Повага
Image default
Статтi

Заміж за кордон: як вийти зі стосунків із аб’юзером?

Усе почалося шість років тому в Києві, коли Марина Піднебесна познайомилася з громадянином Нідерландів — своїм майбутнім чоловіком. Швидко йшла вулицею у справах, коли до неї підійшов познайомитися імпозантний чоловік. Тоді здавалося, що він утілював саме те, до чого подруга довго прагнула — захист та стабільність. На той час вона тяжко працювала, щоб утримувати себе та сина від попереднього шлюбу. Новий прихильник сподобався їй не лише зовнішністю, а й веселим норовом і серйозністю — він відразу заговорив про перспективу переїхати до нього.  

Марина запізно зрозуміла, що ситуація, у якій вона опинилася, дуже стрімко розвивалася. 

«У мене була робота у сфері організації заходів, я навчалася на психолога, і мені здавалося, що ніколи не потраплю в аб’юзивні стосунки, а вскочити в таку халепу може хіба що недосвідчена дівчина», — пригадує вона. 

«Мій чоловік перетворювався на агресивного звіра з налитими кров’ю очима»

«Цей роман був справді захоплюючим. На світанку наших стосунків я була оточена турботою, любов’ю, розумінням, здавалося, що про інше годі й мріяти. З ним було добре всюди й завжди. За походженням він українець, який прожив більше 20 років у Нідерландах та отримав громадянство. Рік я їздила до нього в гості, ще через рік ми оформили шлюб, я перевезла сина, ми почали проводити майже весь час разом. У нас було багато спільного, ми не могли надихатися одне одним. І ще через рік ми стали батьками чудового синочка. Це був справді казковий період, мені здавалося, я нарешті заслужила щастя після довгих пошуків кохання», — пригадує Марина.

Але потім історія обернулася з прекрасного на потворне. Чоловік почав ревнувати до всіх і всього, попросив доступ до її особистого профілю на фейсбуці, а згодом змусив видалитися з усіх соцмереж. Мовляв, навіщо їй чіплятися за старе життя, якщо зараз вона проживає стільки нового й прекрасного. 

«У певні моменти мій чоловік перетворювався на агресивного звіра з налитими кров’ю очима. Мені здавалося, що я зробила щось не так і сама провокувала таку його поведінку. Я почала боятися сказати або зробити щось не те, не могла передбачити, у який момент це станеться знову. Але кожен раз я знаходила відмовки й виправдання, сподіваючись, що ситуація зміниться й чоловік стане знову добрим і ласкавим», — говорить жінка. 

За її словами, після скандалу чоловік знову ставав люблячим і турботливим, деякий час у сім’ї панував мир та спокій. Але з часом спокійні періоди зменшувалися, натомість агресії ставало все більше.

Марина потрапила до типового кола аб’юзивних стосунків: медовий місяць, наростання напруги, епізод насильства, перемир’я. Ці гойдалки емоційно дуже виснажують, адже період глибокого занепаду чергується з ейфорійним піднесенням. А потім знову все повторюється. 

«Кілька років було лише психологічне насильство, і я не могла й подумати, що мій коханий турботливий чоловік коли-небудь підніме на мене руку. Нашій дитині було півтора року, коли це сталося вперше – після мого прохання поміркувати над пропозицією повінчатися в церкві. Тоді він бив мене по обличчю й душив зі словами «я все для тебе зробив, як ти смієш сумніватися?»

«Я не могла собі зізнатися, що стала типовою жертвою аб’юзера»

На той момент Марина почувалася абсолютно беззахисною в чужій країні, без друзів і близьких людей поруч. Їй було соромно розкритися рідним, нею оволодів відчай та страх поразки:

«Я пройшла такий довгий шлях до особистого щастя і знову програла. Повертатися в Україну я не могла, бо мене б не випустили з сином, громадянином Нідерландів, без батькової згоди. Сил на конструктивні рішення, що ведуть до змін, не лишалося, почуття провини та постійний стрес наростали як снігова куля. А ще я не могла собі зізнатися, що стала типовою жертвою аб’юзера», — каже Марина Піднебесна.  

Зрештою вона почала шукати вихід і навіть склала план дій. Після того, як чоловік вкотре її вдарив, вона сказала, що йде по продукти, а сама стрімголов помчала у відділок поліції. 

«Я відчула моральну підтримку від друзів та реальну — від правоохоронних органів. Поліцейські забрали чоловіка на допит, але наявних побоїв у мене не було, тож він заперечував мої звинувачення. Після ще одного удару мені вдалося вирватися вдруге, і я довела, що наді мною скоїли насильство», — пригадує Марина. 

Ситуація почала вирішуватися досить швидко. Марина ініціювала процес розлучення без згоди чоловіка, його виселили з будинку рішенням суду, заборонили наближатися до дружини з сином, відкрили кримінальну справу.

«Зараз мене з дітьми залишили в Нідерландах і видали посвідку на постійне проживання. Я отримала підтримку від держави й почуваюся в безпеці. Нідерланди мені забезпечили адвоката, перекладача та соціальну допомогу. Тепер я вільна та незалежна», — радіє Марина. 

Аб’юзивні стосунки в іншій країні: як діяти?

Прочитавши історію Марини Піднебесної, сотні жінок можуть упізнати в ній себе. На жаль, чимало українок опиняються в аб’юзивних стосунках чи в безвиході за кордоном. Тож Марина відчула необхідність допомагати жінкам у непростих ситуаціях і хоче максимально попередити їх та проінформувати, як діяти.  

«Зараз я вже готова рекомендувати з розумінням того, як себе убезпечити при переїзді в іншу країну до партнера», — каже вона. 

І радить таке:

  • Знайти й підписатися на україномовні або російськомовні групи тієї країни, куди плануєте переїхати. Це групи в соцмережах, у яких можна знайти відповіді на різні запитання
  • Вивчити англійську мову на достатньому рівні, щоб упевнено повідомити про проблему, яка виникла (або ж вивчити мову тієї країни, куди їдете)
  • Не «спалювати мости» на батьківщині, не продавати нерухомість, якщо це можливо, то не розповідати чоловікові про все своє майно
  • Намагатися з’ясувати всю інформацію про свого партнера — про реальний фінансовий стан, борги, кредити, аліменти до переїзду тощо. В ідеалі — оформити шлюбний договір
  • При отриманні документів у новій країні стати в чергу на отримання житла. У країнах Європи є така можливість 
  • Якомога швидше знайти роботу
  • Інтегруватися у спілкування та побут нової країни. Часто жінки, які приїхали за партнерською візою, готові в усьому покладатися на партнера. Це пастка
  • Потрібно максимально активно брати участь у процесах оплати рахунків, оформленні документів, страховки тощо. Намагатися швидше «обрости» зв’язками в новій країні, знайти співвітчизників, влитися в ком’юніті
  • Тримати всі свої документи при собі, у надійному місці, а в іншому місці тримати копії
  • Попросити партнера відкрити спільний банківський рахунок, з якого проходитимуть усі оплати та інші витрати. В ідеалі – мати власний банківський рахунок
  • Проаналізувати місце вашого знайомства. Якщо це ресурс, на якому принципово шукають наречених із пострадянського простору, варто знати, що на таких ресурсах реєструються чоловіки, які шукають певний типаж дружин. Часто це образ домогосподарки, яка займатиметься обслуговуючою домашньою роботою й не вимагатиме рівноправних стосунків
  • Мати «фінансову подушку» безпеки. Для цього добре підходить кредитна карта банку на батьківщині Visa або Master Card. Грошей має вистачити як мінімум на зворотній квиток на літак.

І ще одна надважлива рекомендація — не мовчати, якщо вам хоч на секунду здалося, що чоловік може виявитися тираном. Якщо це так, необхідно:

  • При кожній ситуації, навіть психологічного насильства, звертатися до сімейного чи іншого лікаря 
  • Якщо є рукоприкладство, обов’язково звертатися в поліцію. Навіть якщо не знаєте мови, вам нададуть перекладача
  • Звертатися до районних соціальних служб, контакти яких варто виписати заздалегідь
  • Не замовчувати проблему, а розповідати близьким людям. Крім реальної підтримки, ви проговорите ситуацію й відповісте собі на важливі запитання, це прискорює формування важливих рішень

Марина наголошує, що навіть якщо ви не готові з якихось причин розійтися з партнером одразу, потрібно все одно зробити вище перелічене. У майбутньому це дасть вам велику перевагу і зможе попередити біду. 

«Коли я пригадую життя з аб’юзером, то жалкую лише про одне — що втратила багато часу й не відкараскалася від того жаху значно раніше», — зізнається Марина Піднебесна.

Марина Лук’янова,

Зображення: health.clevelandclinic.org

Схожі записи

Дякую, люба Емілі!

До парламенту США вперше в історії обрали українку

Ти ніколи не зможеш їм догодити