Через карантин і можливу фінансову кризу багато українських ЗМІ припинили співпрацю з фрілансерами/ками, деякі скоротили зарплати, а деякі навіть закрили проекти. У видань значно зменшилася кількість реклами. Найближчим часом багато журналістів та журналісток можуть лишитися без роботи.
Яка наразі ситуація у сфері медіа та як ЗМІ планують виживати, розбиралася «Повага».
Що з рекламою
31 березня редакторка сайту «Insider» Ольга Худецька написала у Facebook, що проект закривається. Це виглядало як перший результат кризи в медіа, яка почалася через карантин. Але насправді з карантином це не пов’язано, запевняє Ольга.
«Про те, що проект закривається, нас попередили ще в лютому, — розповідає Ольга. — З того часу команда шукала варіанти, як вижити, і в нас вийшло. Ми будемо вести свій медійний проект у Лабораторії законодавчих ініціатив. Всі наші основні теми збережуться і будуть висвітлюватись далі».
Проте карантин все-таки вплинув на ситуацію в українських ЗМІ. Причина — в різкому зменшенні кількості реклами, завдяки якій виживають незалежні ЗМІ. Редакторка видання про бізнес «MC.today» Віра Черниш написала на своїй сторінці, що в них «злетіли 95% контрактів на рекламу, а план надходжень стиснувся в 10 разів». Редактор сайту «Новинарня» Дмитро Лиховій — що надходження від реклами в останні два місяці скоротилися в 1,5-1,7 рази.
Керівниця відділу спецпроектів «ЛІГА.net» Катерина Венжик під час дискусії на сторінці PEN.Ukraine розповіла, що станом на початок квітня у її виданні кількість нативної реклами та спецпроектів скоротилася на 40-50%. «Наша задача — просто вижити. Через 2-3 місяці карантину 23-річна історія Ліги може закінчитися», — розповіла вона.
В «Українській правді» також уже відчули скорочення надходжень від реклами.
«Незважаючи на збільшення відвідуваності, у нас упав дохід навіть від Google-реклами, — розповіла шеф-редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва. – Рекламні контракти, які існували в березні та квітні, анулюються. Про травень ми навіть не говоримо. У нас є певний запас, але ми розуміємо, що треба перебудовувати свою фінансову модель і виживати».
За результатами опитування, яке провела Національна спілка журналістів України з 27 березня по 6 квітня, 82% редакторів скаржаться на втрату рекламодавців через карантин. А 9% опитаних ЗМІ взагалі призупинили свою діяльність на час карантину.
Які проекти закриваються
Через фінансові проблеми команда «ЛІГА.net» заморозила проект ЛІГА.life, який мав запуститись у травні. Його мала очолити колишня редакторка «Української правди — Життя» Ірина Андрейців. Вона вже домовилася про співпрацю з кількома авторами, але в останній момент проект відклали до кращих часів.
«Двоє журналістів, які мали йти в проект «Liga.Life», зависли, бо по нас бахнула коронавірусна криза. 15 фрілансерам довелося писати і просити призупинити роботу над матеріалами, які вони вже почали. Мені вперше в житті довелося таке робити. Це дуже боляче і психологічно важко. Плани були розписані аж до осені включно», — написала Андрейців.
Сама Ірина лишається в команді «Ліги», незважаючи на те, що її проект не запустився. Зараз вона пише переважно про коронавірус. Також видання заморозило проект із великими форматами.
«Недавно до нас приєднався Дмитро Фіонік, який набирав команду на великі публіцистичні спецпроекти. Але зараз ми розуміємо, що поки фінанси не стабілізуються, ми цього не потягнемо», — говорить Катерина Венжик.
«Українській правді» через карантин довелося відмовитися від святкування 20-річчя видання.
«Ми планували організувати масштабне святкування ювілею. На жаль, через карантин ми змушені його відкласти. Сподіваюся, що в цьому році ми все-таки зберемо наших друзів та читачів на святкування 20-річчя Української правди», — говорить Севгіль Мусаєва.
Суспільне телебачення, незважаючи на державне фінансування, також уже відчуло кризу. Зокрема в київському Суспільному будували прямоефірну студію, на якій майже цілодобово мала йти безмонтажна трансляція. На будівництво студії виділили кошти британскі донори — «BBC Media Action». Суспільне мало закупити техніку. Але тепер на це коштів немає. 14 квітня Верховна рада проголосувала за те, щоб скоротити Суспільному мовнику фінансування на 178 мільйонів гривень — економія через карантин.
Для «Бабеля», який тільки-но перезапустився після зміни інвесторів, карантин — ніби удар цеглиною по голові, зізнається головред видання Євген Спірін.
«Ми тільки перезапустилися та зняли новий офіс, до нас прийшла частина нових людей. Вони не встигли як слід познайомитися і пішли працювати віддалено, бо почався карантин. У медіа бувають завтики і непорозуміння навіть коли ти сидиш в одній кімнаті. А дистанційно в чатах вирішувати всі питання взагалі важко. Але ми навчилися», — говорить Євген.
Журналістів скорочують, але не скрізь
За опитуванням Національної спілки журналістів України, у 20% редакцій вже скоротили заробітні плати журналістів, у 15% редакції частина журналістів пішли в безоплатні відпустки, а у 6% редакцій відбулись скорочення.
У Інституту масової інформації схожі цифри — за їхнім дослідженням, 22% журналістів зіткнулися з затриманням та зменшенням зарплат. У 11% опитаних фрілансерів скоротилася кількість замовлень, у 9% — замовлення зникли взагалі. А 3% співробітників редакцій відповіли, що їх відправили в неоплачувану відпустку.
У виданні «Наш Киев» оголосили журналістам, що зарплату знизять із травня. А в «Інформатор.Київ» вже скоротили кілька журналістів, лишивши тільки новинарів.
Катерина Венжик із «Ліги» говорить, що їхня редакція наразі залишається в стандартному складі і зі звичайними гонорарами та зарплатами. Сайт також продовжує співпрацю з фрілансерами, але їх і раніше було небагато. «У нас було кілька авторів, і ми продовжуємо з ними працювати», — говорить Венжик.
Севгіль Мусаєва з «Української правди» говорить, що витрати на редакцію в «УП» будуть урізатися в останню чергу.
«Ми переглядаємо наші витрати, і в нас є ресурси, за рахунок яких ми можемо це зробити. Але колективу це не буде стосуватися. Керівництво зробить усе можливе, щоб зберегти колектив УП у тому вигляді, яким він був до кризи», — говорить вона.
У «Бабелі» кажуть, що журналістів не скорочували, і зарплати їм не зменшували, і не збираються цього робити. Поки що.
«Зараз на ринку проблеми з рекламою, тому що всі чекають кінця карантину. Але загалом ми тримаємося. Шукаємо якісь варіанти — грантові заявки, партнерства, онлайн-активності. Намагаємося шукати шляхи виходу з карантинної стагнації», — говорить головред видання Євген Спірін.
У «Суспільному» навпаки — вирішили поки не звільняти навіть тих людей, чиї посади збиралися скоротити у зв’язку з реорганізацією каналу.
«Кількість позицій, які ми планували скоротити, така, що тільки виплати у зв’язку зі скороченням становили б 49 мільйонів гривень. — говорить гендиректор «Суспільного» Зураб Аласанія. — Але ми цей процес зупинили принаймні до кінця карантину. І я не впевнений, що після нього це відбудеться».
Пожертви, як тимчасовий вихід
Через фінансову кризу багато ЗМІ запустили кампанії зі збору пожертв. «Ліга» зробила це однією з перших, у неї вже 3000 донаторів.
«Наша кампанія зі зборів донатів триває вже 2 місяці, і вона успішна. Але ми розуміємо, що це тимчасовий вихід. Якби ми закрили частину контенту й попросили купувати в нас інформацію, зібрали б менше коштів. Але ми не можемо з місяця в місяць ходити і просити нас підтримати», — говорить Катерина Венжик.
Севгіль Мусаєва з «Української правди» говорить, що в редакції навіть не розглядають можливості зробити доступ до текстів платним.
«Ми в Українській правді» вважаємо, що всі люди повинні мати доступ до контенту, тим більше – у нинішній ситуації в країні. Але я вважаю, що ми можемо допомагати одне одному. У нас і раніше були наміри запустити кампанію з донатів, зараз криза їх прискорить», — говорить вона.
Видання «Новинарня», яке існує завдяки донатам, теж на початку квітня попросило про підтримку. «Якщо не брати до уваги нас із Лесею, то на зарплату й гонорари журналістам і авторам за місяць потрібно приблизно 45 тисяч гривень, — написав засновник сайту Дмитро Лиховій. Леся — це його дружина, яка теж займається виданням. — Для якихось олігархічних медіа це копійки, чиїсь пів ставки. Для нас це серйозні гроші».
Після прохання за 5 днів на рахунки «Новинарні» прийшло понад 41 тисяча гривень та $1500. А 20 людей оформили підписку в «Patreon», усі разом вони готові жертвувати редакції по $187 щомісяця. Але Дмитро розуміє, що це — одноразовий результат. «Я розумію, що такий заклик не працює щомісяця. Вважай, працює раз чи двічі на рік», — пише він.
Також прохання задонейтити на редакцію через «Patreon» поширила власниця «Lustrum» Дарина Шевченко. «У нас реально дуже скромні фінансові запити. Щоб вижити, нам треба 450 євро на місяць, щоб потроху розвиватися – 700-1000», — написала вона. Але наразі сума, яку донейтять «Люструму» — 114 євро на місяць.
Просять донейти і в «Хмарочосі». Мета — збирати по 70 тисяч гривень щомісяця.
Роботи стало більше
Цікаво, що незважаючи на фінансові проблеми у редакціях, багато журналістів відмічають, що стали працювати навіть більше, ніж до карантину. Причому жінкам працювати вдома важче, ніж чоловікам.
Згідно з опитуванням Інституту масової інформації, під час карантину 46% журналісток відчули збільшення навантаження внаслідок роботи з дому. І тільки 22% чоловіків-журналістів відзначають збільшення навантаження.
Тетяна Гонченко
