, то обнімає й цілує маму. Менший теж не відстає.

«Ці почуття йдуть від душі. Олександр зараз фінансово не залежить від мене, але теплота лишається між нами, мабуть, у його дитинстві я все правильно робила».

Олена говорить, що її сини двадцять разів на день повторюють, що вона найкраща, найрозумніша й найкрутіша.

«Усе це тому, що вони бачать діяльність, яка приносить плоди», — ділиться директорка.

Про вихід на нові ринки

Повномасштабне вторгнення стало ударом по багатьох бізнесах. За словами Олени, на їхніх підприємствах продажі знизилися на 25%. Основні споживачі органічної продукції в Україні — мами з дітьми. Багато з них виїхало з країни, тож на внутрішньому ринку зменшився попит. Експорт ускладнився через те, що неможливо стало транспортувати продукцію літаками. З підприємств, якими керує Олена, на експорт ішов великий відсоток органічних яєць, а молочної продукції відправляли за кордон усього 3%. За словами Олени Стретович, це була скоріше не бізнесова ініціатива, а статусна, щоб українська продукція була представлена в різних країнах.

«Нашу продукцію відправляли здебільшого в країни Перської затоки. Наприклад, 70% яєць відправляли в Дубаї», — розповідає Олена.

Однак підприємство вирішило шукати вихід на європейські ринки.

«Треба платити податки, зарплату людям. Переправляти продукцію літаками з Європи до Перської затоки виходить дорого. Ми змушені шукати нові ринки, куди можна довезти продукцію автомобілями. Зараз у нас є контракт із поляками, нещодавно їздили на виставку органічної продукції в Італії й уклали контракт із італійцями, плануємо ще їхати в Німеччину та у Францію», — ділиться Стретович.

Вихід на нові ринки — це постійні кількаденні відрядження. І тут знову виклик для мам — як їхати й не переживати за дитину. Олена Стретович говорить, що діти все розуміють.

«Звісно, що коли я їду у відрядження, менший син трохи крутить носом і не хоче відпускати, але розуміє, що мама робить дуже велику справу, тому потім відпускає, каже: «Ну добре, їдь».

Інколи в довготривалі відрядження Олена бере з собою сина й маму.

«Поки я на переговорах — він із нею, а потім разом десь гуляємо», — каже Олена.

Про традиції

Зазвичай тиждень у родини досить насичений. Крім роботи, Олена займається фітнесом, тенісом, удосконалює англійську мову. Ярослав перейняв у мами захоплення тенісом, а також займається плаванням. Тож на вихідних родина любить бувати вдома, пекти щось смачненьке й пити чай. Ярослав збирає різні цілющі ароматні трави й заварює їх для близьких.

«У нас є навіть спеціальна кімната, де він сушить ці трави. Він справді смачно це робить».

А ще молодший син Олени любить вирощувати городину.

«Ми залишили біля будинку невеличку ділянку, на якій він разом із бабусею вирощує овочі. Часом через велику зайнятість я не все встигаю глянути, що там є. А він каже: «Мамо, ти хоч бачила, які в нас помідори виросли?»

У неділю всією сім’єю обов’язково йдуть до церкви, а на канікулах та під час відпустки люблять подорожувати Європою чи в межах України.

«Нещодавно поїхали в Карпати. Син каже: «Диви, яка краса. Нащо хтозна-куди за кордон їхати».

Про цінності

Олена Стретович із гордістю розповідає про синів. Каже, що найбільше її радує те, що хлопці виросли чуйними.

«Олександр нині живе в Києві, навчається в аспірантурі і вже має невеличкий власний бізнес. Я дуже задоволена тим, що він виріс досить чуйною людиною. Думаю, що ми все правильно робили, виховуючи його».

Молодший син захоплюється нумізматикою. За словами Олени, він дуже відповідальний, багато читає, може бути цікавим співрозмовником не тільки для однолітків, а й для старших людей.

«Уже який рік поспіль він президент класу. У нього є лідерські якості, і в той же час він м’який і добрий. Коли в класі Ярослава дуже серйозно захворів  хлопчик, він так переживав за нього. Це не був його близький друг, просто разом навчалися. Але він молився і просив, щоб хлопчик одужав. І потім так радів, коли тому стало легше.  Він любить людей, і для мене це найголовніша риса».

Найголовніший секрет гармонійного поєднання кар’єри й сімейного життя на думку Олени Стретович — це любов. Любов до роботи, до близьких, до всього, що оточує.

«Дітей треба любити. Давати їм максимум тепла, ніжності, опіки. Любов повинна бути до всіх, не тільки до дітей, а й до сусідки навпроти, однокласників у школі. Я щаслива на роботі, щаслива вдома, щаслива з батьками. І це головний секрет успіху».

Олена каже, що під час війни зрозуміла, що немає нічого важливішого й дорожчого за життя та здоров’я.

«Гроші й бізнес — це все супутнє. Воно прийде, якщо буде життя і здоров’я. Цінність життя для мене збільшилася у 100 разів», — говорить жінка.

Вона впевнена, якщо ми не можемо вплинути на глобальні події, то здатні зробити своє життя й життя родини трохи приємнішим.

«Коли ми кажемо, що все буде добре, то це «добре» кожен має робити сам», — підсумувала Олена Стретович.

Олена Кущенко

Схожі записи

Зґвалтування у Кагарлику: як журналісти/ки порушили межі приватності потерпілої

«Місцеві вибори 2020»: НДІ відкриває другий набір на тренінги для кандидатів та кандидаток, які планують балотуватися

Наступ на феміністичний рух у Китаї: цькування та закриття сторінок у соцмережах