Повага
Без категорії Статтi

Більше 40% журналістів/ок вважає, що гендерний баланс ускладнить їм роботу – ІМІ

Дотримання гендерного балансу в медіа ускладнить роботу журналістів – так вважає 41% медійників та медійниць. Ще одна перепона у роботі, на думку журналістів, – це нестача жінок-експерток. Так вважає 24% опитаних українських медійників.

Такими є результати анонімного адресного опитування медійників, яке провела ГО “Інститут масової інформації” (ІМІ)

“Мені здається, проблема саме в тому, що більшість журналістів працюють в умовах обмеженого часу і тому звертаються саме до тих, хто оперативно відповідає, а пошук експерток ускладнює їм роботу”, – розповіла Повазі медіаекспертка Інституту масової інформації  Ірина Земляна.

Водночас тільки 3% медійників заявили, що вважають жінок менш кваліфікованими, ніж чоловіків, і тому не звертаються до них по коментарі.

Нагадаємо, що знайти експерток можна в базі “Спитай жінку”

У середньому 48% опитаних журналістів заявили, що гендерний баланс у медіа є важливим завжди, і ще 40% сказали, що він важливий тільки в окремих випадках. Лише 9% опитаних ІМІ медійників висловилися проти дотримання гендерного балансу в медіа.

Водночас найбільше на підтримку гендерного балансу висловилися журналісти Києва та області (56% вважають що медіа мають його дотримуватися). А найменш важливим гендерний баланс виявився для журналістів центральних та східних областей України (39% підтримують цю ідею).

78% журналістів, які не стежать за балансом чоловіків і жінок у своїх матеріалах, аргументували це тим, що для них важливі спеціалісти, а не їхня стать. Ще 7% заявили, що не бачать проблеми, бо медіа достовірно відбивають картину з балансом у суспільстві. 5% респондентів-медійників, які не стежать за балансом, вважають, що жінки і чоловіки мають свої ролі й гендер нам “штучно нав’язує Захід”.

Як має виглядати гендерно збалансований матеріал. Поради від Поваги

Цікаво, що 2% медійників зазначили, що в Україні “прихований матріархат”, тому гендерного балансу в медіа дотримуватися непотрібно.

На запитання, що б вас спонукало стежити за гендерним балансом експертів та героїв у ваших матеріалах, 37% медійників зазначили, що потрібна публічна підтримка гендерної політики на рівні держави та приклад з боку високопосадовців.

На другому місці – вимога / підтримка керівництва медіа (23%). І на третьому – якщо медіаспільнота вважатиме дотримання гендерного балансу трендовим (22%).

Водночас 21% медійників зазначив, що їх ніщо не спонукає дотримуватися гендерного балансу в їхніх матеріалах. І ще 15% опитаних медійників вказали, що їм бракує інформації на тему гендерного балансу, щоб зрозуміти, для чого це потрібно.

Що стосується гендерних політик редакцій, 33% опитаних медійників зазначили, що їхні редакції мають такі політики. Ще 25% респондентів вказали, що хотіли б, щоб така політика була запроваджена в їхньому медіа.

В середньому 14% медійників зазначили, що гендерні політики їхнім редакціям непотрібні. Цікаво, що проти гендерних політик у редакціях найбільше виступили журналісти київських медіа (33%). Водночас найлояльнішими до запровадження гендерних політик виявилися журналісти південних регіонів (42% за).  

На запитання щодо використання фемінітивів 63% опитаних журналістів вказали, що постійно їх вживають у своїх матеріалах. Ще 15% зазначили, що в їхніх редакціях немає жорстких вимог щодо цього і хто як хоче, той так і пише. 12% опитаних журналістів відповіли, що не до всіх професій можна дібрати фемінітив. Тільки 4% українських журналістів, опитаних ІМІ, вказали, що взагалі не використовують фемінітивів у своїх матеріалах. 

Схожі записи

Ефект хамелеона: чи послідовно політики просувають ідею гендерної рівності

Нова методологія дає можливість Нацраді моніторити телеканали щодо сексизму в ефірі

Уривок із роману Сари Гейвуд «Кактус»