«Дівчинка — аура, хлопчик — дія»: Марина Ланге і псевдопсихологія

На вітрині новинок Книжкового Арсеналу можна помітити книгу «Щоб у 16 не було запізно», яку написала Марина Ланге. Ця книжка вийшла у 2021 році у видавництві IPIO (вони називають себе «видавництвом мотиваційних книжок»), а вже встигла наробити галасу в Facebook та інших соцмережах. Авторка транслює гендерні стереотипи та упередження, при цьому називає себе арттерапевткою та «ціннісно орієнтованою консультанткою».

Співзасновник видавництва «Видавництво» Ілля Стронґовський звернувся до Yakaboo. Після чого книжку зняли з продажу.

«Низька грамотність, печерні стереотипи, знецінення, віктімблеймінг, шеймінг. Це видання — ідеяльний приклад, що треба назавжди прибирати з книжок про виховання», — вважає він.

Що ж не так із книжкою?

Стереотипи та упередження

Фемініст, тато двох синів, прихильник руху HeforShe, який працює в Програмі розвитку ООН фахівцем з комунікацій, Микола Ябченко опублікував фото книги. У книзі авторка розповідає, що «дівчатка вже народжуються з жіночими якостями». Природними для дівчат називає вміння піклуватися, умиротворення, цнотливість і здатність надихати.

Консультант із комунікації та активіст Олександр Равчев радить «не вестись на всю цю гендерно-патріархальну прутню».

«До хлопців вимоги дуже конкретні — досягнення. Є досягнення — ти молодець. Немає — ти лох. Хлопець, який визнає цю модель отримує просту систему зворотного зв’язку. Маєш доходи вище середнього? Все, можеш лежати на дивані й чухати пузо. Ти виконав вимоги суспільства.

До дівчат вимоги абстрактні. Як поміряти здатність зробити атмосферу? Ніяк. Це суб’єктивна характеристика. Про ауру — це взагалі фантастика. Так само, як і наповнення радістю. Тобто це речі, яких не те що неможливо досягнути. Їх навіть в теорії неможливо виміряти за чіткими й однозначними критеріями. Відповідно, дівчина, яка визнає цю модель, отримує постійне джерело для неврозів. Оскільки досягнути цих цілей неможливо, вона постійно перебуває в стані, коли її можуть назвати «поганою жінкою», і в неї навіть немає аргументів, як захиститися від цього звинувачення», — звертає увагу Олександр Равчев.

Марина Ланге — психологиня?

На звороті книжки зазначено, що авторка — дипломована психологиня. Марина Ланге проводить щотижневі тренінги для учнів та учениць 10-11 класів. Також вона проводить індивідуальні консультації.

Крім того, Марина Ланге рекомендує виховувати у дівчат віктимну поведінку, пише Олександра Оліневич.

Тобто авторка, яка називає себе психологинею, підтримує тезу «культури зґвалтування» про те, що «жінка сама винна», якщо щодо неї чинять насильство.

Нагадаємо, мисткиня Катрін Кемберері із США створила проєкт «То що ж на тобі було вдягнено?», аби проілюструвати, що насправді не існує залежності між одягом постраждалої та актом насильства.

Читайте також: «Мовчала, бо вважала, що сама винна»: Історія дівчини, яка пережила зґвалтування

Гендерні стереотипи в псевдопсихологічній літературі — поширене, але неприйнятне явище. Адже автор/ка книжки з психології — це той/та, хто формує наше уявлення про те, як все справді влаштовано в наших головах. Якщо ви побачите подібне в інших книжках, обов’язково пишіть нам, ми разом будемо на це реагувати.