Повага
Image default
Статтi

Українські регіональні ЗМІ стали гендерно чутливішими — дослідження

Індекс гендерної чутливості регіональних медіа у 2019 році склав 34%. Це на 7% вище, ніж у 2017 році (27%). В друкованих та інтернет-виданнях зросла кількість жінок і як героїнь, і як експерток матеріалів, а також різке збільшення фемінітивів.

Такими є дані моніторингу 240 друкованих та 240 інтернет-видань, проведеного Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України у 24 областях.  Найвищий відсоток жінок як експерток і героїнь журналістських матеріалів зафіксовано в друкованих виданнях (33% і 29% відповідно), тоді як лідерство у вживанні фемінітивів – за інтернет-виданнями (45%).

Так, у друкованих ЗМІ у лютому зафіксовано 30% експерток і 28% героїнь, а в серпні – 35% експерток і 30% героїнь. В онлайн-медіа в лютому експертки склали 29%, а в серпні вже 33%, відсоток героїнь лишився майже незмінним. Кількість фемінітивів у друкованих виданнях, які є більш консервативними, ніж онлайнові, із 38% у лютому різко зросла до 47% у серпні, а в інтернет-виданнях – від 40% у лютому до 51% у серпні.

Знайти експертку для матеріалу можна в базі даних “Спитай жінку” 

Помітний зріст кількості жінок як залучених експерток і в порівнянні даних 2017 та 2019 років: у друкованих виданнях – на 2%, в інтернет-медіа – на 3%, загальний ріст – 2%. Кількість героїнь матеріалів у друкованих ЗМІ, навпаки, знизилася – на 2%, тоді як в інтернет-виданнях лишилася на тому ж рівні, тож загальна кількість стала меншою на 1%.

З даних моніторингу стало очевидним, що саме широке вживання фемінітивів суттєво вплинуло на Індекс гендерної чутливості медіа: у 2019 році їх стало на 12% більше, ніж у 2017. Хоча моніторингові дані по окремих областях показують високий відсоток присутності жінок і як експерток, і як героїнь матеріалів (особливо – у харківських, дніпропетровських, кіровоградських медіа).

Якщо у 2017 році найвищий Індекс гендерної чутливості складав 37% і досягли його харківські медіа (36% було у волинських видань, 35% – у вінницьких і рівненських), то у 2019 році вінницькі видання встановили показник на 41% (в кіровоградських медіа – 40%, у волинських, львівських і харківських – 39%, запорізьких – 38%).

Якщо ж зробити тематичний зріз кількості експерток і героїнь у журналістських матеріалах, то за ними залишається “закріпленою” соціальна сфера – освіта, культура, медицина. Саме в цих категоріях і зросла кількість експерток. В інших темах їх і так низький відсоток зменшився.

Незрозумілим для експерток/експертів моніторингу залишається питання відсутності жінок у матеріалах на спортивну тематику: футбол заповнює майже всі спортивні репортажі, там називають прізвище кожного гравця, а поодинокі повідомлення про жінок у спорті часто не містять жодного імені, а в переможниць не беруть коментарів.

Так само “нежіночими” залишаються теми політики (щоправда кількість експерток тут зросла на 3%), бізнесу і війни, зменшилася кількість жінок і у волонтерській тематиці.

Гендерна експертка проекту, голова Гендерного центру Волині Оксана Ярош зауважує: “Дуже добре, що в матеріалах регіональних медіа простежується позитивна динаміка. Безперечно, у суспільстві існує чимало стереотипів, пов’язаних із баченням ролей жінок і чоловіків, і це транслюють медіа. Проте ми сподіваємося, що рівень їх гендерної чутливості буде зростати. Принаймні, простежуємо таку тенденцію”.

 

Схожі записи

Навіщо нам гендерна освіта?

Громадськість виступила проти «гендерного заходу» Богомолець та Турчинової. Текст заяви (English version)

Наступ на феміністичний рух у Китаї: цькування та закриття сторінок у соцмережах