Повага
Image default
Статтi

Нормалізація насильства за допомогою фейків: чому це спрацьовує?

Днями у мережі поширили допис із фотографією жінки з численними синцями на обличчі. Дописувачі стверджували, що її нібито побили “за виконання гімну Росії в Києві”. 

Цю інформацію поширив і депутат Херсонськох міської ради Ігор Осауленко. 

Ой, як невдобно вийшло… поспівали. Якщо це і фейк, (як про хлопчика в трусиках), то позитивний”, написав Осауленко, проте після того, як його розкритикували, видалив пост. 

Нормалізація насильства за допомогою фейків

“Взяти фото ґендерного насильства (дівчину побив хлопець, із яким вона зустрічалася) і використати для інформаційної війни. Гидота!”, пише психотерапевтка Олеся Дружина у спільноті “Сексизм і мізогінія”.

Зазначимо, що фото жінки, яке використовують у дописах, ніяк не стосується України. 

Цією ж світлиною новини проілюстрували ще низка сайтів. Вони зазначають, що на фото 19-річна Келсі Скіллен із Шотландії. 

Подібні повідомлення із використанням фото жінок не лише сіють ворожнечу, а й усіляко сприяють нормалізації насильства в суспільстві. Такі меседжі з’являються у мережі не вперше. Так, у жовтні минулого року ЗМІ опублікували низку новин із заголовком: “Дівчата заспівали гімн Росії у Києві. Їх відлупцював перехожий (ВІДЕО 18+). 

“Метод гнилого оселедця”

У коментарі “Повазі” медіакоординаторка та дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла, що останнім часом кількість подібних маніпуляцій і фейків зростає.  

Гра на емоціях людей – найпотужніший інструмент сучасної війни. Улюблена зброя росіян. Наразі інформаційне протистояння в мережі набирає обертів. Інформвійська окупантів нагнітають атмосферу щодня. Жінки і діти стають улюбленою наживкою агресора в цьому нищівному безладі. Свіжий фейк із начебто побитими дівчатами – яскравий і промовистий приклад. Розмістили фото по-звірячому побитої молодої дівчини і написати поряд меседж про те, що «фашисти в Києві побили нещасних дівчат за гімн Росії». Фото взяте з якоїсь старої кримінальної хроніки. Взагалі не має стосунку до України. Але кого це хвилює?! У цього посту в мережі сотні лайків і шерів.

Серед тих, хто поділився цим постом, різні люди. Хтось лякається, хтось співчуває, хтось обурений брехнею. Експерти з інформаційно-психологічних спецоперацій називають таке методом гнилого оселедця”. Це коли людям пхають під носа відверту брехню, але вона настільки шокує, що вимикає в мізках більшості “раціо” і вмикає емоції. А потім на цих емоціях фейкова новина несеться соцмережами, наче тайфун. На хвилі того, що обурені брехнею люди намагаються спростувати такий фейк, меседж окупантів швидко заходить навіть у самі проукраїнські “бульбашки “соцмереж.  І саме тоді основна ціль пропагандистів досягнута – меседж розповсюджений серед величезного кола людей із різних боків конфлікту”, вважає Ірина Сєдова. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Атака на цінності. Гендерна проблематика, дезінформація і роль Росії у цих процесах

Помітивши подібні новини у ЗМІ чи у соцмережах, експертка радить спершу заспокоїтися:

Моя порада в таких випадках незмінна. Якщо ви прочитали якусь шокуючу новину, і вона викликала у вас купу емоцій, будь ласка, нічого не робіть із цим. Зробіть кілька вдихів і видохів. Випейте чаю або просто водички. Відійдіть від комп’ютера на п’ять хвилин. Потім, коли ви заспокоїлися, прочитайте цю новину ще раз. І запитайте себе: хто саме і з якою метою запостив це в соцмережах. Коли ви дасте собі відповідь на ці запитання, тоді вже можете вирішувати, чи ділитися цією “сенсацією” з друзями чи ні”.

Детальніше про те, як протидіяти дезінформації та не вестися на фейки Ірина Сєдова розповідає тут.

Схожі записи

Дистанційна робота в Україні: нерівні умови праці для жінок і чоловіків

Посол України в Португалії: «У дипломатії стать не має значення»

Вікторія Кобиляцька

«Cидіти вдома». Що таке піклувальна праця?