Повага
Image default
Статтi

«Дівчинка — аура, хлопчик — дія»: Марина Ланге і псевдопсихологія

На вітрині новинок Книжкового Арсеналу можна помітити книгу «Щоб у 16 не було запізно», яку написала Марина Ланге. Ця книжка вийшла у 2021 році у видавництві IPIO (вони називають себе «видавництвом мотиваційних книжок»), а вже встигла наробити галасу в Facebook та інших соцмережах. Авторка транслює гендерні стереотипи та упередження, при цьому називає себе арттерапевткою та «ціннісно орієнтованою консультанткою».

Співзасновник видавництва «Видавництво» Ілля Стронґовський звернувся до Yakaboo. Після чого книжку зняли з продажу.

«Низька грамотність, печерні стереотипи, знецінення, віктімблеймінг, шеймінг. Це видання — ідеяльний приклад, що треба назавжди прибирати з книжок про виховання», — вважає він.

Що ж не так із книжкою?

Стереотипи та упередження

Фемініст, тато двох синів, прихильник руху HeforShe, який працює в Програмі розвитку ООН фахівцем з комунікацій, Микола Ябченко опублікував фото книги. У книзі авторка розповідає, що «дівчатка вже народжуються з жіночими якостями». Природними для дівчат називає вміння піклуватися, умиротворення, цнотливість і здатність надихати.

Хлопцям же, вважає Марина Ланге, «щодня потрібно напрацьовувати чоловічі чесноти».

«Дівчата — це атмосфера. Тобто якості дівчини проявляються від того, яка навколо неї аура. Хлопчик — це досягнення. Про хлопчика, як і про чоловіка, говорять не стан чи слова, а лише дії та вчинки», — переконує Марина Ланге.

Консультант із комунікації та активіст Олександр Равчев радить «не вестись на всю цю гендерно-патріархальну прутню».

«До хлопців вимоги дуже конкретні — досягнення. Є досягнення — ти молодець. Немає — ти лох. Хлопець, який визнає цю модель отримує просту систему зворотного зв’язку. Маєш доходи вище середнього? Все, можеш лежати на дивані й чухати пузо. Ти виконав вимоги суспільства.

До дівчат вимоги абстрактні. Як поміряти здатність зробити атмосферу? Ніяк. Це суб’єктивна характеристика. Про ауру — це взагалі фантастика. Так само, як і наповнення радістю. Тобто це речі, яких не те що неможливо досягнути. Їх навіть в теорії неможливо виміряти за чіткими й однозначними критеріями. Відповідно, дівчина, яка визнає цю модель, отримує постійне джерело для неврозів. Оскільки досягнути цих цілей неможливо, вона постійно перебуває в стані, коли її можуть назвати «поганою жінкою», і в неї навіть немає аргументів, як захиститися від цього звинувачення», — звертає увагу Олександр Равчев.

Марина Ланге — психологиня?

На звороті книжки зазначено, що авторка — дипломована психологиня. Марина Ланге проводить щотижневі тренінги для учнів та учениць 10-11 класів. Також вона проводить індивідуальні консультації.

На зображенні може бути: 4 людини, люди стоять та текст

Микола Ябченко ж звертає увагу на те, що класичної психологічної чи педагогічної освіти Марина Ланге не має.

«У неї диплом магістра з фондових ринків. Вища школа практичної психології — це приватна контора з Краснодару (Росія), яка проводить підвищення кваліфікації. Виникає питання, на якій підставі вона працює психологом у двох навчальних закладах?», — зазначає він.

Крім того, Марина Ланге рекомендує виховувати у дівчат віктимну поведінку, пише Олександра Оліневич.

На зображенні може бути: текст

«До чого в майбутньому призведе така стратегія? До провокації побутового насилля. Ці 150 см у спідниці за звичкою кидатимуться на чоловіка.

Дівчинка має поводитися так, щоб у хлопчаків навіть думка не виникала її образити», — вважає Марина Ланге.

Тобто авторка, яка називає себе психологинею, підтримує тезу «культури зґвалтування» про те, що «жінка сама винна», якщо щодо неї чинять насильство.

Нагадаємо, мисткиня Катрін Кемберері із США створила проєкт «То що ж на тобі було вдягнено?», аби проілюструвати, що насправді не існує залежності між одягом постраждалої та актом насильства.

Читайте також: «Мовчала, бо вважала, що сама винна»: Історія дівчини, яка пережила зґвалтування

Гендерні стереотипи в псевдопсихологічній літературі — поширене, але неприйнятне явище. Адже автор/ка книжки з психології — це той/та, хто формує наше уявлення про те, як все справді влаштовано в наших головах. Якщо ви побачите подібне в інших книжках, обов’язково пишіть нам, ми разом будемо на це реагувати.

Схожі записи

Уявний вирок: як судять за переслідування в Україні

Марія Смик

Знаєте, в чому проблема?

Що ти зробила не так?

3 коментарі

Коментарі закриті.