Майже половина матеріалів регіональних медіа — про війну, і домінують у них чоловіки. Такими є результати першої хвилі цьогорічного моніторингу регіональних медіа 24 областей України.
Дослідження проводив Волинський прес-клуб у партнерстві з мережею пресклубів та медіаорганізацій України.
Загалом із 13 по 19 лютого було проаналізовано понад 20 тисяч публікацій у друкованих та онлайн-виданнях областей і обласних центрів.
Наталія Гуменюк та Ганна Маляр — найцитованіші експертки на тему війни
Матеріали, об’єднані однією темою війни склали 47%. Ішлося в них про різні сфери суспільного життя країни. Зокрема, про політичні рішення на місцевому та міжнародному рівнях, візити політиків, інформацію про бойові дії — перемоги і втрати, волонтерську участь цивільних, медичну і соціальну допомогу тощо.
Про жінок скрізь ішлося як про таких, хто надавали юридичну, реабілітаційну чи волонтерську допомогу. А також — про політикинь, військовослужбовиць у лавах ЗСУ і родичок загиблих чоловіків/синів.
Загалом жінки як експертки (ті, кого цитують у публікаціях, чию думку передають) складають четверту частину від загальної кількості жінок і чоловіків — 26%. А героїні (ті, про кого згадують, але вони не «говорять») — 21%.
Чоловіки переважно коментували хід воєнних дій, ситуацію в області/місті, політичні рішення. А героями були (в тому числі і в прямому сенсі) — переважно як загиблі на фронті бійці.
Ключовими персонами серед жінок були: керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр, віцепрем’єрка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, міські голови і старости, громадські активістки, волонтерки.
Серед чоловіків — президент України Володимир Зеленський, міністр оборони Олексій Рєзніков, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, прем’єр Денис Шмигаль, представник ГУР МО Андрій Черняк, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, голови ОВА та міські голови.
Друковані медіа частіше залучають жінок як експерток на тему війни
Найбільше експерток цитували у матеріалах, що різною мірою зачіпали питання, пов’язані з війною, — у виданнях Черкаської області (38%), дещо менше — Чернігівської та Херсонської областей (по 35%), а також Івано-Франківської (34%) та Чернівецької (33%). У 38% випадків як героїні публікацій були присутні жінки у волинських медіа, в 35% — запорізьких, по 33% — у харківських та херсонських.
Якщо брати весь проаналізований контент, то кількість жінок як експерток і героїнь значно вища, однак все одно складає третину від загальної кількості жінок і чоловіків у публікаціях. При цьому в друкованих медіа їх на 6% більше, ніж в новинах сайтів.
Жінки досі найчастіше коментують освіту, здоров’я та культуру
Коментували жінки переважно питання у сфері освіти/науки (45%), охорони здоров’я, культури, соцполітики (по 41%) та волонтерства (38%). Щоправда, і відсоток експерток у політичних та воєнних питаннях зріс на кілька позицій порівняно з даними аналогічного моніторингу 2021 року. Героїнями жінки були найчастіше так само в матеріалах на освітню тематику (39%), про волонтерство (38%), соціальну політики та охорону здоров’я (по 35%).
Найбільше жінки як експертки присутні в житомирських виданнях (45%) — майже порівну з чоловіками-експертами, героїні — у харківських медіа (40%).
Читайте також: Як пройти гендерний моніторинг контенту? Чекліст для медіа
Індекс гендерної чутливості у лютому 2023 року склав 46%
Показником видимості жінок на лексичному / мовному рівні є вживання фемінітивів. І тут приємно відзначити, що їхня кількість у публікаціях обласних видань дуже висока — більше 90% (а в окремих виданнях зафіксували по 100%). При цьому найнижчий показник — теж більше 50% (в аналогічному періоді 2021 року ми фіксували 25%). Кількість фемінітивів суттєво зросла в медіа тих областей, де вона була критично незначна. І однією з причин став перехід видань на україномовний контент. А також (що є показовим) — розуміння, що фемінітиви в українській мові — це органічно і логічно (бо перехід на українську ще не означає автоматично вживання фемінітивів).
За підсумками моніторингу загальний Індекс гендерної чутливості у лютому 2023 року склав 46%. Серед регіонів лідерами є рівненські та херсонські медіа (по 52%). На другій позиції з 50% — закарпатські, чернівецькі, івано-франківські, львівські, тернопільські, житомирські та кіровоградські видання.
Такі показники ми отримали вперше за всі роки моніторингу регіональних і гіперлокальних медіа. І основну роль у ньому відіграла кількість фемінітивів. Лишається актуальним питання гендерного балансу в матеріалах, на яке суттєво впливає війна в Україні.
Інфографіка — Дмитра Авраменка
